За підсумками 16 турів Української Прем’єр-Ліги львівський Рух посів 10 сходинку перед зимовою перервою. Команда Івана Федика невдало розпочала чемпіонат, але в останніх турах видала чотириматчеву виграшну серію і суттєво поліпшила своє турнірне становище.
21-річний захисник Віталій Холод відіграв у всіх 16 матчах цього чемпіонату. В інтерв’ю Football.ua футболіст поділився враженнями від осінньої частини сезону, розповів про найнезручніших нападників в УПЛ, взаємодію із Богданом Слюбиком і протистояння із Динамо та Шахтарем.
– Віталію, в осінній частині чемпіонату ви були незамінним футболістом Руху, зігравши у всіх 16 матчах. Наскільки задоволені собою та власною формою?
– Напевно, тренерам видніше з боку, як я провів це проміжок часу. Але, на мою думку, початок чемпіонату був не найкращим, а після кількох турів почав стабільно набирати хорошу форму. Звісно, ще куди рости.
– Тривалий час Рух перебував внизу турнірної таблиці, але в останніх матчах суттєво додав, в першу чергу, в організації гри. Як підсумок — десяте місце перед зимовою паузою. А психологічно що змінилося в команді перед цією серією? Коли був переломний момент?
– Початок сезону трішки провалили, бо багато гравців не проходили збори через травми і тому не одразу увійшли у сезон. І коли набрали оптимальні кондиції, то почали показувати хорошу гру і перегравали багатьох суперників, але не могли реалізувати свої моменти. А от в останніх матчах грали так само добре, як і в минулих іграх. Просто почали реалізовувати моменти, які мали у іграх і результат відразу прийшов.
– Напевно, найжорсткішим за кількістю сутичок був матч із Поліссям. Емоційно це був найскладніший матч у вашій карʼєрі?
– Точно не найскладніший матч, тому що були такі емоції… більше спортивної злості. І це нормально, але у першому таймі не було цих емоцій. Згодом, у перерві, один з легіонерів у Полісся, який перебував на лаві запасних, почав обзивати нашого гравця Едсона і казати дуже погані речі про його країну. І звичайно, коли ми це почули, ми заступилися за свого гравця. І після цього другий тайм вийшов набагато емоційнішим.
– У цих 16 матчах вам протистояли різні форварди. Хто з них зʼїв найбільшу кількість нервових клітин особисто вам?
– Для мене два форварда підходять під цей критерій: це Парако Гонсалез і Юрій Климчук. Перший – дуже не стандартний і новий гравець в нашій лізі, досить хороший рівень на його роки. Другий – це наш колишній гравець, я знав його сильні сторони і старався не давати йому вільного простору за спиною. Вважаю його хорошим нападником, дуже непросто йому протистояти під час матчів.
– Найчастіше вашим партнером по центру захисту був Богдан Слюбик. Наскільки добре ви розумієте один одного на полі? Якщо завʼязати очі, знатимете, де Богдан?
– Ми з Богданом ще від 5 класу граємо разом в парі захисників. Тому знаємо сильні якості один одного. Думаю, це допомагає команді.
– Які компоненти своєї гри ви хотіли б покращити? Вибір позиції, перший пас, гра головою, швидкість руху?
– Кожну якість хотів б поступово покращувати, є ще багато куди прогресувати та рости.
– Ви вихованець Руху. По суті, ви граєте з одними і тими ж хлопцями кілька років. Як гадаєте, якщо колись доведеться змінити команду, важко буде адаптуватися до нових партнерів?
– Не знаю, думаю це залежить від того, як би сприйняли партнери мене.
– У матчі з Динамо ви забили у власні ворота. Що на серці в такі моменти?
– Дуже важко сприйняв цей момент, було непросто, бо це перший мій подібний випадок. Але вдячний родині та тренеру за підтримку в цей момент.
– Шахтар і Динамо стали найскладнішими суперниками для вас: гірники відвантажили чотири мʼячі, а кияни — пʼять. Чому так вийшло з точки зору лінії захисту? Психологія чи функціонально гравці наших грандів були готові краще?
– Я вважаю, що в грі з цими суперниками за рахунку 0:0 ми мали свої нагоди і якщо б їх реалізували, то гра би склалась по-іншому. Але не вдалось забити і коли не забиваєш ти, забивають тобі…
– Цікаво, що минулого чемпіонату в двох матчах від Динамо ви пропустили два мʼячі, в двох матчах від Шахтаря — так само два. Що тоді було інакше, ніж зараз у вашій грі?
– А якщо порівнювати з минулим сезоном, то тоді ми в більш закритий футбол проти них грали. Тепер же демонструємо більш відкритий стиль, але якщо б цього сезону забили свої моменти, то важко сказати, яким би був рахунок на табло. Утім, це футбол, бувають такі матчі навіть у Барселони чи Реалу, головне – як ти це сприймеш.
– Хто з центральних захисників у світі вам імпонує найбільше?
– В першу чергу, це Серхіо Рамос. Так було завжди. А зараз Ван Дейк та Кубарсі.
– Після перших матчів багато хто поспішив списати Рух в аутсайдери чемпіонату. Вам було неприємно таке читати чи ви стійки до критичних зауважень?
– Ми це сильно не сприймали, тому що вже не в перший раз нас ставлять в цю позицію. Натомість, ми виходимо на футбольне поле і показуємо чого варті.
– Бабукар Фал — один з головних персонажів осінньої частини в УПЛ. В чому його секрет? А яка він людина: компанійська чи інтроверт?
– Якщо б він реалізував ще половину моментів, які мав в інших матчах, то він ще б більше забив. Бабукар завжди в правильному місці, в правильний час і має відчуття моменту, думаю це і є його секрет. Нормальний простий хлопець, з усіма спілкується.
– В матчі з Полтавою Рух несподівано підсилив чотирилапий захисник. Чи встигли ви вигадати йому імʼя? :) І чи додав він вам позитивних налаштувань на цю гру?
– Так, хотіли його після матчу забрати до Львова, на фарт :). Він додав позитиву трішки.
– Сніг у Кропивницькому наклав свій відбиток і на саму гру. За свою карʼєру ви часто грали на снігу? Фізично більше сил йде у таких матчах?
– Це була моя перша гра, щоб ось так футбольне поле було покрито снігом. Низом дуже важко було віддати пас, тому що через сніг мʼяч застоювався. І все ж, ми дуже добре провели цю зустріч і заслужено перемогли.