Приголомшливий успіх мала каталонська Жирона в минулому сезоні, однак перед початком нової кампанії її спідкала така ж доля, як і більшість подібних "проривних та зухвалих" колективів. Команда Мічела втратила безліч гравців, які й кували той самий успіх, уключно з найкращим бомбардиром Ла Ліги попереднього розіграшу, українським нападником Артемом Довбиком.

І яка б могла б бути історія, якщо б уже в другому турі нової кампанії форвард вийшов на поле стадіону Метрополітано у футболці мадридського Атлетіко на матч проти своєї колишньої команди. Однак із "матрацниками" домовитись так і не вийшло, тому вони вклались у трансфер Александера Серлота, який рівно такі самі емоції пережив на початку тижня в тепер уже гостьовому для себе матчі проти Вільярреала. Але що Жирона не виграла першу гру в севільського Бетіса (1:1), що Атлетіко не домігся свого в грі проти "жовтої субмарини".

Мічел наразі працює в дуже складних умовах, бо його команду фактично залишили без голови, дістали ключові органи, а замість цього додали нових запчастин, які ще не факт, що будуть гармонійно співіснувати з тим, що залишилось від колективу минулого сезону. Грати з такими параметрами проти Атлетіко на його полі? Ну, тоді й підсумковому результату не дивуйтесь.

Сімеоне ж теж не проти виставити атакувальний склад та душити суперників уже з перших хвилин пресингом, доки ті намагаються призвичаїтись до місцевих умов. І це ще Жирона, має визнати, довго протрималась, адже перший гол вона пропустила фактично з нічого. Моментів, як таких, у "матрацників" майже не було, окрім ударів Ліно з гострого кута на лівому фланзі штрафного.

Але на 37 хвилині Гассаніга кудись побіг на перехоплення передачі за межі штрафного, пролетів повз м’яч, після чого вирішив хапати його рукою, щоб не дати суперникам забити в порожні ворота. Звичайно, це мав бути штрафний, а от чому це не було вилучення для воротаря Жирони — ми так і не зрозуміли. Аргументи, що Паоло могли страхувати партнери розбиваються вже за першого притомного ракурсу на повторі.

Добре, проїхали, а той епізод узагалі б ні до чого міг не призвести, якби Гассаніга не примудрився пропустити удар Грізманна із стандарту під ліву стійку прямо у воротарський кут. Подвійна помилка в такому епізоді — на таке точно ніхто не міг очікувати. А сам аргентинець уже на початку другого тайму, здається, не очікував, що Льоренте може завершити рейд до правого флангу швидкої атаки дальнім ударом, а не передачею, тож пропустив м’яч просто над головою.

Що там ще треба казати про моральний стан команди Мічела, щоб отримати розуміння, що далі грати вже сенсу жодного не було? Як не старався Циганков, а його подачі партнери замикати взагалі не квапились, тож для Облака цей матч видався напрочуд легким. А Жирона… Вона й третій гол пропустила в компенсований час, коли всі каталонці зупинились, а Льоренте як бігав, так і продовжив це робити з передачею на порожні для Коке.

У наступному турі мадридський Атлетіко зіграє вдома проти каталонського Еспаньйола, тоді як каталонська Жирона прийматиме памплонську Осасуну.

Атлетіко — Жирона 3:0
Голи: Грізманн, 39, Льоренте, 49, Коке, 90+4

Атлетіко: Облак — Льоренте, Аспілікуета, Хіменес, Ле Норман, Рікельме (Галлагер, 58) — Барріос, Де Пауль (Коке, 58), Ліно — Грізманн (Серлот, 81), Альварес (Корреа, 81).

Жирона: Гассаніга — Мартінес, Лопес, Блінд, Гутьєррес — Еррера, Ромеу (Соліс, 59), Мартін (Порту, 59) — Циганков, Руїс (Міовські, 59), Хіль.

Попередження: Де Пауль — Руїс, Гассаніга, Ромеу