Оскільки під час літнього міжсезонні український фахівець Віталій Пономарьов не залишив межі країни та продовжив, після каденції у львівському Русі, працювати на чолі черкаського ЛНЗ, то неминучою були зустрічі керманича зі своєю колишньою командою впродовж поточної кампанії. А оскільки перетинались вони ще й у Кубку країни, то взагалі утворилась серія з трьох дуелей.

Перші дві в Івана Федика Пономарьов виграв із мінімальним рахунком, і заключна також обіцяла стати для "бузкових" помітно важкою, адже "жовто-чорні" хотіли зруйнувати плани колишнього тренера потіснити той-таки Шахтар на вершині турнірної таблиці знову, оскільки конкуренти в боротьбі за чемпіонський титул, як відомо, цей тур пропускають через банальний брак часу, який залишається до початку міжнародної перерви.

Проте для цього Руху, вочевидь, потрібно було не просто обрати правильну тактику на гру, а й відчути, що суперники почувають себе на Арені Львів невпевнено. Власне кажучи, виконання цих двох умов успіху львівського клубу ми й спостерігали в першому таймі, який на користь ЛНЗ віднести точно не вийде навіть за великого на те бажання.

Бо починався матч для команди Пономарьова з м’язової травми "зимового" новачка Авуду на рівному місці, тож Твердохлібу таки довелось терміново виходити на поле вже на шостій хвилині. А тоді гості тільки-но встигли створити свій перший гольовий момент у цьому матчі зусиллями Дідика, який ударом головою в центрі штрафного в ближній кут із подачі з правого флангу не переграв воротаря Герету.

Захотів належним чином увійти до цієї гри й рух, тому ми побачили у виконанні Кітели несподіваний дальній удар із штрафного з лівого флангу в ближню стійку вже за чотири хвилини потому, що неабияк здивувало Паламарчука в рамці воріт насправді. ЛНЗ натомість згодом відповів у схожій манері, але Рябов у центрі чужих володінь із відскоку у ворота вже поцілити не зміг.

А от далі був тривалий період гри взагалі без моментів для обох команд, що було продиктовано скоріше тактикою саме господарів поля. ЛНЗ у цьому футболі наче й почував себе безпечно, але саме це й погубило його захист уже в компенсований час, адже суперники дограли його аж до останньої секунди. І Діалло з правого флангу віддав свій перший гольовий пас за Рух на Романа, для якого робити рейди до чужого штрафного з ударами в дальній кут узагалі-то є справою буденною. І Пономарьов про це добре знав.

На відміну від його підопічних, який довелось розбуркати в другому таймі за допомоги замін, і лише після цього гра в ЛНЗ нарешті пішла бажаним для гостей чином. Тут і вміння тренера вгадати з ротацією знадобилось, а інакше як окреслити той факт, що саме Пасіч та Кравчук із заміни стали героями матчу для "бузкових".

Із лівого флангу приходили загрози що на 64 хвилині, що на 82, і якщо в першому випадку передачу на хід від Твердохліба Геннадій завершував самостійним ударом повз воротаря з гострого кута в межах штрафного, то згодом навіс від Дідика Горіну ще доводилось на дальній скидати головою партнеру під порожні ворота. Але це також виглядало для гравців гостей неначе домашнім заготуванням — те, чого "молодий" колектив Федика навряд чи міг навчитись через банальний брак досвіду.

У наступному турі львівський Рух зіграє знову на Арені Львів, але в якості гостей донецького Шахтаря, тоді як черкаський ЛНЗ навідається до криворізького Кривбасу.

Рух — ЛНЗ 1:2
Голи: Роман, 45+2 — Г. Пасіч, 64, Кравчук, 82

Рух: Герета — Кітела, Товарницький, Підгурський, Роман — Притула, М. Бойко, Таллес (Рейляну, 83) — Діалло (Руніч, 69), Тутті (Ігор, 69), Клайвер.

ЛНЗ: Паламарчук — Путря (Беннетт, 73), Горін, Дідик, Драмбаєв — Танковський (Нонікашвілі, 46), Рябов, Пастух (Кравчук, 58) — Микитишин (Г. Пасіч, 58), Авуду (Твердохліб, 6), Кузик.

Попередження: Тутті, Таллес, Притула, Кітела, Ігор