Нападник Полісся Бені Макуана прокоментував виступи житомирської команди у першій половині сезону дебютної кампанії в УПЛ.

"Я би сказав, не вже зіграно 10 турів, а зіграно всього лише десять матчів. Це ще навіть не екватор чемпіонату. Я вважаю, що найголовніші матчі ще попереду.

Зараз пауза, яка дозволила нам трохи перевести подих, але це не означає, що гравці втратили концентрацію. Навпаки, ми мали час, щоб звернути увагу на нюанси, на техніко-тактичні дії. У нас не вистачало кількох людей через травми або виклику в збірну. І всі розуміють, що спочивати на лаврах навіть не, що рано — для цього поки взагалі немає жодного приводу. Водночас, я хотів би відзначити партнерів, які з першого туру працюють не покладаючи рук. Але тут я б додав, що працюють не лише футболісти, але й співробітники усіх служб та департаментів клубу.

Щодо особливостей українського чемпіонату, то я ще раніше говорив, що я не бачу відмінностей, або ж вони є зовсім малими, між УПЛ та ТОП-чемпіонатами. Бо інтенсивність, ритм, стратегія та тактика — усе це в арсеналі команд Прем’єр-Ліги. Я й надалі думаю, що УПЛ в ТОП-10 чемпіонатів.

Хто із суперників вразив? Я в жодному разі не відчуваю зневаги до суперників, але ніхто не здивував. Не здивував тому, що я одразу себе налаштовував, що рівень чемпіонату буде достатньо високим і зіграні матчі цілком виправдали мої сподівання. Я одразу налаштовувався, що кожен наступний матч — це фінал. Тому я можу сказати, що суперники не здивували, а навпаки — підтвердили, що вони є дійсно сильними командами.

Думаю, було б не зовсім правильно зараз говорити, що якась команда була сильнішою, а якась слабшою. Ви самі бачили ігри і навіть ті команди, які номінально не вважались фаворитами, на полі демонстрували дуже хороший футбол та боротьбу. З кожною командою було цікаво грати по-своєму.

Найбільше взаєморозуміння на полі з Морозком, Козаком, Смоляковим, Борисом, Пилипом, Танковським. Я почав перераховувати і розумію, що можу зараз назвати всю команду. Є гравці, з якими є взаєморозуміння на полі. Поза полем у мене склались дуже хороші стосунки з Морозком, з Козаком та нашими досвідченими хлопцями — Бойком та Гітченком.

Особисто я не відчуваю напруги через становище в турнірній таблиці. Усе тому що в кожному наступному матчі я намагаюсь віддати усі сили та отримати задоволення від гри та футболу. Думаю, що мої партнери відчувають те саме. Тобто, є концентрація, але немає тиску.

Матч проти Динамо? Звісно, що афіша цього матчу була дуже яскравою. Щодо того, чи вдалось мені відзначитись у цьому матчі, то я скажу, що я не можу сказати, що до матчу з Динамо я не забивав, а залишав ці моменти на потім. Ми перемогли в цьому матчі і здобули три очки. Але давайте розглянемо цю ситуацію під дещо іншим кутом. В інших матчах я міг забити, а команда могла програти. І ми мали б Бені Макуану на першій сходинці в таблиці бомбардирів, а команда посідала б восьме місце. Мені зовсім не до душі такий варіант. Тому я зараз сконцентрований на тому, що ми працюємо на результат. А забиваю я, чи не забиваю, Динамо Київ перед нами чи Реал Мадрид —для мене важливіше, який результат показала команда. Я не женусь за особистими результатами.

Чим вразила столиця України і що тобі подобається у цьому місті? Київ став одним із моїх улюблених міст. Мені дуже подобається його архітектура, подобаються люди, в місті дуже багато видатних місць. Що мене особисто зачепило — ми знаємо, що зараз не особливо багато приводів для радощів через війну. Але, незважаючи на це, люди знаходять приводи для оптимізму, у якихось дрібничках. Люди йдуть з високо піднятою головою. Я побачив і відкрив їх для себе саме такими, і мені здається, що їх навряд чи щось зможе зламати. Ось такі в мене враження від Києва.

Адаптація в країні та команді? Формально ці питання звучать завжди і людям цікаво, чи швидко адаптувався гравець. Може, це прозвучить дещо дивно, але в мене враження, що я народився в Україні і я повернувся сюди додому, а не переїхав.

На жаль, ми з іншими легіонерами не говоримо однією мовою в побуті. Вони з тієї частини Африки, яка є англомовною. Але я — перший темношкірий футболіст тут, тому, я певно, маю право десь підказати та дати пораду. Є бажання допомогти їм пошвидше влитись в команду. Я можу піднятись до котрогось з них, запитати чи все нормально. Не завжди є перекладач поруч, але ми знаходимо спільну мову. І я сподіваюсь, що процес їх адаптації буде швидшим, аніж мій, бо це важливо, щоб гравці відчували підтримку. І якщо потрібна якась допомога — за мною не забариться.

Я спілкуюсь із друзями та знайомими із Конго майже кожного дня. Чомусь багато-хто вважав, що матчі УПЛ грають в Польщі. Але я пояснив, що це не так. Я знаю, що зараз в Конго є високий інтерес до ігор Полісся. Я переконаний, що певний відсоток аудиторії, які в матчдей дивляться наші матчі, саме з моєї батьківщини. Тому, я виконую певну просвітницьку функцію, розповідаючи про те, що я бачу і переживаю тут.

Можу сказати, що у Полісся — найкращі фани у світі. Ще коли я тільки прийшов в клуб, мені писали багато повідомлень. Але зараз є ще один приклад. У матчі з Динамо, коли я не використав дві нагоди, щоб забити, я все одно не відчув жодного слова докору на свою адресу, а навпаки мене підбадьорювали. Іноді здається, що вже і сил на полі не залишилось, але ця підтримка змушує докладати ще більше зусиль.

Варто мені тільки поїхати в Житомир за покупками, або ж у справах, то завжди підходять вболівальники, просять фото або автограф. У мене стіна в кімнаті з фотографіями та побажаннями. Це дуже сильний прояв уваги і я стараюсь відповісти взаємністю. Хочу ще раз усім вболівальникам подякувати за таке тепле ставлення. Саме тому хочеться викладатись на максимум в кожному матчі і дійсно зробити так, щоб цей сезон запам’ятався усім вболівальникам", - наводить слова Макуани прес-служба клубу.

Нинішнього сезону Макуана провів 11 матчів, у яких забив два м'ячі.

Свій наступний матч Полісся проведе сьогодні, 22 жовтня, о 15:00 за київським часом. Суперником буде полтавська Ворскла. Стежити за перебігом поєдинку можна буде на Football.ua.