Італія за своєю географією є країною, яка дуже сильно витягнута вздовж від півночі до півдня Апеннінського півострова, тож від перебування в різний її кінцях складається враження, немов від різних світів. У футболі така відмінність фактично в усьому провокує виключно запеклі протистояння, і коли до Неаполя на матч проти місцевого Наполі приїздить туринський Ювентус, то це вже подія регіонального масштабу.

Тим паче, коли на чолі "Партенопеї" стоїть запальний Антоніо Конте, який де тільки не працював у своїй тренерській кар’єрі, але для фанатів "Старої Синьйори" є точно не чужою людиною. Однак сентиментів цього вечора не було жодних — центральний матч двадцять другого туру, який мав велике турнірне значення для обох команд.

Тому й проводили вони його, м’яко кажучи, обачно. Особливо в першому таймі це було помітно, коли жодна із сторін не намагалась ризикувати, і хоча Наполі й перебував більше часу в атаці, але потішити власних фанатів йому в підсумку було нічим. Лише кілька дальніх ударів устиг виконати Політано, проте якість помітно страждала.

Натомість Ювентус постійно хапався за можливість збити атакувальний настрій суперників, і йому це цілком непогано вдавалось робити. А вже під завісу першого тайму туринці пішли атакувати й самі, і, як не дивно, одразу ж досягли успіху в моменті на 43 хвилині, коли господарі начебто й заблокували всі гострі подачі з правого флангу на новачка суперників Коло Муані, але м’яч усе одно відскочив йому під удар із близької відстані від Замбо-Ангісса.

Наполі перший тайм таки програв, тож Конте не міг бути цим задоволений. Що він робив із командою в перерві в роздягальні — очевидно для всіх. Як і те, що робив Тіаго Мотта із своїми підопічними — нічого, як і в решті матчів цього сезону. Або ж тренер Юве говорить робити щось таке в другому таймі, що в принципі не є життєздатним. "Зебри" провели чи не найгірші 45 хвилин за останній час поперерві цього матчу.

Наполі з чужої половини наче й не виходив — одна суцільна навала, яку за рахунок успішної гри Ді Грегоріо на лінії якось удавалось стримувати на початку, але кількість позиційних помилок у захисті все ж таки дала про себе знати, і Політано знайшов-таки подачею з правого флангу голову Замбо-Ангісса на дальній стійці на 57 хвилині.

Після цього Юве зробив пару замін, але це було лише формальним кроком для заспокоєння гри. Незадовго після цього Локателлі стрибнув у підкаті в центрі власного штрафного в ноги Локаттеллі й на рівному місці привіз пенальті, який спокійно реалізував Лукаку ударом низом у центр воріт. Лише після цього ми побачили якийсь рух від гостей із м’ячем уперед, але все зупинялось у центрі поля — далі в Конте був підготовлений такий саме блок, який полюбляє робити своїм суперникам сам туринський колектив. Недарма вони один одного добре знають.

У наступному турі Наполі гостюватиме в Роми, а туринський Ювентус прийматиме Емполі.

Наполі — Ювентус 2:1
Голи: Замбо-Ангісса, 57, Лукаку, 69 (пен.) — Коло Муані, 43

Наполі: Мерет — Ді Лоренцо, Ррахмані, Жезус, Спінаццола — Замбо-Ангісса, Лоботка (Гілмор, 89), Мактоміней — Політано (Маццоккі, 82), Лукаку (Сімеоне, 89), Нерес (Нгонге, 90+2).

Ювентус: Ді Грегоріо — Маккенні, Гатті, Калулу, Камб’язо (Савона, 65) — Локателлі (Дуглас Луїс, 74), Тюрам — Їлдиз (Мбангула, 65), Копмейнерс, Гонсалес (Консейсан, 74) — Коло Муані (Влахович, 82).

Попередження: Лоботка, Спінаццола — Камб’язо, Копмейнерс