Група 5

На перший погляд, 3+1. На перший погляд, важко повірити у те, що Тачира буде реальним конкурентом іншим командам цього квартету.

Депортиво Тачира (Венесуела)

Але у клуба з Сан-Крістобаля досить пристойний склад. І ставитися до Тачири слід з максимальними увагою та повагою. Мануель Санхаус у воротах, Жерсон Чакон, Вальтер Морено, Енріке Роуґа в захисті, Себа Ернандес, Серхіо Еррера та Хуліо Ґутьєррес у середній лінії та атаці. Присутність цієї компанії на полі означає, що команда, особливо у домашніх матчах, не повинна розвалюватися лише після одного пропущеного м’яча.

Можливо Тачирі буде нелегко намагатися вести гру першим номером. Та й навряд чи венесуельці робитимуть на це ставку. Їхній козир - відрізки активної, різкої гри, упродовж яких слід спробувати завдати супернику максимальної шкоди.

Сантос (Бразилія)

Як і кожен бразильський гранд, Сантос починає турнір одним із претендентів на перемогу. У тренера Аділсона Батісти свої стосунки з Кубком Лібертадорес. Його Крузейру програвав на різних стадіях плей-офф. Тож, як і у випадку з Флуміненсе, можна говорити про збіг бажань клубу та тренера виграти трофей. А як щодо можливостей?

Звичайно, перший, кого згадують, коли йдеться про сподівання Сантоса, це Неймар. Юна зірка ще на трохи відкладає свій шопінг-тур до Європи і продовжує грати у футбол. Важливо і те, що Сантос зібрав достатньо збалансований склад для того, щоб не залежати виключно від одного, нехай і надзвичайно обдарованого гравця.

До двох молодих голкіперів - Феліпе Ґарсії та Рафела - приєднався 30-річний Аранья, який ще під час виступів за Понте Прету був одним із найкращих воротарів бразильського чемпіонату.

У захисті та середній лінії у розпорядженні Батісти є як молоді гравці, на яких вже поклали своє хиже, ненаситне око європейські клуби, так і футболісти більш досвідчені.
Цікава ситуація склалася в атаці. Якщо упродовж останніх сезонів у Сантоса здебільшого був бодай один форвард-ветеран, то зараз найстаршими серед нападників є 23-річні Діоґу та Зе Едуардо. Водночас підбір гравців у цій лінії дає Батісті хороший вибір варіантів гри попереду, бо є і майстри гри у штрафному майданчику, і флангові форварди, і людина-оркестр Неймар.

Серро Портеньйо (Парагвай)

Стабільна та зіграна команда, з майстрами високого рівня у кожній лінії, яка після переходу Джонатана Фаббро стала ще сильнішою. Серро потрапив до дуже хорошої для перевірки цієї оцінки групи. Визначальними будуть виїзні матчі. Якщо і на чужих полях парагвайці вестимуть таку ж змістовну та динамічну гру, як і вдома, то зупинити Серро буде не так вже й просто.

Коло Коло (Чилі)

Ось кому зараз не позаздриш. Жахлива гра у перших матчах чемпіонату Чилі. Відставка Дієго Каньї напередодні старту у Кубку Лібертадорес. Коло Коло зовсім не для цього запросив у міжсезоння стількох відомих та досвідчених футболістів. Кожен із них мав замінити тих, на кому в останніх кількох сезонах трималася гра команди - Мігеля Ріффо, Родріго Мелендеса, Артуро Сануесу, Макнеллі Торреса.

Поки що нова команда народжується у справжніх муках. Сумніватися у футбольній компетентності новачків підстав немає. Питання лише у тому, скільки часу піде у Коло Коло на подолання кризи. А за цей період цілком можна залишитися без місця у плей-офф.

Група 6

Перлина цієї групи - болівійський Хорхе Вільстерман, команда, що за підсумками першої половини чемпіонату завоювала путівку до КЛ, а за підсумками сезону вилетіла з елітного дивізіону болівійської першості.

Хорхе Вільстерман (Болівія)

Такий контрастний виступ означав, що мало хто залишився у команді навіть заради шести матчів у міжнародному турнірі. Майже усі ті, кого набрали на початку минулого року, швиденько працевлаштувалися в інших болівійських клубах. Тож запрошували, незалежно від віку, виконавців середнього рівня, які за інших обставин навряд чи зіграли колись у Лібертадорес.

Це, щоправда, не означає, що гуртом вони будуть нездатні попручатися хоч би заради того, щоб цей виступ команди у КЛ не вийшов зовсім вже другосортним.

Емелек (Еквадор)

Одна з тих еквадорських команд, що після перемоги ЛДУ у Кубку Лібертадорес зі значно більшою впевненістю у власних силах виходять на старт у цьому турнірі. Та й підстави для цього у Емелека є. Очолив команду Омар Асад, який створив у Аргентині дуже симпатичний Годой Крус. Амбіційний, цікавий тренер і боєздатний колектив - це те, на що розраховує Емелек цього разу.

Серед нових гравців команди виділяється один із найкращих еквадорських хавбеків Едісон Мендес. Також варто звернути увагу на аргентинського форварда Крістіана Менендеса (прийшов з Лануса). Ще під час виступів за Насьйональ запам’ятався центральний півзахисник Маріо Кірос.

Ще одна характерна особливість Емелека - велика кількість власних вихованців у заявках на внутрішні та міжнародні змагання. Шкода, що одного з найяскравіших, Рохаса, віддали в оренду мексиканській Морелії.

Хаґуарес (Мексика)

У чемпіонаті країни вони програли вже чотири матчі з шести, але у Кубку Лібертадорес команда разюче змінюється. На що вона здатна, можна було переконатися у кваліфікаційних матчах проти Альянси.

Інтернасьйонал (Бразилія)

Відмаземблений на клубному чемпіонаті світу володар трофею починає новий сезон насилу. Три поразки у восьми матчах групового турніру чемпіонату штату не завадили Інтеру вийти до чвертьфіналу, але й показали, що до оптимального стану команді ще далеченько. Особливо якщо йдеться про атаку. Поки що все виходить спалахами. Десять із чотирнадцяти м’ячів команда забила у трьох матчах. У інших довелося мучитися, аби забити хоч раз.

Тож Інтеру зараз важливо з мінімальними втратами пройти груповий турнір. Селсу Рот вже не вперше опиняється у ситуації, коли торсида ставить під сумнів його роботу попри попередні досягнення. Поки команда набиратиме форму, він і далі чутиме чимало критичних слів на свою адресу. Якщо цей процес затягнеться, Інтер ризикує скласти свої повноваження швидше, аніж можна було б очікувати.

Група 7

Знову жереб звів Естудіантес та Крузейру, які у 2009-му спочатку зіграли у групі, а потім - у фіналі.

Депортес Толіма (Колумбія)

Одна з тих провінційних команд, що скористалися шансом, який дають короткі чемпіонати. Толіма стала завсідником боротьби за чемпіонство і на міжнародну арену виходить без тремтіння. Дуже сильна на своєму полі команда. На виїзді може іноді грати занадто пасивно, але не кожному супернику до снаги цим скористатися й пробити одну з найстабільніших захисних ліній колумбійського чемпіонату.

Миттєво став лідером команди Елкін Мурільйо. У Толімі футболісти взагалі обживаються достатньо швидко. Минулого року з ходу вписалися в її гру Джон і Хуліан Уртадо та Дієго Чара.

Від матчів Толіми з рівними суперниками не варто очікувати великої кількості забитих м’ячів. Але вдосталь буде цікавої командної роботи, і у захисті, і у нападі.

Ґуарані (Парагвай)

Без Джонатана Фаббро цю команду уявити поки що неможливо. Те, що у чемпіонаті Парагваю Ґуарані без нього не поступається, але й не виграє, поки що можна сприймати як символ невизначеності. Без Фаббро гра стає більш передбачуваною. І якщо два роки тому з Фаббро у складі парагвайці програли у груповому турнірі Кубка Лібертадорес п’ять матчів з шести, важко повірити, що вони здатні на більше саме у цій групі.

Естудіантес (Аргетнина)

Раптова зміна тренера поставила все догори дригом. До цього можна було більш-менш точно сказати, чого очікувати від Есту, як саме і коли діятиме команда. З появою Едуардо Беріццо тепер вже слід придивлятися до можливих змін. Залізобетонний консервативний стиль гри, що дозволяв легко знищити будь-якого необачного суперника, навряд чи зникне миттєво. А от реально оцінювати новий Естудіантес доведеться вже по матчах із тими, кого простим гіпнозом не взяти.

Крузейру (Бразилія)

Кількість бразильських команд, що останнім часом набралися гіркого досвіду поразок у вирішальних матчах КЛ, означає, що й цього разу комусь доведеться розчаровано відійти у бік. Крузейру вкотре робитиме все можливе, аби не опинитися серед невдах.
Щороку здається, що от саме зараз у Кру нарешті є усе необхідне для тріумфу і що команді потрібно лише трохи щастя.

Групу бразильці ніби мають пройти без серйозних труднощів. Насамперед, як це було у попередніх сезонах, завдяки потужній грі на своєму полі. А от як воно буде далі…

Група 8

Потенціально найкраща за змістовим наповненням матчів група.

Ґодой Крус (Аргентина)

Фенікс аргентинського чемпіонату. Розтягнули цікаву команду Дієго Кокки, прийшов і створив іншу Омар Асад. Зараз настала черга Хорхе да Сільви. У 2008-му він зробив чемпіоном країни уругвайський Дефенсор, з яким наступного року дійшов до чвертьфіналу КЛ.

У чемпіонаті Аргентини ҐК скромно стартував розгромом Боки на її полі. Вивірена гра в атаці й, найголовніше, бажання не берегти цю гру на матчі тільки зі слабшими суперниками дозволяють зараз мендосцям не лише мріяти про подібні результати.

Привабливість гри, впевненість у її ефективності - запорука того, що у своєму дебютному виступі у КЛ команда з Мендоси може виступити так, що ніхто й не згадуватиме про відсутність у турнірі двох грандів аргентинського футболу.

Індепендьєнте (Аргентина)

Інде на відміну від ҐК має наскільки славну, настільки ж давню історію перемог у Лібертадорес. Але після минулорічного тріумфу у Копа Судамерикана шанувальники команди заговорили про повернення короля Кубків. Попри те, що претендентом на трон команду Антоніо Мохамеда не назвеш (одна з причин - склад групи, з якої не так вже й просто буде вийти), вона цілком може додавати під час сезону. Кадровий потенціал дає змогу тренеру використовувати різні тактичні схеми, і Мохамед вже використав цю можливість у першому матчі кваліфікації.

Сама лише присутність Інде у турнірі - вже важлива подія. І є шанси на те, що ця подія не буде малопомітною й безбарвною.

ЛДУ (Еквадор)

До ЛДУ упродовж останніх двох сезонів потроху поверталися тріумфатори Кубка Лібертадорес-2008. Амбросі, Уррутія, Вера, Луїс Боланьйос, тренер Едгардо Бауса врешті-решт. За цей час у еквадорської команди були і виліт після групового турніру у КЛ, і перемога у Копа Судамерикана. І невдачі, і успіхи допомогли команді остаточно впевнитися у тому, що стиль гри зразка 2008 року є оптимальним для ЛДУ, і з цієї точки зору повернення Бауси було цілком логічним.

Розгониста й потужна гра з фланговими атаками, градом ударів здалеку - рецепт домашніх успіхів ЛДУ. Скромніша гра на виїзді вже не означає скромніших амбіцій. Перший еквадорський переможець КЛ вже не збирається обмежуватися роллю команди-історичного курйозу, а планує регулярно боротися за поповнення своєї колекції трофеїв.

Пеньяроль (Уругвай)

Уругвайський гранд свою колекцію поповнював останнім часом виключно завдяки Дієго Аґірре. Третє повернення тренера до рідного клубу означає, що на нас може чекати повторення дива всього лише річної давнини. Тоді Пеньяроль грав настільки яскраво та сильно, що матчі команди мали входити до обов’язкового меню кожного футбольного гурмана.

Хтось із тієї команди вже залишив Пеньяроль (Аревало Ріос, Серхіо Ортеман, Джонатан Урретавіскайя), але залишається значно більше тих, хто добре знає, як хоче грати Аґірре, тих, хто добре знає, які результати, творчі та спортивні, дає така гра.

Дмитро Джулай, спеціально для Football.ua