Геть різні долі спіткали обидва римські колективі впродовж останніх двох сезонів, проте за ходом поточної кампанії на Рому та Лаціо очікували зміни в тренерських штаба, тож коли вони в тридцять першому турі італійської Серії A мусили зійтись у черговому столичному дербі, ніхто й гадки не мав, який розвиток має отримати цей епізод споконвічної саги.

"Вовки", щоправда, мали певну перевагу бодай у психологічному плані, бо їхнє знайомство з тренерською майстерністю Даніеле де Россі відбувалось усе ж таки набагато раніше, аніж Ігор Тудор очолив "орлів". Але що італійський, що хорватський наставники одразу після отримання посади зробили головне — повернули смак перемог своїм командам, тож публіка на Стадіо Олімпіко просто шаленіла вже з перших хвилин їхньої дебютної очної дуелі.

А як ви хотіли? Аншлаг анонсували ще від самого ранку, і переважно фанати Роми заполонили трибуни, бо їхня команда все ж таки мала статус номінальних господарів. Що ж до самого футболу, то це вам не Саррі з Моурінью на тренерському містку, тож були моменти й цілком бойовий настрій. А ще був лояльний до боротьби арбітр Марко Гуїдо, за що йому варто окремо подякувати — без цієї родзинки гра б могла й не зачепити.

Бо не так уже й добре команди користувались власними нагодами. Рома спочатку атакувала відносно обережно, але як огризнулись суперники, так одразу ж і сама підняла темп власних наступальних дій. А там і перші розмови з арбітром підтягнулись із трішки натягнутими нервами, тож ми поступово поринали в атмосферу реального дербі, а не от цього "футболу до першого гола", як кілька останніх років поспіль бувало.

Господарі, переважним чином, бомбили чужі ворота дальніми пострілами, бо трійка центральних нічого не давала зробити Лукаку на початку матчу. Пеллегріні за таких умов, певна річ, був головною дійовою особою, але його б гостроті додати б трохи везіння, то були б голи, а так — виключно додаткові емоції.

Але свій м’яч у першому таймі Рома таки забила. Причому банальною подачею кутового від Дібали з точки до точки на Манчіні в центр штрафного, де захисник головою потужно пробив під ближню стійку. Виявляється, настільки просто можна відзначитись у матчах такого рівня. Але до цього гола ще треба було прийти, тож сил "вовки" витратили чимало.

На другий тайм Тудор відверто психонув — одразу потрійна заміна, хоча наче й не було аж такої нагальної потреби руйнувати свої базові вказівки для нього. Але є як є, вибір було зроблено, і він у підсумку виявився невдалим. Лаціо за другу половину гри створив лише один момент — із незарахованим голом Камади на 63 хвилині, коли того в офсайді розумно залишив Анхеліньйо своєчасним ривком за лінію.

І на цьому все — решту часу атакувала виключно Рома, якщо атакувала взагалі, і мала закривати гру моментом Ель Шаараві ще на 54 хвилині, але "Фараон" поцілив у ближню стійку з гострого кута на лівому фланзі штрафного. Тоді, до речі, ледь не вперше дали вільно подихати Лукаку захисники. А далі "вовки", навіть не дуже прагнучи того, звели гру в суцільні поперечки, під час яких арбітр нарешті взявся роздавати картки в цій грі. Ромі не грало безперечно на користь.

У наступному турі Рома зіграє в гостях у фріульського Удінезе, тоді як посеред тижня гостюватиме в Мілана в Лізі Європи УЄФА, а римський Лаціо прийматиме Салернітану.

Рома — Лаціо 1:0
Гол: Манчіні, 42

Рома: Свілар — Льоренте, Манчіні, Челік, Анхеліньйо (Смоллінг, 80) — Крістанте, Паредес (Бове, 81), Пеллегріні — Дібала (Абрагам, 79), Лукаку, Ель Шаараві (Спінаццола, 70).

Лаціо: Мандас — Казале, Романьйолі (Патрік, 46), Гіла Фуентес — Марушич (Лук. Пеллегріні, 90+3), Гендузі, Весіно (Луїс Альберто, 70), Андерсон — Ісаксен (Педро, 46), Камада — Іммобіле (Кастельянос, 46).

Попередження: Манчіні, Челік, Паредес, Пеллегріні, Лукаку — Весіно, Педро, Кастельянос