На фініші сезону англійська Прем’єр-ліга починає набирати оберти й уже незабаром настане той момент, коли буде визначено переможця чемпіонських перегонів. А наскільки швидко він настане — це вже залежить геть не в останню чергу від результатів виступів лондонського Арсеналу, який відставав від Ліверпуля на 12 очок уже перед початком цього вікенду.

І власне й із ранішнього матчу "канонірів" у гостях у Евертона й мав розпочатись звітній ігровий день. Того самого Евертона, який подарував нам пару незабутніх годин посеред тижня в дербі проти того-таки Ліверпуля на Енфілді, у якому в підсумку поступився з мінімальним рахунком (0:1), тож фактично зробив команду Арне Слота на крок ближчою до чемпіонства.

Арсенал теж прагнув, аби після зустрічі з "ірисками" на його особистому рахунку додалось три залікові бали. Але в першому колі, як і Ліверпуль, обіграти ще  команду Шона Дайча не зміг навіть на власному полі (0:0). А цього разу Евертон очолював уже Девід Моєс, і це був геть не той футбол бій-біжи, який був у команди за колишнього наставника. Евертон і якісно відбивався від атак суперників, і сам непогано виходив до контратак. І все це без Віталія Миколенка, який через пошкодження навіть до заявки не потрапив. Олександр Зінченко теж не грав, але то вже більше питання до Мікеля Артети.

Арсенал тим часом намагався тиснути на суперників упродовж першого тайму, але на 16 хвилині ледь не отримав м’яч у власні ворота за підсумком подачі штрафного з правого флангу й удару Бету на ближній під дальню стійку, де О’Браєну так і не пощастило більш якісно переправити м’яч у сітку з близької відстані. І "каноніри" після цього витримали тривалу перерву взагалі без моментів, а потім прибили Евертон тією ж самою зброєю, яку команда Моєса й сама радо б застосувала — контратакою.

На 34 хвилині Стерлінг через центральну зону набрав хід і відіграв до лівого флангу штрафного на Троссара, який низом покотив у дальній кут. Як для першого тайму — непоганий доробок, тим паче, що перед свистком на перерву Троссар ще один момент створив сам для себе, але на швидкості з гострого кута переграти воротаря суперників уже не зумів.

А коли команди повернулись до гри в другому таймі, то Льюїс-Скеллі почав цей період із падіння на лівому фланзі власного штрафного, під час якого ще й Гаррісона за собою потягнув. Арбітри в АПЛ і не такі спірні ситуації вирішували на користь пенальті, тож коли Даррен Інгленд призначив одинадцятиметровий, то всі почали жваве обговорення, але VAR знову підтвердив рішення свого колеги. А чи підтвердить PGMOL — ну, то вже нікого не цікавитиме на той момент.

Бо Ндіає своєю нагодою пробити з позначки в правий нижній кут скористався, і Евертон почав грати у футбол уже суто за власним сценарієм. Це коли можна дати трохи простору суперникам, а самим знову намагатись ловити їх на контратаках. Гольових нагод команда Моєса в підсумку не створювала аж надто яскравої якості, але й суперникам не дала багато чого зробити. Удар Мартінеллі був найбільш гострим із епізодів, але Пікфорд був цього дня на куражі.

У наступному турі Евертон гостюватиме в Ноттінгем Форест, а лондонський Арсенал прийматиме Брентфорд після домашнього матчу проти мадридського Реала в Лізі чемпіонів УЄФА.

Евертон — Арсенал 1:1
Голи: Ндіає, 49 (пен.) — Троссар, 34

Евертон: Пікфорд — О'Браєн, Тарковські, Брентвейт, Паттерсон (Янг, 75) — Гує, Іроегбунам (Гарнер, 65) — Гаррісон (Макніл, 87), Дукуре, Ндіає (Алькарас, 75) — Бету (Броя, 65).

Арсенал: Рая — Вайт (Тімбер, 61), Саліба, Ківьор, Льюїс-Скеллі (Тірні, 76) — Жоржиньо (Едегор, 71), Меріно, Райс — Нванері (Сака, 46), Стерлінг (Мартінеллі, 46), Троссар.

Попередження: О'Браєн, Тарковські, Алькарас — Жоржиньо