Доволі цікавим вийшов Суперкубок Італії на початку нового року, тож події в національній першості, за винятком римського дербі, якось оминули нас стороною. А тим часом стартував уже двадцятий за ліком тур цього турніру, і головною його родзинкою цими вихідними було туринське дербі поміж Торіно та Ювентусом на Олімпійському стадіоні їхнього рідного міста. Або Derby della Mole, як прийнято казати в самій Італії.

Кадрові проблеми, а особливо у команди Тіаго Мотти, це те, що було помітно вже від моменту оголошення стартових складів. Підопічним Паоло Ванолі в цьому плані все ж таки було трохи легше, тому вони прагнули перервати свою серію з трьох поспіль матчів без перемог, два з яких завершились нічийними результатами. Хоча що таке нічия, краще в присутності "Старої Синьйори" взагалі не згадувати, бо для неї ця тема дуже болісна.

Незважаючи на те, що Мотта пробував компенсувати втрату власних футболістів певними тактичними змінами, малюнок гри його команди не надто від цього змінився. "Зебри" атакували на початку гри й доволі швидко  знайшли вірний підхід до забитого м’яча. Точніше, уся заслуга має впасти на плечі Їлдиза, бо це його сольний дриблінг на правому фланзі завершився дальнім ударом під праву ж стійку, який не зумів розгадати голкіпер принципових суперників.

Начебто й непогано розпочав Ювентус: забитий м’яч, загальна перевага за контролем ходу протистояння, мінімум моментів біля воріт Ді Грегоріо. Та ще один гол від Гонсалеса поміж ніг Вані, який не зарахували через офсайд у аргентинця посеред тайму під час передачі Мбангула. Усе йшло до того, що Торіно з його обмеженим потенціалом в атаці буде важко щось заподіяти команді, яка виглядала просто монолітно.

Однак це враження було розвіяно вже наприкінці першого тайму, коли зміщення Карамо з лівого флангу завершилось пасом під удар Влашичу до пів кола перед штрафним, а той поклав м’яч під ліву стійку. На перерву команди пішли за нічийного рахунку й знову з’явилось передчуття, що Ювентус продовжить свою негативну тенденцію результатів.

Побічним сюжетом у цій пригоді зі статусом дербі були бійки в технічній зоні. Раптом що, так одразу бігли всі з’ясовувати стосунки, і якщо на початку першого тайму арбітр Мікаель Фаббрі зробив просте зауваження всім учасникам, то на початку другого нікого вже не пробачили — Мотта та Ванолі відправились на трибуни додивлятись гру власних команд.

І проблема в тому, що "зебри" та "бики" фактично "без голови" — це така собі історія в плані здобування очок. Ювентус у принципі не надто розумів, що йому потрібно робити з цією грою далі, тоді як Торіно більше прагнув атакувати на початку, проте забити вдруге не вдалось, тож господарі зрештою зголосились утримувати результат.

І тут їм дуже допомогла гра воротаря Вані, який фактично наодинці залишався перед м’ячем у моментах із ще одним дальнім пострілом Їлдиза чи ударах Гонсалеса та Веа, і раз-по-раз рятував власну команду від пропущених голів. Як наслідок, нічия й у настільки принциповій зустрічі для сусідів за містом.

У наступному турі Торіно гостюватиме у Фіорентини, а туринський Ювентус поїде в гості до бергамаської Аталанти.

Торіно — Ювентус 1:1
Голи: Влашич, 45+1 — Їлдиз, 8

Торіно: Мілінкович-Савич — Войвода, Коко, Маріпан, Соса (Валюкевич, 90+1) — Лазаро (Нджиє, 90+1), Влашич, Річчі, Лінетті (Тамез, 72) — Адамс (Санабрія, 90+1), Карамо (Педерсен, 62).

Ювентус: Ді Грегоріо — Савона (Камб’язо, 71), Гатті, Калулу, Мбангула (Веа, 77) — Копмейнерс — Маккенні, Дуглас Луїс — Тюрам — Гонсалес, Їлдиз.

Попередження: Войвода, Коко, Лінетті, Валюкевич — Дуглас Луїс