Цей сезон англійської Прем’єр-ліги лондонський Челсі запам’ятає надовго. А особливо головний тренер "пенсіонерів" Маурісіо Почеттіно, якого ледь не після кожного туру питали про можливе звільнення, проте він не тільки втримав команду, а й довів її до такого стану, коли перед останнім туром вони вирішувала питання своєї можливої участі в єврокубках на наступний футбольний рік.

Для цього потрібно було, як мінімум, не програти в тридцять восьмому раунді національної першості Борнмуту на власному полі, а окрім цього можна було зачепитись за місце в Лізі Європи УЄФА, якщо зіграти краще за Тоттенгем, який у паралельній історії гостював на полі головного аутсайдера змагань — Шеффілд Юнайтед. Однак, спочатку, невмотивовані "вишні" Андоні Іраоли, у складі яких ми очікували побачити центрального захисника Іллю Забарного.

Українець таки з’явився на полі з перших хвилин, тоді як Челсі прогнозовано обмежився точковою ротацією. І оскільки "пенсіонери" потребували обережного ставлення до небезпечних контратак суперників, команда Почеттіно на початку гри атакувала дуже обмеженими зусиллями. Але суперники на рівному місці привезли, тож і такого вистачило.

Нето на 17 хвилині пішов грати в підкаті за межами штрафного проти передачі на хід Стерлінг, м’яч перехопив, але одразу віддав його в центральне коло Кайседо, а той навмання гахнув у порожні ворота… і поцілив під поперечину. Вийшов гол туру з нічого. Челсі та його еквадорський півзахисник були цілком задоволені.

Надалі "сині" більше були заклопотані тим, що стримували атаки суперників та нав’язували боротьбу. Усе, аби до воріт Петровича не діставались так, як це зробив із дальнім ударом Таверньє в компенсований час, що сербу довелось відверто рятувати власну команду від пропущеного м’яча.

У другій половині команди намагались діяти вже більш відкрито, що було помітно одразу. Спочатку Стерлінг завершив ривок до лівого флангу штрафного під передачу Палмера, після чого бив на ближню, а Нето примудрився пропустили м’яч поміж ніг. Але не встиг Челсі відсвяткувати цей гол, як Унал за допомоги рикошету від Бадьяшиля забив ударом із правого флангу штрафного з подачі від Керкеза. Кажуть, що там записали автогол на рахунок захисника. Можливо.

Проте подальша гра обох команд, а особливо — Челсі, не вразила. Команда Почеттіно почала грати від результату, і якби пропустила знову б якусь дурню наприкінці гри, для чого були всі підстави в моментах Соланке, Уаттара чи Крісті, то ніхто б не здивувався. Навіть гра на контратаках під кінець перестала вдаватись господарям поля, тож враження від свого виступу вони трохи зіпсували.

У підсумку лондонський Челсі здобув 63 очки та посів шосте місце й наступного сезону гратиме в Лізі конференцій УЄФА з перспективою опинитись у Лізі Європи в разі перемоги Манчестер Сіті в Кубку Англії, тоді як Борнмут набрав 48 балів та фінішував на дванадцятій сходинці.

Челсі — Борнмут 2:1
Голи: Кайседо, 17, Стерлінг, 48 — Унал, 50

Челсі: Петрович — Чалоба, Сілва, Бадьяшиль, Кукурелья — Кайседо (Угочукву, 64), Галлагер — Мадуеке (Гюсто, 63), Палмер (Казадеї, 89), Стерлінг (Нкунку, 64) — Джексон.

Борнмут: Нето — Ааронс (Скотт, 70), Забарний, Сенесі (Келлі, 84), Керкез — Крісті, Кук — Семеньйо, Клюйверт (Соланке, 59), Траверс (Уаттара, 59) — Унал (Біллінг, 69).

Попередження: Кукурелья, Гюсто — Семеньйо, Керкез, Сенесі