Чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі досі перебувають у самому розпалі, тому на останній матч у рамках двадцять п’ятого туру національної першості всі очікували з нетерпінням. На Арені Львів було одразу кілька інтриг. По-перше, донецький Шахтар та луганська Зоря як-не-як проводили регіональне дербі.

По-друге, це принципове протистояння ми вже бачили кілька днів тому, але на полі стадіону Лівий берег у столиці, коли "гірники" ледь перемогли на останніх хвилинах (3:1). А по-третє Динамо здобуло звитягу над житомирським Поліссям напередодні (3:0), тому колектив Маріно Пушича вже не мав права на похибку. А ще ж був й інтерес із боку команди Юрія Коваля, якій усе ще загрожують переслідувачі з небезпечної зони в турнірній таблиці.

У першій половині обійшлось без несподіванок за сценарієм розвитку подій, однак Зоря здивувала всіх, і навіть суперників, формацією з п’ятьма захисниками. Максимально низький блок і ретельний захист власних воріт — це те, за рахунок чого команда Юрія Коваля планувала будувати власну гру до перерви.

І в неї це вийшло. Так, Шахтар настріляв у підсумку аж 14 ударів до перерви, але в площину з них пішли тільки три, і нехай вони були дуже небезпечними, але засмутити Сапутіна так і не вийшло. Створювалось чимало, використовувались різні тактики й підходи, але все або розбивалось об захисний мур Зорі, або завершувалось неналежним чином. Динаміка при цьому була цілком схоже на ту, що була в матчі кілька днів тому.

У другому таймі щось змінювати від самого початку не було потреби в жодного з тренерів. У Коваля все працювало й відбивалось, а в Пушича теж усе працювало, але не забивалось. Якась така вона — проста футбольна логіка. Аж раптом Зоря забила. Із нічого. Ндур уперше за гру зачепився на чужій половині в боротьбі проти Бондаря, потім через Дришлюка розвернув на правий фланг під подачу Кирюханцева, той навісив, Антюх головою замкнув, а той-таки Бондар навіть рукою не спромігся не пустити м’яч у ворота. Хоча, можливо, воно й на краще було для Шахтаря.

І ось це вже змінювало все. У Коваля тепер реально не було підстав проводити ротацію, а якби й були, то кого випускати? А ось Пушичу довелось ламати голову над п’ятьма замінами, бо це вам уже не один гол за 15 хвилин забивати, як у попередній грі, а цілих два. Мінімум два. Тому завдання було з пташкою.

У цьому випадку керманич Шахтаря вирішив зняти гри навіть Судакова, перейти на два форварди, а потім ще додати свіжого Егіналду з часом, після чого "гірники" оточили чужий штрафний і почали просто завантажувати м’ячі всередину.

І ось тут, насправді, дуже погано, що Зоря вчасно не зорієнтувалась та не повернулась на два центральних, бо як діяти з трьома цей експериментальний склад не знав узагалі, а так хоч щось могли підгледіти на тренування в партнерів із "основи" й спробувати втілити в життя. Як наслідок, Кевін двома ідентичними подачами з лівого флангу спрямував м’ячі на голову спочатку стрибучому Егіналду, а потім і Сікану, і ті використали свою перевагу в повітрі. А чинні чемпіони забрали три очки. Знову ж таки — із шаленими пригодами.

У наступному турі донецький Шахтар зіграє в гостях у черкаського ЛНЗ, тоді як луганська Зоря прийматиме київську Оболонь.

Шахтар — Зоря 2:1
Голи: Егіналду, 72, Сікан, 87 — Антюх, 50

Шахтар: Різник — Гочолеішвілі, Бондар, Матвієнко, Азарові (Педріньйо, 71) — Криськів — Швед (Сікан, 57), Бондаренко, Судаков (Марлон, 63), Невертон (Кевін, 56) — Траоре (Егіналду, 64).

Зоря: Сапутін — Кирюханцев (Кирюханцев, 90), Жан Клод, Бутко, Башич, Вантух — Хахльов (Мишньов, 78), Яцик (Волошин, 90+5), Дришлюк (Мічін, 90+1) — Антюх, Ндур (Горбач, 78).

Попередження: Сапутін

На 89-й хвилині був вилучений Олександр Сапутін (Зоря) (грубе порушення).