Сезон в Іспанії вийшов цікавим на різноманітні важливі події. В цьому матеріалі ми вирішили зібрати основні підсумки сезону. 

Барселона виграла золоті медалі чемпіонату

Каталонці повернули собі чемпіонський титул, вперше з сезону-2018/19. Криза після цього розпочалася доволі швидко — вже на наступний рік трофей зумів взяти Реал, а далі й сам клуб знаходився не в тому положенні, щоб перемагати на дистанції маючи серйозних конкурентів поруч. Та минулого літа все змінилося через повернення в команду успішного президента Жоана Лапорти і потужної трансферної кампанії. Вийшло активувати декілька потрібних важелів та вивести колектив на новий рівень. 

Жюль Кунде, Андреас Крістенсен, Маркос Алонсо, Рафінья, Роберт Левандовські. Кожен з цих гравців приніс свою користь на певних етапах. 

Поляк став найкращим бомбардиром ліги. Забивав багато, хоча й були епізоди без голів у кількох матчах поспіль.

Марк-Андре тер Штеген практично встановив новий рекорд Прімери по кількості сухих матчів, команда дійсно пропускала мало та в певний момент мала лише 9 влучних ударів по власних воротах, якби не розслабленість у фінальних матчах сезону, вдалося би підкорити й це досягнення. 

Дійсно, враховуючи нестабільність Атлетіко у першій половині цієї кампанії та спад Реалу, важко було не виграти цей титул. 

Хаві виграв перше чемпіонство у своїй тренерській кар'єрі й непогано підготував клуб до майбутнього, де є можливість прогресувати й надалі. 

Посередній сезон авторства Реалу

Минулої кампанії королівський клуб виграв чемпіонат та Лігу чемпіонів, цього разу не вдалося взяти жоден з цих турнірів. Причин цьому є декілька — можна привести й невезіння, й травми, наприклад, Каріма Бензема, проте переконливо крокуючи у Прімері та вийшовши з групи у головному єврокубку раптом стався невдалий період, коли програли Барселоні вирішальний трофей навіть не в особистому протистоянні, а за рахунок втрати очок у інших матчах, ну хоча би вдалося таки обійти набравший потужний хід Атлетіко хай не зовсім й своїми силами у боротьбі за друге місце. 

Були скандали з расовими образами Вінісіуса, деякі внутрішньокомандні проблеми та іноді складалося враження, що мадридцям є не до футболу. Хоча в тій же Лізі чемпіонів все складалося непогано, переконливо пройшли Ліверпуль й Челсі, проте впевнено вилетіли від Манчестер Сіті. 

Зате в Кубку вдалося переграти Осасуну й виграти титул, який не підкорявся гранду з 2014 року. Непогана компенсація за кампанію, особливо враховуючи знищення Барселони на Камп Ноу завдяки хет-трику Каріма Бензема у другому матчі півфіналу.

Деякі гравці добре себе проявили, наприклад, мало хто міг подумати, що Орельєн Чуамені достойно замінить Каземіро, подивимося до чого призведе кадрова перебудова у клубі.

Непогана боротьба за єврокубки

Якщо визнаних грандів ми звикли бачити у головному турнірі, то ось потрапляння туди Реал Сосьєдаду є доволі нерядовим явищем, проте колектив Іманола Альгуасіля заслужив отримати цю можливість. Клубу не було у головному змаганні на континенті з сезону-2013/14, коли вони не вийшли навіть у Лігу Європи з групи із Манчестер Юнайтед, Баєром та донецьким Шахтарем. 

Команда не так давно перемагала у Кубку, а зараз позмагається проти сильніших колективів Європи. Буде цікаво.

Вільярреал й Бетіс також привчили до стабільної участі у єврокубках, а ось Осасуна не частий гість у цих турнірах. Кампанія-2006/07 з півфіналом Кубка УЄФА лишається єдиним серйозним здобутком на міжнародних полях на протязі практично цілих двох десятиліть. 

Тепер доведеться стартувати у кваліфікації Ліги конференцій. Є гарна можливість потрапити у групу та продемонструвати там достойну гру.

Жирона з непогано пройшовшим інтеграцію Віктором Циганковим залишилася за крок від Європи, Райо також заслуговував пройти туди, проте кількість місць не гумова.

Відхід ряду статусних гравців

Окрім Каріма Бензема, який несподівано оголосив про перехід з Реалу до іншого чемпіонату та навіть другої країни, були й інші футболісти, котрі завершили свої виступи у клубах. Серйозна частина з них залишила Барселону. 

Жерар Піке пішов ще взимку, Серхіо Бускетс і Жорді Альба йдуть зараз. Кожен з гравців визначав ідентичність команди на протязі багатьох років, Серхіо й Жерар були частиною видатного колективу Хосепа Гвардіоли, тому відхід може змусити дещо сумувати не лише шанувальників клубу з Каталонії, а й нейтральних фанів іспанського чемпіонату. 

Також відмітимо славетного Хоакіна, який залишає Бетіс й завершує професійну кар'єру. 

Додатково виділимо залишившого Атлетік Мікеля Баленсіагу й інших гравців клубів поменше.

Символічна збірна сезону Прімери