Чинному чемпіону України, донецькому Шахтарю, у звітній день також доводилось долучатись до подій нового розіграшу національної першості. "Гірники" за підсумком минулої кампанії вирішили припинити співпрацю з хорватським фахівцем Ігорем Йовічевічем та повернути до структури клубу нідерландця Патріка ван Леувена, який на чолі луганської Зорі створив їм чимало клопотів за минулий футбольний рік.

І першим же суперником "помаранчево-чорних" у новій кампанії був харківський Металіст 1925. Так, той самий колектив, із безгольової зустрічі проти якого й розпочинався шлях донеччан за черговими "золотими" нагородами в їхній історії. У той самий час, для "жовто-синіх" це був черговий виклик, адже команда на чолі з Едмаром у минулому сезоні зірок із неба не хапала, проте цього разу навіть зуміла домовитись про окремий для себе стадіон на лівому березі Дніпра в межах столиці.

Але за загальним враженням за підсумками першого тайму радше можна було стверджувати, що це саме Шахтар почуває себе на новій арені, неначе вдома. Аж надто багато було м’яча в ногах "гірників" на чужій половині поля, тоді як суперникам залишалось лише відбиватись від постійних спроб гостей загострювати ситуацію. Із останнім компонентом усе було в порядку в Олександра Зубкова, який тягнув на себе футбольну ковдру ледь не з останніх сил, виконуючи силу силенну ударів по чужих воротах.

Фактично, лівий фланг захисту "жовто-синіх" згорів ще до завершення першої половини стартових 45 хвилин, однак допоки на лінії воріт надійно виконував свої обов’язки Мозіль, Металіст 1925 міг почувати себе у відносній безпеці. Але ж не варто було все ж таки покладатись команді Едмара виключно на вдачу власного воротаря, бо жодним чином він не міг зарадити Матвієнку на 31 хвилині завершити на дальній стійці подачу кутового з лівого флангу від Кащука. Прем’єрний матч Олексія в основі "гірників" — прем’єрний асист.

Хоча й цьому моменту передувало пожвавлення біля воріт саме команди ван Леувена — тоді Курило з другого поверху також замикав навіс з аналогічного стандарту, однак Різник витягнув м’яч із-під поперечини. Цей момент, а також постріл Юсова під завісу першого тайму, були саме тими ситуаціями, які не міг обійти стороною тренерський штаб Шахтаря під час перерви. Навіть за такої значної переваги за статистикою.

І добре, що "помаранчево-чорні" правильно сприйняли поради керманичів, бо забили одразу після повернення на футбольному полі зусиллями Траоре, який скористався панікою перед чужим воротарським. Цей гол був важливий, передусім, тому, що вже за дев’ять хвилин навіс від Бичека з лівого флангу скинув на порожні ворота для Юсова Русин, тож дистанція на табло знову стала мінімальною.

Але не за грою. Там лише один Зубков у складі Шахтаря потім настріляв стільки гольових моментів, що вистачило б і на наступну зустріч. Однак Олександру забити цього разу не судилось, тож ван Леувен зрештою перейшов до ротації, під час якої дав змогу дебютувати Невертону, Педріньйо та Кастілло. Але при цьому не залишив слотів замін на всяк випадок, а вони б знадобились уже в компенсований час, коли травми зазнав Бондар. Захисника довелось вивозити з поля, тому нічого доброго це не віщує.

У наступному турі харківський Металіст 1925 зіграє гостьовий матч проти Олександрії, а донецький Шахтар раніше за інших розпочне другий тур у гостях у рівненського Вереса.

Металіст 1925 — Шахтар 1:2
Голи: Юсов, 56 — Матвієнко, 31, Траоре, 47

Металіст 1925: Мозіль — Жичиков, Є. Ткачук, Курило, Безуглий — Кравченко (А. Кравчук, 24), Вачіберадзе, Бичек (Арі, 62) — Русин, Сидоров (Абдуллаєв, 59), Юсов.

Шахтар: Різник — Гочолеішвілі, Бондар, Матвієнко, Топалов (Педріньйо, 79) — Криськів, Бондаренко, Зубков, Кащук (Невертон, 73) — Сікан (Кастілло, 89), Траоре (Келсі, 73).

Попередження: А. Ткачук, Безуглий, Русин — Бондаренко, Траоре.