Чергова кампанія англійської Прем'єр-ліги знову завершилася чемпіонством Манчестер Сіті, яке стало для підопічних Хосепа Гвардіоли четвертим поспіль — насправді історичне та вражаюче досягнення!

Здавалося б, очевидна домінація та гегемонія "містян" продовжується, проте цього разу в конкурентах у манкуніанців були одночасно і лондонський Арсенал, і Ліверпуль. Та й яка-ніяка інтрига в чемпіонських перегонах зберігалася аж до останніх турів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гвардіола з Ман Сіті пишуть історію, обіцянка Артети, Клопп передав естафету Слоту. Підсумки останнього туру АПЛ

І нехай в останньому сезоні Юргена Клоппа мерсісайдців не вистачило фізично до самого кінця, проте "каноніри", у свою чергу, таки змогли стати для Ман Сіті ще більш серйозною опозицією, ніж рік тому.

Що ж буде далі? Перш ніж переходити до цього питання, давайте підіб'ємо підсумки вже завершеного сезону-2023/24 в АПЛ.

🏆ЧЕМПІОН: Манчестер Сіті.
-
🔵ЛІГА ЧЕМПІОНІВ: Манчестер Сіті, Арсенал, Ліверпуль, Астон Вілла.
🟠ЛІГА ЄВРОПИ: Тоттенгем, Манчестер Юнайтед (переможець Кубка Англії).
🟢ЛІГА КОНФЕРЕНЦІЙ: Челсі (можуть відмовитися через ФФП).
-
⬇️ВИЛЕТІЛИ У ЧЕМПІОНШИП: Лутон Таун, Бернлі, Шеффілд Юнайтед.
⬆️ВИЙШЛИ ДО АПЛ: Лестер Сіті, Іпсвіч Таун, Саутгемптон.


📉ФОРМА КОМАНД ПРОТЯГОМ ВСЬОГО СЕЗОНУ АПЛ-2023/24📈



🔝КІЛЬКІСТЬ ДНІВ НА ВЕРШИНІ ТУРНІРНОЇ ТАБЛИЦІ АПЛ-2023/23🔝



⚽️НАЙКРАЩИЙ БОМБАРДИР (КІЛЬКІСТЬ ГОЛІВ)⚽️


Ерлінг Голанд вдруге поспіль став найкращим бомбардиром сезону в англійській Прем'єр-лізі, проте у порівнянні з минулою кампанією такого ж "вау-ефекту" не відчувається й близько.

І ні, не подумайте: 27 голів у 31 проведеному матчі — це так само залишається більш ніж вражаючою статистикою для бомбардира екстракласу. Проте аж надто часто в минулому футбольному році Голанд був дійсно "відсутній" у поєдинках проти топових команд, а захисники англійської першості, схоже, краще адаптувалися і тепер знають, як протистояти цій гольовій машині.

Інший аспект, який кинувся в очі щодо Ерлінга Голанда зразка цієї кампанії, — зірковий форвард Манчестер Сіті не реалізував надто багато моментів, які він зазвичай реалізовує без усіляких проблем. Голанд став лідером антирейтингу гравців сезону АПЛ із найбільшою кількістю втрачених реальних можливостей забити (Big chances) — таких моментів було аж 34, що на порядок більше, ніж у Дарвіна Нуньєса (27) та Ніколаса Джексона (24), які в народі мають репутацію головних "бокопорів" ліги.

Ерлінг Голанд і близько не був серед кращих гравців Манчестер Сіті в сезоні-2023/24, але дивовижно, що "погана кампанія" норвежця — це все одно звання найкращого бомбардира АПЛ! Цілком імовірно, свою роль тут так само відіграють і наші надмірно високі очікування від норвежця на тлі купи бомбардирських рекордів за підсумками минулого сезону, що "переплюнути" і перевершити буде дуже важко. На тлі цього кожна невдала дія та матч у виконанні Голанда більше впадають у вічі вболівальників.

Проте є ще інший бік медалі: без дубля Ерлінга у передостанньому важливому матчі сезону на виїзді з Тоттенгемом четвертого поспіль чемпіонства Ман Сіті спокійно могло і не бути. Але воно є!


🅰️НАЙКРАЩИЙ ПЛЕЙМЕЙКЕР (КІЛЬКІСТЬ АСИСТІВ)🅰️


Найкращим плеймейкером ліги вже минулого футбольного року став і близько не плеймейкер за амплуа та головними функціями, а як раз справжнісінький бомбардир і любитель забивати голи!

Проте така велика кількість гольових передач у виконанні Оллі Воткінса абсолютно ніяк не позначилася на його показниках результативності, адже разом із 13 результативними передачами форвард Астон Вілли ще й забив 19 голів, розділивши третє місце у списку найкращих бомбардирів АПЛ-2023/24 з Домініком Соланке із Борнмута та Філом Фоденом із Манчестер Сіті.

Готові посперечатися, що найкращим плеймейкером, напевно, ви очікували побачити умовних Кевіна Де Брюйне, Мартіна Едегора або Бруну Фернандеша, проте Воткінс перевершив усі навіть найсміливіші очікування в прогресивному і вкрай успішному сезоні для бірмінгемської Астон Вілли. 

Абсолютно один із найкращих у 2023/24!


🧤НАЙКРАЩИЙ ГОЛКІПЕР (КІЛЬКІСТЬ "СУХИХ" МАТЧІВ)🧤


Давід Рая прийшов до Арсеналу минулого літа на правах оренди з Брентфорда із подальшим правом викупу на постійній основі, причому несподівано для багатьох іспанець відразу став "першим номером" у новому клубі замість Аарона Рамсдейла. Логіка тренерського штабу Мікеля Артети була в цілому зрозуміла: тренер воротарів Арсеналу Іньякі Канья раніше працював із Давідом у Брентфорді, але головне -- "канонірам" потрібен був воротар, який чудово грає ногами, адже той же Рамсдейл нерідко допускав індивідуальні помилки на рівному місці — підтвердженням стали обидва матчі цього сезону проти Брентфорда, проти якого за регламентом Рая грати не міг.

Але чи були у іспанця індивідуальні помилки, які завершувалися взяттям його воріт? Так, безсумнівно: матч першого кола з Лутоном або весняне дербі проти Північного Лондона — яскраві приклади. Проте помилки бувають у всіх, навіть найкращих воротарів, — і саме вони відкладаються в пам'яті (згадайте хоча б перші місяці Андре Онана в Манчестер Юнайтед, але у підсумку він став найкращим воротарем ліги за відсотком та кількістю сейвів у цьому сезоні АПЛ). Більше того, якось невиправдано дорікати Раї в цьому аспекті, коли його команда пропустила найменше голів серед усіх у чемпіонаті — всього 29 голів, тоді як сам іспанець провів найбільшу кількість матчів "на нуль" — 16.

Слабка сторона Давіда Раї у грі на лінії воріт — це ще один міф. Якщо так не вважаєте, то пропонуємо вам самим спробувати відповісти на наступне питання: як один і той же воротар у більш захисникому Брентфорді може в минулому сезоні АПЛ мати найкращий відсоток сейвів у лізі та бути у топ-3 ліги за найкращою різницею пропущених/очікуваних голів (xG), а в Арсеналі раптом стати "поганим на лінії"?  Відповідь проста: різні команди — різні завдання та умови. Більше ударів по воротах – це не тільки більше сейвів воротаря, а й більше пропущених голів.

Безперечно, величезна заслуга цієї нагороди в оборонних діях крутої пари центральних захисників в особі Габріела та Вільяма Саліба, але запобігання ударам суперників по своїх воротах – це і є головне завдання будь-якого центрбека. Якщо удар стався — питання захисту задає воротар, а не навпаки. Саме воротар керує лінією оборони. І враховуючи те, що минулого сезону Аарон Рамсдейл із аналогічною парою захисників "Золоту рукавичку" виграти не зміг (хоч Саліба і травмувався тоді в фінальному відрізку сезону), вибір Артети саме на користь Давіда Раї в цій кампанії виглядає виправданим рішенням.

Проте з урахуванням того, що по воротам Раї дійсно били дуже мало в сезоні-2023/24, тому особисто ми вважаємо за краще віддати місце в старті нашої символічної збірної року в АПЛ другому голкіперу за кількістю "сухих" матчів, яким став Джордан Пікфорд із Евертона — людина, сейви якої у відповідний момент допомагали "ірискам" здобувати результати на тлі боротьби за збереження прописки у вищому дивізіоні зі знятими 8 очками. Окрім того, дуже вразив новачок Тоттенгема Гульєльмо Вікаріо, завдяки якому "шпори" навіть не помітили відхід свого багаторічного "першого номера" Уго Льоріса. Знову ж таки згадаємо Андре Онана, без якого Манчестер Юнайтед абсолютно точно набрав би значно менше очок, а також важко не відзначити впливи Еміліано Мартінеса на перший для Астон Вілли вихід до Ліги чемпіонів за 41 рік та Жозе Са на впевнене збереження Вулвергемптоном прописки в Прем'єр-лізі, незважаючи на передсезонні неоптимістичні прогнози.

 

☄️АВТОР НАЙКРАЩОГО ГОЛА☄️ 


Прекрасних голів у минулому сезоні англійської Прем'єр-ліги було достатньо, зокрема в останньому турі ми стали свідками вражаючого "кульбіту" Мохаммеда Кудуса проти Манчестер Сіті та гол з центру поля Борнмуту у виконанні Мойзеса Кайседо.

Проте тут все ж без сюрпризів: вболівальники цілком очікувано проголосували за той самий гол через себе у виконанні вінгера Манчестер Юнайтед Алехандро Гарначо в матчі 13 туру АПЛ проти Евертона.

Косплей на Кріштіану Роналду? Чи може все ж таки більше схоже на знаменитий м'яч Вейна Руні? Як завгодно – це просто красиво!

ГОЛ ГАРНАЧО ЗІ ВСІХ РАКУРСІВ:

ПІДБІРКА НАЙКРАЩИХ ГОЛІВ В АПЛ-2023/24:


⚡️АВТОР НАЙКРАЩОГО СЕЙВУ⚡️ 


А ось результати голосування за найкращий сейв сезону цілком могли стати для вас сюрпризом, адже більшість уболівальників віддали перевагу Томашу Камінські з Лутона за його подвійний сейв у 13 турі проти Крістал Пелес.

Здавалося б, нічого незвичайного — абсолютно точно були й більш ефектні порятунки воріт голкіперами в цій кампанії чемпіонату Англії, але аргументи на користь польського воротаря "капелюшників" все ж таки є.

По-перше, цей подвійний сейв Камінські стався за рахунку 0:0, а матч у підсумку завершився першою домашньою перемогою Лутона в АПЛ із рахунком 2:1. По-друге, сприймайте це як своєрідне "дякую" від усіх нейтральних любителів англійського футболу на адресу підопічних Роба Едвардса та фанатів Лутона в цілому.

"Капелюшники" подарували всім нам просто безліч емоцій різного характеру протягом цього футбольного року. Так, вони очікувано вилетіли... Проте вони зробили для збереження прописки в еліті все, що могли. До скорої зустрічі в АПЛ, Лутон Таун!

ПІДБІРКА НАЙКРАЩИХ СЕЙВІВ АПЛ-2023/24:

У цьому розділі матеріалу зібрали для вас цікаві факти та тенденції, які зробили сезон-2023/24 в англійській Прем'єр-лізі по-своєму унікальним.


🤕 ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ТРАВМ 🤕


Коли головний тренер Манчестер Юнайтед Ерік тен Гаг (якщо він ще зберігає цей статус на момент написання матеріалу) регулярно скаржився на величезну кількість травм в своїй команді і називав це чи не головною причиною поганих результатів "червоних дияволів", то в цілому він мав на це право та частково мав рацію.

Але є один нюанс: Манчестер Юнайтед і близько не був єдиним клубом, який постраждав від переповненого лазарета. Більше того, були команди, у яких з травмами все було навіть гірше, ніж у "червоних дияволів", проте щонайменше дві з них у результаті фінішували вище за манкуніанців.

Минула кампанія АПЛ справді була аномально багата на кількість травм — особливо на серйозні, що підтверджує порівняльна таблиця за останні чотири сезони в АПЛ (див. вище). Причини щодо окремих команд мають індивідуальний характер, але головне пояснення: збільшення навантажень на гравців та конкретно для АПЛ — це хбільшення кількості компенсованого часу арбітрами, які з цього сезону почали враховувати "чистий" втрачений час командами протягом гри.

Вищезгаданий Манчестер Юнайтед став лідером за кількістю травм в цілому, через які гравці пропустили щонайменше один матч, проте проблема у випадку з манкуніанцями була скоріше не в кількості, а в наслідках дуже інтенсивної другої половини сезону-2022/23 після чемпіонату світу в Катарі, провальному літньому міжсезонні, постійних форсуваннях повернень футболістів після травм і саме позиціях цих травмованих гравців, бо більш за все в МЮ страждала конкретно лінія оборона. А як показує практика, Юнайтед без Лісандро Мартінеса — це зовсім інший Юнайтед... (але про це пізніше).

Утім, саме за характером серйозності пошкоджень гравців найбільше постраждав Ньюкасл Юнайтед, гравці якого пропустили найбільше днів серед усіх команд АПЛ. Очікувано в цьому топі опинився й лондонський Челсі, проте у підсумку завершальний етап сезону виявився настільки хорошим для "пенсіонерів", що вони фінішували в зоні єврокубків (а коли тільки налагодилася гра в команди — саме час звільнити Маурісіо Почеттіно з посади головного тренера!).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Огляд сезону Челсі

Спад Брайтона від зони єврокубків до підсумкового 11 місця також від А до Я обумовлений травмами цілого ряду ключових футболістів на тлі першої в історії "чайок" єврокубкової кампанії, де вони навіть зуміли дістатися єврокубкової весни. Так що так, це не Роберто Де Дзербі якийсь там "фізрук" (якщо хтось так думав), а просто Каору Мітома, Соллі Марч, Первіс Еступіньян, Джоел Велтман, Еван Фергюсон і так далі в один момент опинилися гуртом "на травмах".

За кількістю пропущених матчів у сезоні-2023/24 через травми Ньюкасл також очолює список АПЛ, при цьому також відзначимо окремо Брентфорд — якоюсь мірою завдяки кадровим проблемам або через кадрові проблеми наш Єгор Ярмолюк і виходив у старті "бджіл", можливо, частіше, ніж спочатку планував Томас Франк. Для 20-річного українця це була хороша можливість проявити себе, проте якщо розцінювати командні результати — Брентфорд своєю грою заслуговував бути вище 16 місця, проте від травм не застрахований ніхто...

Загалом, багато команд могли скаржитися на велику кількість травм у той чи інший період цього футбольного року або протягом взагалі усього: Тоттенгем — наприкінці 2023 року (до цього "шпори" очолювали таблицю, а Анже Постекоглу виграв три статуетки тренера місяця поспіль), Ліверпуль — на початку 2024 року (школярі у тріумфальному фіналі Кубка ліги — це було круто), Вулвергемптон — наприкінці сезону (там і так все дуже погано із глибиною складу та велика залежність від Педру Нету, але без літніх посилень та вимушеним продажем лідерів через проблеми з ФФП "вовки" перевершили усі очікування).

Підсумок: якщо у когось є контакти Еріка тен Гага – скиньте йому всі ці графіки, дякуємо.

*за даними Premier Injuries


🔥НАЙРЕЗУЛЬТАТИВНІШИЙ СЕЗОН АПЛ В ІСТОРІЇ! ЧОМУ?🔥


Кампанія-2023/24 переписала книгу рекордів Прем'єр-ліги, коли найкраще досягнення минулого сезону щодо кількості голів було перевищено на дивовижні 162 голи, а підсумкова сума забитих м'ячів досягла позначки в 1246!

Ніколи середній показник вищого дивізіону Англії не перевищував 2,85 гола за гру, який був встановлений рік тому, але завдяки чудовому атакуючому та цікавому футболу багатьох команд цього разу ми стали свідками приголомшливих 3,28 гола за матч.

Причини:

1. Збільшення ігрового часу. 
2. Збільшився відсоток реалізації моментів. Цей сезон — в середньому 11.88% ударів досягли цілі. Починаючи з 2003/04 найвищим показником був 10,3% (включно з блокованими ударами).

Найкращі в АПЛ-2023/24 за реалізацією моментів (вкл. з блок. ударами та наявністю мін. 10 голів):

3. Точність ударів досягла рекордного показника. У середньому 49,96% ударів були в площину воріт. За останні два десятиліття середній показник складав 45,1%.

Найкращими в точності ударів були гравці Манчестер Сіті, у яких 57,32% ударів прийшлися в площину воріт. Для порівняння різниці: у Ньюкасла другий найкращий показник у лізі - 53,52%.

ТОП-10 команд із найвищим відсотком ударів у площину воріт:

4. Точність передач збільшилася, оскільки сезон-2023/24 став рекордним за середнім відсотком точних пасів - 82,87%. Більше успішних передач — це більше голів.


🏠АНГЛІЙСЬКІ ГРАВЦІ У ВОГНІ!🏠


Англійці забили 369 голів, що є найвищим показником з 2002 року. У десятці найкращих бомбардирів АПЛ аж шість стали представниками рідного чемпіонату.

Коул Палмер забив найбільше (22 голи), друге місце поділяють Філ Фоден, Оллі Воткінс і Домінік Соланке (19 голів у кожного), а також в топ потрапили вінгери Букайо Сака та Джаррод Боуен (обидва — 16 голів).


🏁ГОЛИ ПІСЛЯ 90+ ХВИЛИНИ ТЕПЕР УДВІЧІ ЧАСТІШЕ🏁


У сезоні-2022/23 після 90-ї хвилини було забито лише 61 гол, але цього сезону ця цифра зросла до 112 голів (9% серед усіх забитих м'ячів), що, звісно, пов'язано зі збільшенням ігрового часу, компенсованого арбітром.

Рекордним показником до цього щодо кількості пізніх голів була кампанія-2007/08, в якій було забито 81 гол після 90-ї хвилини (8,1% від загальної кількості).

Ліверпуль став "чемпіоном" цієї кампанії за кількістю голів у компенсований час, проте ще один претендент на чемпіонство, лондонський Арсенал, недалеко відстав від мерсісайдців у цьому аспекті.


🤔УДАРИ ПО ВОРОТАХ ЗІ ШТРАФНИХ ВЖЕ НЕАКТУАЛЬНІ?🤔


Цікаво, що в цьому сезоні Прем'єр-ліги було забито всього 11 голів прямим ударом зі штрафного, причому майстер цієї справи, Джеймс Ворд-Праус, взагалі відсутній у цьому короткому списку — з моменту свого переходу до Вест Гема влітку минулого року англієць не забив жодного штрафного удару в АПЛ із 16 своїх спроб (за Саутгемптон у Ворд-Прауса було 17 таких голів).

У чому ж причина? Банальна статистика: починаючи з 2008 року вірогідність забити гол прямим ударом зі штрафного тільки зменшувала, тому тепер тренери віддають перевагу тому ж розіграшу м'яча або навісній передачі, ніж прямому удару.

СТАТИСТИКА ГОЛІВ ЗІ ШТРАФНИХ ІЗ СЕЗОНУ-2018/19:

*за даними офіційного сайту АПЛ та Opta.

Цього року визначити найкращого тренера сезону було як ніколи непросто, особливо якщо абстаргуватися від ідеї, що найкращим обов'язково має ставати той, хто виграв чемпіонство.
 
Здавалося, що Мікель Артета на чолі Арсеналу зробив 99% з того, щоб із другої спроби таки виграти чемпіонську боротьбу проти Манчестер Сіті на чолі зі своїм учителем: жодної поразки проти команд з "великої шістки", по чотири набрані очки проти Сіті і Ліверпуля, абсолютно найкраща лінія оборони в лізі і друга за кількістю забитих голів, а феноменальна робота тренера за стандартами стала відмінним працюючим планом Б... Статистично регалії "канонірів" перераховувати можна довго, але лише одна поразка від Астон Вілли на тлі всіх перемог і однією нічиєю на Етіхаді у 2024 році — і знову "срібло", яке все ж дуже близьке до "золота". Напевно, сумнівів більше немає ні в кого, що Арсенал остаточно закріпився в топі, а минула кампанія — не просто якась там "випадковість".
 
Ще більш дивовижно, як за такого крутого Арсеналу колективу Хосепа Гвардіоли вдалося знову виграти чемпіонський трофей... Але це "дивовижно" стає не таким вже й дивовижним, коли згадуєш, що Ліверпуль раніше вже був у "шкурі" лондонців, причому неодноразово. Цього разу Манчестер Сіті довелося здобути безпрограшну серію в Прем'єр-лізі з 23 матчів поспіль і, можливо, навіть вилетіти з Ліги чемпіонів, адже програний фінал Кубка Англії проти Манчестер Юнайтед наочно показав, що останні свої матчі "містяни" грали вже з останніх кондицій. І коли в чемпіонській боротьбі результат вирішували дрібниці, наявність більшого досвіду у Сіті у подібних ситуаціях відіграла ключову роль.
 
А що ж Унаї Емері зі своєю прогресуючою Астон Віллою? Фініш на четвертому місці і перший за 41 рік вихід до найпрестижнішого єврокубка — відмінне досягнення, але за свій "матч життя" проти Арсеналу "леви" так само заплатили свою цінну, хоча, звісно, ця ціна могла бути набагато вищою. Безперечно, місце в Лізі чемпіонів повністю компенсує виліт із Ліги конференцій в статусі головного фаворита турніру від Олімпіакосу. Так, у багатьох моментах Віллі дуже щастило протягом сезону АПЛ (важкий календар Тоттенгема, якісь нереальні голи у камбеку з Ліверпулем, матч проти Арсеналу між "двома Баваріями" тощо), але, як то кажуть, щастить найсильнішим. І Емері таким є за підсумками сезону разом із Гвардіолою, Артетою, Клоппом та Іраолою (про тренера Борнмута буде нижче).
 
 

 

Список тих гравців, хто по-своєму дуже приємно вразив, досить довгий. При цьому навіть запитавши самі себе, хто був вирішальним гравцем у виграному титулі Манчестер Сіті, ми не змогли вибрати лише одного.

Філ Фоден давав Манчестер Сіті результативні дії у важливих моментах, коли цього не могли зробити з різних причин Ерлінг Голанд чи Кевін Де Брюйне.

Коли Родрі був у складі "містян", то вони не програвали, але варто було іспанському хавбеку здобути якусь дискваліфікацію — набраних очок у команди Хосепа Гвардіоли ставало значно менше.

Вболівальники на сайті АПЛ проголосували за Фодена, тоді як Родрі взагалі був відсутній у списку номінантів... Ваша черга виявити свою суб'єктивність у голосуванні нижче...

 


Особливо затяті вболівальники Манчестер Юнайтед звернули увагу на юного хавбека Коббі Мейну ще влітку минулого року під час першого передсезонного матчу проти лондонського Арсеналу, проте після цього талановитий англієць отримав травму, тому в офіційних матчах ми змогли його побачити в дії аж наприкінці листопада 2022 року. І заради справедливості, наші великі очікування 19-річному Мейну виправдати вдалося, а рівень його виступів за кризову рідну команду лише підтвердив його обіцяючий статус "таланту покоління", як би це голосно не звучало.
 
23 матчі в АПЛ, 3 голи, 1 асист — дуже непогано для юнного опорного півзахисника. Але якщо ще й враховувати той факт, що здебільшого його результативні дії були дуже важливими та безпосередньо впливали на підсумковий результат на користь МЮ, — зайвих питань не залишається від слова зовсім, чому цей хлопець особливий.
 
До вирішальних голів у переможних матчах з Вулвергемптоном і Ньюкаслом, а також забитому м'ячу в нічийному поєдинку з Ліверпулем, Коббі напередодні ще й додав до свого активу гол у фіналі Кубка Англії проти Ман Сіті, який у підсумку став переможним. А зараз хлопець їде на Євро-2024 у складі збірної Англії, хоча ми всі прекрасно знаємо, наскільки "недоторканим" для Гарета Саутгейта був Джордан Гендерсон.
 
 

 
Щоб описати весь той обсяг впливу Юргена Клоппа на Ліверпуль з моменту призначення на посаду головного тренера восени 2015 року доведеться витратити дуже багато часу. Щоб висловити всю подяку німецькому фахівцю за його продуктивну роботу, яка дозволила "червоним" вийти з тривалої кризи, нав'язати серйозну конкуренцію Ман Сіті та виграти практично все з можливого, не вистачить жодних слів
 
Не було слів й тоді, коли наприкінці січня цього року Клопп офіційно оголосив, що наприкінці цієї кампанії він залишить Ліверпуль через емоційне вигорання, тому саме цей момент у сезоні-2023/24 ми без жодних вагань визначимо як найбільш шокуючий.
 
 
Містер Клопп – це жива легенда для всього Ліверпуля, для всього англійського футболу загалом! А ще він просто крутий мужик, справжній, без фальшу, без величезного его, наявністю почуття гумору та самоіронії. Дивовижно, що за 9 років Юрген виграв лише одне чемпіонство, що лише підтверджує рівень домінації Ман Сіті в останнє десятиліття. Проте це був перший трофей для мерсісайдців в епоху АПЛ. Перша перемога у найвищому дивізіоні Англії за останні 30 років!

Багато хто вважає, що успіх тренера у команді визначається трофеями. Можливо й так, але це не головне. Головне — це коли тренер залишає клуб, а йому не лише його вболівальники, а й фанати інших клубів кажуть просте слово "дякуємо"...
 
Дякуємо.
 

Вибір Football.ua: Коул Палмер (із Манчестер Сіті до Челсі за 47 млн євро)

Успіхи в АПЛ-2023/24: 22 голи та 11 асистів в 34 матчах; статус головної зірки Челсі з перших матчів.

Вибір Football.ua: Сандро Тоналі (із Мілана до Ньюкасла за 64 млн євро)

Причина провалу: підписувався Ньюкаслом як один із ключових гравців команди; після 8 матчів в АПЛ із 1 забитим голом отримав дискваліфікацію на 10 місяців через порушення правил ставок ще з часів виступів в Італії; потребував лікування від лудоманії.

Минулого літа Борнмунт своїм призначенням сучаснішого фахівця Андоні Іраоли на посаду головного тренера замістьбільш прагматичного Гарі О'Ніла негласно оголосив про кардинальну зміну вектора розвитку клубу. Підписання молодих талановитих футболістів, зміна стилю гри на більш атакуючу та комбінуючу модель під керівництвом молодого баска не давали "вишням" жодних результатів на старті сезону, що загалом було очікувано, бо така перебудова та зміна акцентів потребує терпіння та часу, щоб почати працювати.
 
У підсумку Борнмут набрав лише три очки у стартових дев'яти матчах сезону АПЛ, проте це максимум, на який довелося чекати перед успішною тривалою серією та першими успіхами "вишень" під керівництвом Андоні Іраоли. Кінцевим підсумком стало 12 місце, що є повторенням другого найкращого результату в історії Борнмута в рамках АПЛ (найкращим було 9 місце під керівництвом Едді Гау у 2017 році).
 
Чому в цій номінації ми вирішили віддати перевагу саме Борнмуту, а не умовні Астон Вілла чи Тоттенгем, який під керівництвом Анге Постекоглу також зумів доволі швидко та кардинально перебудуватися з точки зору стилістики свого футболу? Вся справа у грамотній трансферній політиці (200 млн євро на команду молодих та перспективних гравців за два сезони після промоушена з Чемпіоншипу), сучасному підході босів клубу та вибудованій системі, яка почала давати результати у найкоротші терміни.
 
Молоді Домінік Соланке, Джастін Клюйверт, Антуан Семенйо, Алекс Скотт, Мілош Керкез, Луїс Сіністерра та інші знайшли ідеальний баланс разом із досвідом Філіпа Біллінга, Раяна Крісті та Маркоса Сенесі. І, звичайно, не може не тішити, що у цьому перспективному та багатообіцяючому футбольному проєкті важливу роль відіграє наш талант Ілля Забарний, якого вболівальники визнали найкращим гравцем сезону у Борнмуті.
 
 
 

Так, інших варіантів не може бути. Про провальну кампанію Манчестер Юнайтед сказано вже більш ніж достатньо протягом усього футбольного року. Скандалів і всяких позафутбольних інтриг навколо "червоних дияволів" було більше, ніж кількості якісних матчів у виконанні МЮ.
 
Зрозуміло, що було безліч травм, про що ми писали вище, але проблеми з алкоголем у Маркуса Рашфорда і пропуск через це тренувань — це не травма. Якісь дитячі "розбірки" Еріка тен Гага та Джейдона Санчо на рівному місці – це не травма. Звинувачення Антоні в домашньому насильстві стосовно своєї другої половинки — це може і травма, але до лазарету Манчестер Юнайтед вона навіть теоретично не має жодного стосунку. Пресконференції головного тренера – це травма, але для вух, які просто не здатні витримували на собі ту величезну вагу локшини.
 
Ерік тен Гаг після кожної перемоги задирав високо ніс і кидався гучними фразами мовляв "невдовзі старий Манчестер Юнайтед повернеться, готуйтеся". Або що "МЮ — одна з найефектніших та найдинамічніших команд АПЛ". Підсумок: восьме місце в АПЛ, хоч і це надто високо з урахуванням того футболу, в який грала команда тен Гага на дистанції — дякувати треба сейвам Онана та неодноразовим звитягам виключно на характері окремих виконавців.
 
За очікуваними набраними очками 15 місце у таблиці — це максимум, на який награв Манчестер Юнайтед за підсумками цього сезону.
 

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ АПЛ ЗА ОЧІКУВАНИМИ НАБРАНИМИ ОЧКАМИ (xPTS):

І не треба нічого говорити про виграний Кубок Англії – у кого пам'ять не коротка, той чудово пам'ятає, що відбувалося у півфіналі з Ковентрі Сіті, який представляє Чемпіоншип. Навіть кубковий тріумф не здатний перекрити повністю провальний сезон.

Манчестер Юнайтед зіграє у наступному розіграші Ліги Європи. Це успіх лише на тлі того, що єврокубків взагалі могло й не бути.

 


🥇12.11.2023. ЧЕЛСІ — МАНЧЕСТЕР СІТІ (4:4)🥇


Челсі – Манчестер Сіті 4:4
Голи: Сілва (29), Стерлінг (37), Джексон (67), Палмер (90+5) – Голанд (25, з пенальті; 47), Аканжі (45+1), Родрі (86). 

Челсі: Санчес – Джеймс (Гюсто, 64), Дісасі, Сілва, Кукурелья – Кайседо (Броя, 90), Фернандес (Мудрик, 64) – Палмер, Галлагер, Стерлінг – Джексон (Угочукву, 90+6). 

Манчестер Сіті: Едерсон – Вокер, Діаш, Гвардіол – Родрі, Аканжі – Фоден, Альварес (Ковачич, 79), Сілва, Доку (Гріліш, 59) – Голанд. 

Попередження: Кукурелья (22), Палмер (23), Кайседо (60), Стерлінг (90+7), Джексон (90+4) – Доку (56), Родрі (72), Гріліш (90+4). 


ІНШІ ЦІКАВІ МАТЧІ



🟢КОМАНДА РОКУ ВІД FOOTBALL.UA🔥


НАЙКРАЩИЙ ТРЕНЕР: Хосеп Гвардіола (Манчестер Сіті)

ЗАПАСНІ

ГОЛКІПЕРИ: Давід Рая (Арсенал), Гільєрмо Вікаріо (Тоттенгем)

ЗАХИСНИКИ: Дестіні Удоджі (Тоттенгем), Габріел Магальяйнс (Арсенал), Джеймс Тарковські (Евертон), Кіран Тріпп'єр (Ньюкасл Юнайтед)

ПІВЗАХИСНИКИ: Бруно Гімараес (Ньюкасл Юнайтед), Паскаль Гросс (Брайтон), Алексіс Мак Аллістер (Ліверпуль)

НАПАДНИКИ: Ерлінг Голанд (Манчестер Сіті), Александер Ісак (Ньюкасл Юнайтед), Букайо Сака (Арсенал)


🤩КОМАНДА РОКУ ВІД АЛАНА ШИРЕРА🔥



📣КОМАНДА ЗА ПІДСУМКАМИ ГОЛОСУВАННЯ ВБОЛІВАЛЬНИКІВ🔥