Певна річ, що без матчу за участі київського Динамо та харківського Металіста 1925 ми не зможемо вважати третій тур української Прем’єр-ліги остаточно завершеним, проте гра в передмісті Києва на стадіоні Лівий Берег поміж донецьким Шахтарем та Олександрією все ж таки завершувала нашу розповідь щодо чергового вікенду національної першості. Про важливість цього матчу також красномовно свідчив і той факт, що він був винесений на окремий, нехай і найбільш спекотний за останній час у цьому регіоні, день.

Патрік ван Леувен та Руслан Ротань на звітну зустріч не стали відходити від тих ігрових моделей, які ми бачили у їхньому виконанні за попередні два тури. Шахтар знову зіграв із Сіканом та Траоре в стартовому складі, тоді як Олександрії через умови контракту оренди не могли допомогти Кирило Сігеєв та Роман Савченко. Це в свою чергу дало змогу 17-річному Даніілу Ващенку зіграти з перших хвилин у настільки відповідальному протистоянні.

У Києві цього дня погода була доволі спекотною, тож у головного арбітра була додаткова можливість зупиняти зустріч на водопій. Через розташування стадіону відносно сонця це також створювало певний дискомфорт для гравців команди, що мала захищатись проти заходу тож у першому таймі було не позаздрити Олексію Шевченку, а після перерви — Дмитру Різнику.

Власне, майстровиті воротарі й пропускали тільки в тому випадку, коли м’яч із близької відстані різко змінював траєкторію польоту. Так було під час подачі Гочолеішвілі з правого флангу штрафного на дальній кут воротарського на голову Сікану на сьомій хвилині. І так само відбувалось, коли грузин виконав так само прицільний навіс у напрямку Лассіна Траоре, а той на 31 хвилині подвоїв рахунок на користь власної команди.

Окрім цих двох гольових моментів, команди лише за поодинокими виключеннями доходили до штрафних майданчиків один одного, але постійно вмикали пресинг, тож м’яч рухався безупинно. Виглядало це зі сторони дуже привабливо, тож глядачі, на відміну від футболістів під палючим сонцем, точно отримували задоволення від перегляду протистояння.

Варто було відзначити, що команда ван Леувена вже ж таки краще впоралась із тим, щоб ловити опонентів на помилках. "Гірники" намагались пресингувати виключно на важких передачах та поганих прийомах, тоді як "поліграфи" витрачали занадто багато зусиль просто на підтримання постійного тиску на чужій половині.

Але в другому таймі в Шахтаря щось пішло не за планом. Керманич зняв із гри обох авторів голів, а замість них з’явились прямі конкуренти в боротьбі за місце в стартовому складі, Келсі та В’юнник, і взагалі нічим не запам’ятались. Олександрія забрала м’яч до себе та проводила чимало широких розіграшів у намаганні розтягнути захист "гірників".

Саме так і виникли підстави для вільної подачі Шулянського з лівого флангу на 60 хвилині, яку перед воротарським у вільній позиції завершив Скорко. Третя результативна дія Артема в цьому сезоні — фантастичний старт. А тим часом гості схожим чином намагались діяти й надалі, тож Шахтарю, через нездатність зупинити рух опонентів, довелось покладатись виключно на талант і реакцію Різника. Цього разу Дмитро був дійсно на висоті.

У наступному турі донецький Шахтар зіграє гостьовий матч проти криворізького Кривбасу, а Олександрія зустрічатиметься на виїзді з луганською Зорею.

Шахтар — Олександрія 2:1
Голи: Сікан, 7, Траоре, 31 — Скорко, 60

Шахтар: Різник — Гочолеішвілі, Чигринський (Козік, 74), Матвієнко, Топалов — Очеретько, Назарина, Криськів (Кастілло, 89) — Зубков (Невертон, 82), Траоре (Келсі, 46), Сікан (В’юнник, 46).

Олександрія: Шевченко — Копина (Мартинюк, 81), Бабогло, Логінов, Смирний — Калюжний (Скорко, 46), Ващенко (Погорілий, 81), Плакса (Ковалець, 62) — Калітвінцев, Кулаков, Шулянський (Джевані, 72).

Попередження: В’юнник, Матвієнко — Копина, Скорко, Калітвінцев