- Сергію Михайловичу, як запобігти таким обставинам, коли клуби надають гарантії на участь у чемпіонаті України, а потім маємо ситуації подібні до Кривбасу, Оболоні, Єдності, Жемчужини, білоцерківського Арсеналу, хмельницького Динамо та інших?
- Федерація футболу України з 2008-го року працюючи з клубами, в першу чергу вищого дивізіону, кожному керівнику, головному бухгалтеру, особі, яка відповідає за атестацію, на семінарах з питань фінансового критерію (які ми проводимо кожного року) доносила, що наступають нові правила. Пояснювала, що у європейському футболі вводяться нові вимоги — фінансового фейєр-плей. Зокрема, УЄФА створює відповідні органи фінансового контролю і пропонує національним асоціаціям і, зокрема, ФФУ посилити контроль за клубами з точки зору економіки і за діями клубу, які спрямовуватимуться на розумне витрачання коштів. Звертатиметься увага на відповідальність клубів щодо збереження принципу єдності змагань і виконання вимог економічної чесності і прозорості.
І ось настав час. Хто прислухався, той не надував бюджет, образно кажучи, як гумову гульку. Той рахував кожну копійку і не ставив у графі зарплат чи трансферів до першої цифри невиправдану кількість нулів. Той не купував футболістів на шкоду клубу в контексті розвитку самого гравця чи команди. Тобто — хто прислухався до наших усних і, наголошу, письмових порад, той зберіг клуб.
Ми усі розуміємо, що футбол — це віддзеркалення усього нашого життя — соціального, економічного та політичного. В умовах світової економічної кризи не можна було купувати футболістів за шалені гроші чи встановлювати зарплатню за межами розуму. Навіть зараз є клуб (вибачте, не хочу озвучувати його назву), у якого на щастя в минулому майже 112 відсотків власного бюджету йшло на зарплати та трансфери! Тобто, клуб поїдав сам себе.
Звичайно, футбольні клуби можуть формувати свій бюджет на власний розсуд, але вони повинні водночас і нести відповідальність за свою діяльність — перед уболівальниками, журналістами, перед своїми акціонерами та органами місцевого самоврядування і т. д. Якщо люди, які відповідають за клуб, несуть відповідальність (про яку я говорив вище), то такий клуб функціонуватиме нормально. У такому випадку в клубі усе відбувається згідно з регламентними нормами і, зокрема, нормами фінансового фейєр-плей та критеріями ліцензування футбольних клубів. В іншому випадку — маємо ситуацію, яка сталася у Кривбасі.
- Але ж, наскільки відомо, останнім часом Кривбас не робив гучних трансферів…
- Але були шалені зарплати. Є межа. І, наскільки зрозуміло, власники клубу сказали: «Нам фінансувати далі — не цікаво». І та сама гумова гулька, про яку я згадував — луснула. Те, що сталося із криворіжцями — не дивно. Це ситуація, коли до того все йшло. Подібна ситуація може статися з будь-яким клубом.
-
Водночас, Федерація футболу пропонувала конкретні кроки, за яких подібних ситуацій можна було уникнути, надавала план дій. Зараз є чимало людей, які говорять: «Чого Федерація не рятує клуби?». Яким чином? Громадська організація має фінансувати комерційну структуру — футбольний клуб? Ми допомагали нашим інтелектом, знаннями, порадами. Ми попереджали деякі клуби, що не можна робити такі великі зарплати, не можна, щоб зарплати і трансфери перевищували 75 відсотків бюджету, не можна встановлювати гравцям молодіжної команди і команди U-19 такі зарплати, які звичайна людина у суспільстві не може заробити. Ми про це і говорили, і листи відповідні направляли, консультували щодо питання оренди футболістів. Тому будь-які закиди про те, що, буцімто, Федерація нічого не робила — безпідставні. Якщо хтось гадає, що ФФУ повинна зі свого бюджету фінансувати Кривбас чи будь-яку іншу команду, то він помиляється — ФФУ ніколи такого не зробить. Якщо говорити про інші клуби. Візьмемо до прикладу білоцерківський Арсенал. Ну не хоче власник фінансувати команду — розчарувався. Рецепт у вас від такої ситуації є?
- Мабуть, треба шукати іншого власника…
- А якщо господар не хоче продавати клуб? Хоче його збанкрутувати і знищити. Що далі?
- Якщо не вдається такого власника переконати, мабуть, нічого не вдієш…
- Ось! Нічого не вдієш. Я теж так думаю. Подібне відбувається в хмельницькому Динамо, схоже сталося і в Оболоні. Там власники клубу не знайшли між собою спільної мови і вирішили відмовитися від фінансування команди. Що повинні робити у таких ситуаціях ФФУ чи Прем’єр-ліга? Фінансувати? У нас немає таких коштів. Зараз ось великі проблеми у Жемчужини. Ялтинці, наприклад, мали ще до 31 травня надати нам певні документи. Натомість прислали листа, що усі необхідні документи нададуть до 14 червня. Чому? З якого дива? Ми вам встановили термін! Готові йти на зустріч, але наша робота це не вулиця з одностороннім рухом.
Відповідаючи на ваше запитання, зазначу: запобігти зняттю команд зі змагань можливо. Але лише у тому випадку, коли власники клубів відчувають відповідальність за ту справу, за яку вони взялися.
- Не можу знати, які саме зарплати були у Кривбасі, але ви б могли сказати: у порівнянні з іншими ФК це й справді були шалені кошти?
- Я вважаю, що у більшості клубів зарплати не відповідають рівню майстерності тамтешніх гравців. Озвучувати ж будь-які суми я не маю права, позаяк я пов'язаний з кожним клубом угодою про конфіденційність. Без згоди того чи іншого клубу я не маю права озвучувати таку інформацію.
- У підсумку: хто ж має посісти місце замість Кривбасу? Адже й досі не зрозуміло — допустять до турніру Говерлу та алчевську Сталь…
- Є регламент. Я не можу щодня коментувати його. Тому що кожного дня правова ситуація змінюється. На жаль, є люди, які не можуть цього зрозуміти і потім на різноманітних сайтах та форумах говорять, що пан Стороженко не розбирається у регламенті, який сам написав і тому він поганий юрист. Такі люди не розуміють, що право — це живий організм і ситуація змінюється кожного дня. Тому кажу ще раз: у регламенті усе написано. Але якщо перекладати запитання на конкретний час, то кожного разу це може бути інша відповідь, оскільки ситуація змінюється двічі, а то і тричі на день. Коли сформуються групи та ліги, я прокоментую, чому вони сформовані саме так, а не інакше.
- Розкажіть, будь-ласка, про специфіку роботи вашого комітету. Його повноваження обмежуються лише перевіркою документів (їх правильності, упорядження, відповідність до законів) чи є право і можливості проводити аудит клубів безпосередньо на місцях?
- Є регламент з атестації футбольних клубів, де чітко й ясно прописано, що повинно бути у кожного клубу. І є так званий норматив УЄФА, де прописано, як треба встановити ті чи інші обставини. Саме ці два документи обмежують і, водночас, надають нам повноваження у роботі з ліцензування футбольних клубів. Ми маємо право інспекційних виїздів в кожен клуб для особистої перевірки нашими експертами будь-якого питання. Чи то інфраструктури, чи правових документів, чи спортивних критеріїв, адміністративно-кадрових, або фінансових. І ми можемо проводити або самі аудит, або користуватися тим аудитом, який виконав клуб на наше замовлення. Останнє теж передбачене регламентом. До речі, зараз працівники нашого комітету працюють в Алчевську, інших клубах і перевіряють багато документів та інфраструктуру. Приїдуть і складуть акт інспекційної поїздки за визначеною формою. Комітет же проводить свої засідання по мірі необхідності і сам призначає дату своїх засідань.
- Складається враження, ніби у вашому комітеті повинні працювати універсали…
- Ні, це не так. У Федерації працюють люди, які досконально розуміються у будівельних нормах, правилах та інфраструктурі, питаннях реконструкцій, будівництва та утримання стадіонів. Але ці питання у компетенції Комітету з питань стадіонів (у нашого підрозділу таких фахівців немає і ми користуємося документами наших колег з комітету з питань стадіонів). Це, до речі, вказівка УЄФА, спрямована на те, щоб розділити за компетенцією дві структури — Атестаційний комітет і Комітет з питань з питань стадіонів та безпеки проведення змагань.
У нас же працюють правники, економісти, фінансисти, фахівці, які знають закони, підзаконні акти, правила роботи з персоналом (в контексті адміністративно-кадрового критерію). Тобто, експерти. І експерт з фінансового критерію у нас ніколи не займатиметься правовими питаннями або адміністративно-кадровими, або спортивними. У нас універсалів немає, є чіткий розподіл обов’язків по критеріям. Експерти складають висновки, які розглядаються адміністративним органом підтримки діяльності комітету з атестації футбольних клубів, а вже потім розглядаються на комітеті.
- Кадрів вистачає?
- Ні! Не вистачає. Висококваліфікованих кадрів бракує. Всі знають, що я є постійним учасником форумів деяких сайтів. І ось на них я постійно запрошую — приходьте до нас. Кого тільки не запрошував — щось нікого немає. Лише одна особа, яка вважала себе великим правником (хоча і писала з помилками, плуталася у правових термінах), сказала, що приїде на співбесіду. Я прийшов на роботу у білій сорочці з краваткою і в призначений час (перший віце-президент ФФУ!) чекаю його з Дніпропетровська біля входу у Будинок футболу. Не приїхав…
- Пояснив — чому?
- Ні! Лише через рік зателефонував і просив вибачення, просив зарплату... А ще через місяць-два почав поливати мене брудом на сайті дніпропетровського клубу. Є інший приклад: звернулася людина, яка не має освіти й досвіду. Я зауважив, що у нас є певні кваліфікаційні вимоги, за яких ми можемо взяти на роботу. Після цього та людина почала мене поливати брудом на форумах. Та все ж я маю надію, що знайдеться така людина, яка запропонує себе, пройде етап співбесід та тестування і ми запросимо її до себе. Така людина у нас на прикметі з’явилася.
Ми шукаємо людей — порядних, чесних, з великим обсягом знань і досвіду, обов’язково зі знанням іноземних мов, комп’ютеру. Хочемо брати на роботу молодих, ініціативних, які знаються на праві, фінансах, добре орієнтуються в економічній діяльності. Нещодавно у нас з’явилася новий співробітник, який пройшов тестування: знає дві іноземні мови, блискуче володіє комп’ютером, має знання у праві і у фінансах. Взяли його на роботу. На жаль, добором кадрів багато років ніхто не займався.
- А налагоджена співпраця з якимись профільними відомствами?
- Звичайно! Ось зараз виникла потреба консультуватися з Міністерством фінансів, нещодавно консультувалися з Міністерством економіки і торгівлі, з Національним банком. Ми ж не закупорена корком якась пляшка, залита сургучем (сміється). Чому я завжди спілкуюся на деяких форумах? Тому що там є люди, які вносять конструктивні пропозиції. Є такі, що говорять: «Ти такий-сякий, нічого не розумієш і не знаєш, йди у відставку». А є люди, які вносять дуже цікаві пропозиції. І у нас є приклад, коли двічі я особисто взяв пораду з форуму і вносив відповідні пропозиції щодо поправок у регламент. І правки пройшли! На щастя, є люди, які прагнуть до конструктивного спілкування.
Ось ви прийшли до мене для чого? Поливати брудом? Не вірю. Ви, на мій погляд, прийшли, щоб у нас була конструктивна розмова, а читачі отримали інформацію, яка може бути їм корисна. Бо є люди, які кажуть: «Не мучтеся, призначте стикову зустріч між Говерлою та третьою командою першої ліги». Не можна цього робити, тому що це не передбачено регламентом. А переписувати регламент під час змагань допоки змагання не закінчилися і Виконком не затвердив підсумки змагань — неможливо. І люди це повинні усвідомлювати.
- Уявімо, що умовний ФК Олімп має інвестора — завод чи банк, чи зустрічаєтеся ви особисто у рамках своєї роботи з керівниками клубу? Чи важливі для вас особисто такі моменти, як зустрітися безпосередньо і зрозуміти — інвестор просто ставиться до футболу, як до забаганки чи це частина його життя?
- Це хороше запитання. Зустрічатися з власником кожного клубу я не в змозі. Але з усіма керівниками, першими особами клубів, президентами я, звичайно, спілкуюся. Усі вони переживають за футбол, цікавляться ним. Для більшості президентів клубів футбол — це частина власного життя. Важливо, щоб люди розуміли, що не так вже й просто керувати клубом, фінансувати його. Це дуже серйозна робота. Тому до людей, які знаходять кошти на утримування клубів потрібно ставитися з повагою, бо саме на цих особистостях тримається професіональний футбол в країні.
- А якщо у футбольній сім’ї з’являється нова людина, ви, образно кажучи, скануєте її?
- Наведу конкретний приклад. Коли на футбольному горизонті з’явився пан Онищенко (новий президент столичного Арсеналу), то я зрозумів, що у нього був твердий намір зберегти столичну команду. Він склав про себе дуже позитивне враження: спокійна, виважена людина, яка чітко знає чого вона хоче, яка розуміє свої можливості. Це для нас було дуже важливим. Ми особисто з ним познайомилися, провели ґрунтовну бесіду. Думаю, що він гармонійно впишеться у коло власників футбольних клубів прем’єр-ліги.
- А які у вас враження в контексті вищезгаданого запитання про таких людей як Ігор Коломойський і Ринат Ахметов? Можете їх порівняти — як у них проявляються почуття до футболу?
- Кожна з названих вами людей — це особистість. Але крім цього вона ще й індивідуальність. Коломойський і Ахметов не можуть бути ідентичні. У них різні підходи в роботі, різне розуміння футболу, його розвитку. Але обидва вкладають душу, серце, кошти і за це їх потрібно поважати. Ті ж Дніпро чи Шахтар — це не лише команди, а й великі інфраструктури — стадіони, дитячо-юнацькі школи, академії, штат працівників, який працює безпосередньо в клубі.
Ми з ними спілкуємося, зустрічаємося. Можливо, не так часто, адже вони люди зайняті. Більше у телефонному режимі або шляхом листування. Перешкод у нас у спілкуванні з власниками клубів немає. Ось, наприклад, сьогодні я особисто розмовляв із власником Дніпра паном Коломойським.
- Тобто, за нагальної потреби ви можете особисто набрати того ж Ігоря Коломойського чи Рината Ахметова і порушити ту чи іншу проблему?
- У мене з цим немає будь-яких перешкод. Ось подивіться: це мій телефон, а це прізвище пана Коломойського, я сьогодні з ним розмовляв (показує свій телефон, де в набраних дзвінках зафіксоване прізвище «Коломойський» — прим. авт.). Вони прості, адекватні, нормальні люди. Такі ж як і ми з вами, хіба що з великим життєвим досвідом. Спілкуватися з ними дуже приємно.
- Часто вам доводиться потрапляти у ситуацію, коли бачите, що клуб не виконує ту чи іншу постанову, або не відповідає певним критеріям, а при цьому представники клубу вас умовляють йти їм назустріч, наполягають, а може навіть і в грубій формі?
- Зараз такого немає. Нині у футболі працюють нормальні люди і ніхто в грубій формі з нами не спілкується, тому, що усі рішення ми приймаємо колегіально. Усі розуміють, що долю ФК вирішує Комітет з питань атестації футбольних клубів. Навіщо стосовно нас вдаватися до грубощів? Ми рівно наближені до кожного клубу. Я вважаю себе і наш комітет сервісним центром, а не поліцейською структурою. Ми не влаштовуємо клубам засідок, а, навпаки, протягуємо руку, а клуби протягують її нам. Це стосунки, які будуються на взаємній повазі.
Хоча один приклад наведу. У 2003 році, коли розпочиналася епопея з ліцензуванням футбольних клубів на теренах України, ми приїхали в один дуже відомий клуб. Спілкувалися з керівником ФК, показували йому документи УЄФА, рішення Виконкому ФФУ. З нами погодилися, що все це сприятиме розвитку професіонального футболу, але коли ми попросили надати нам фінансові документи, керівник встав з-за столу, вийшов з кабінету, зачинивши за собою двері і більше ми його не бачили. Але це було в 2003 році. Зараз ми ведемо досьє на кожний клуб з п’яти критеріїв, звітуємося перед УЄФА, а та, у свою чергу, надсилає нам листи.
- А переживати ситуацію, коли ви розумієте — клуб може зникнути, треба прийняти рішення, наприклад, відкликати атестат, а при цьому усвідомлюєш, що клубом стоять живі люди, уболівальники, традиції?
- Ось мій помічник Сергій Миколайович Задиран уже посивів, і я вже сивий (усміхається). Це з точки зору ухвалення рішення, дуже складний і нелегкий процес. Але dura lex, sed lex — суворий закон та він закон. Ми стоїмо на правових засадах і виконуємо лише вимоги регламенту та норматив УЄФА. Якщо ми приходимо до висновку, що клуб не виконує ті чи інші вимоги (а це мінімальні вимоги!), тоді вже… Хоча ми спілкуємося з клубами, проводимо консультації, намагаємося виправити ситуацію. І в багатьох випадках виправляємо ситуацію і досягаємо того, щоб недоліки були усунуті.
- Але ж доводилося потрапляти у ситуацію, коли ви бачите, що закон і справедливість розходяться...
- Ну це вже філософське питання! І в житті (не лише у футболі) часто-густо закон і справедливість не співпадають. Ми ж керуємося двома документами — регламент з атестації футбольних клубів та норматив УЄФА. Ми бачимо, що ми повинні робити і як. Решта — нас не повинна цікавити.
Ми постійно попереджаємо клуби про те, що у них є ті чи інші ризики. І ці ризики можуть призвести до початку процедури відмови клубу в атестації. Більше того, попри те, що засідання Комітету (за рекомендацією УЄФА) закриті для преси, я завжди запрошую журналістів — щось ніхто не приходить.
Приходьте, подивіться як усе відбувається. Звичайно, коли проходить голосування з таємних питань, наприклад, кошти, обігові кошти, валютні, де обговорюється бюджет клубу — це конфіденційні речі, під час їх обговорення ми не можемо допускати пресу.
Просто так, на віру, або із заплющеними очима рішень ніхто не ухвалює. Кожен має право бути почутим. Кожна справа ретельно вивчається і часто навіть направляється на доопрацювання. До того ж, кожен із присутніх на засіданнях Комітету його членів у першу чергу підтверджує заяву про свою незалежність, тобто, що він ні від кого не залежить і на нього не здійснюється жодного тиску.
- Чи входить до вашої компетенції вивчення і контроль такого явища, як бухгалтерія клубів, їхня чистота, прозорість? Чи є у комітету співпраця з якимись певними відомствами податкової інспекції? Чи уповноважені ви перевіряти такі моменти – податки з трансферів, зарплат, преміальних?
- Ми не співпрацюємо з податковими органами, оскільки є автономною структурою, яка працює за нормами, що самі їх склали і які акредитовані УЄФА. Тому ми маємо право у будь-який клуб направити власний аудит. Вибрати аудиторську компанію, яка буде давати відповіді на ті питання, які ми ставитимемо перед нею.
Звичайно, ми перевіряємо бухгалтерію клубів, їхню прозорість, бюджет клубу, але в більшості випадків клуб залучає незалежного аудитора та складає фінансовий звіт. І цей незалежний аудитор (але з належною репутацією) перевіряє цей фінансовий звіт, а також бухгалтерські документи і складає аудиторський висновок.
- А чи правильно розуміти, що ситуація з Таврією пов’язана саме з невідповідністю реальних зарплат і сум, прописаних у контрактах футболістів?
- Я можу говорити про справи, які стосуються Таврії лише в рамках рішень, що їх ухвалили Палата з вирішення спорів ФФУ та КДК. Все інше я не маю права коментувати. Без дозволу самого клубу я не розмовлятиму ні з ким.
Декілька років тому до мене приїхали аудитори з УЄФА і попросили досьє на певний клуб. А також попросили подивитися контракти футболістів у певному клубі. Я сказав: "Не дам!" Вони ображалися, мовляв, як це так, ви наш підрозділ, ви наш підлеглий! Сказав:"Не дам. Оскільки за нормами УЄФА передбачено, що це можна робити лише з дозволу самого клубу, або за запитом суду". І не дав!
Таврія повинна виконати рішення органів правосуддя, які вже є і вступили в силу. Саме тому у нас відбуваються зараз зустрічі з генеральним директором симферопольського клубу паном Олександром Бойцаном. Його я вважаю професіонально підготовленою і порядною людиною. А щодо Таврії, то усі рішення Палати з вирішення спорів та КДК ФФУ вона повинна виконати. Бо для кримського клубу є великий ризик.
- Сергію Михайловичу, який стан справ у клубів із таким важливим компонентом, як стадіони. Чи можете ще раз прокоментувати ситуацію з Дніпром? У чому суть проблеми і чому УЄФА могло не допустити дніпрян до Ліги Європи?
- Хочете ексклюзив? На національному рівні ми врятували і захистили ФК Дніпро. Ми взяли на себе відповідальність ухвалити рішення на користь Дніпра і виписали таке рішення з якого випливає, що підстав для відкликання атестату, який дає право дніпрянам виступати у Лізі Європи, немає. Є лише дисциплінарні порушення, за які певні люди повинні понести матеріальне покарання. Однак, УЄФА розпочало свою перевірку. Європейський футбольний союз доручив аудиторській компанії Делойт (повна назва Deloitte Touche Tohmatsu Limited — прим. авт.) вилучити усю документацію у ФФУ щодо Дніпра. І Делойт фінансовий і аудиторський звіт по Дніпру вилучив. Справа передана до відповідних органів фінансового контролю УЄФА. Тому, на превеликий жаль, пану Стеценку треба інформувати уболівальників Дніпра про все, що відбувається, а не розповсюджувати чутки, плітки і т. д. І не треба робити таємницю з того, з чого не можна робити. Отож, УЄФА веде й нині перевірку.
- Чи правильно розуміти, що по Дніпру питання остаточно не закрите?
- На національному рівні закрите.
- І Дніпро вже може виступати в Лізі Європи?
- За нашим висновком — так. А УЄФА веде свою перевірку.
- Тобто, крапка ще не поставлена?
- Повторюся: на національному рівні питання закрите! А яке буде рішення УЄФА — я не знаю.
Щодо Арсеналу — в регламенті сказано: будь-який футбольний клуб повинен мати або власний стадіон, або на правах оренди. Арсенал буде виступати на стадіоні на правах оренди. А Металіст хіба зараз не на правах оренди? А Ворскла? У нас Чорноморець, Шахтар та Дніпро мають стадіони у власності. А більшість же орендують.
- Арсенал гратиме на Динамо?
- Ще не прийшов час заявити основний і запасний стадіони. Ще не складений реєстр стадіонів на сезон 2013/2014, ще Виконком ФФУ не затвердив стадіони, на яких будуть грати команди прем’єр-ліги. Тільки-но сезон завершився.
- Ворскла зараз реконструює стадіон. Це ініціатива полтавчан чи є якісь вимоги у ФФУ?
- Багато років ми робили зауваження ФК Ворскла, так само як і багатьом іншим клубам. Честь і хвала полтавському клубу, що вони до наших зауважень прислухалися і почали реконструкцію. Наскільки вона буде вдалою — покажуть результати, нехай клуб завершить цю реконструкцію.
- Можливо, наступне питання провокаційне та все ж: про такі команди як Арсенал, Волинь, Дніпро, Динамо та Кривбас (менше про Карпати) багато вже писано-переписано, що це і однокласники, і фінансуються нібито з одного і того ж джерела – групи Приват. І тут раптом ці команди починають рушитися – там не платять, там нема фінансів, там не виїжджає команда. Для себе особисто ви не відзначали, що негаразди у групи цих клубів якось пов’язані?
- Для того, щоб відповісти на це питання, потрібно мати відповідні докази і підтвердження того, що рішення на рівні цих клубів ухвалюється однією особою чи групою Приват, про яку ви кажете. Таких доказів не існує. А те, що виникають підозри… Ми маємо повноваження проводити перевірку клубів і маємо доступ до всіх документів. Ми докопалися до всіх власників клубів — доказів, що група цих клубів управляється одними й тими ж людьми — немає.
- Але ж ви погоджуєтеся з тим, що події, які відбуваються в політиці, бізнесі, економіці відразу як по ланцюжку щось відгукується і у футболі?
- Абсолютно! Ми з вами саме з цього і почали нашу розмову. Світова економічна криза, ринкова економіка, яка в нашій країні перебуває на перехідному етапі — все це відбивається на футболі.
- А ситуацію з банкрутством Аеросвіту, який належить групі Приват, після якого невдовзі ряд озвучених клубів почали сипатися — невже це не ланки одного ланцюжка?
- Знову ж таки, я не керуюся домислами, а лише фактами та доказами. Це моя відповідь на усі подібного характеру запитання.
- Останніми роками Україна перетворилася на одну суцільну країну виборів. Постійно ми когось обираємо, перевибираємо. Чи правда, що коли на носі вибори — клуби стають багатшими, стабільнішими, з міцнішими гарантіями?
- Я цього не помічав. Маєте якісь конкретні приклади створення футбольного клубу під вибори?
- Свого часу були чутки, що бізнесмен Олексій Савченко взяв під опіку ФК Десна в акурат під вибори мера Чернігова…
- Савченко — це співак. Естрадний. Він коли тут з’явився, він не викликав навіть своїм зовнішнім виглядом довіри. Але умовив нас, що фінансуватиме клуб і підтримувати Десну. Все це виявилося, як я і уявляв собі, брехнею. Довів нещасну Десну до того, що ми відмовили в атестаті чернігівцям на право участі у першій лізі і команда потрапила до другої ліги. Зараз (слава Богу!) знайшлися люди, які займаються серйозно клубом. Соромно навіть про це говорити.
- Сергію Михайловичу, як ви думаєте: те, що рішення Лозаннського арбітражного суду стосовно нібито договірного матчу Металіст — Карпати постійно переносять — позначається психологічно негативно на керівників, тренерів, футболістів?
- На мій погляд, всі уже давно звиклися з тим, що справа постійно переноситься. І, здається, у чому суть справи уже давно всі забули. Тренери мають тренувати, гравці грати, а всі інші виконувати свої функції.
- А ви особисто рішення не знаєте чи не можете його коментувати?
- Рішення не знає ніхто. Жодної людини немає, окрім самих суддів Арбітражного суду, яка б знала це рішення. Інакше — що це за правосуддя, коли рішення ще не оголошене, а про нього усі знають?
- А ви особисто вірите, що щось було?
- Я вірю упродовж усіх п’яти років, що і Карпати, і Металіст не винні. Я у цьому щиро впевнений.
- Наостанок скажіть: ви б погодилися прийти на такий захід, як футбольний прес-клуб, на який запрошують президента ФФУ чи куратора суддівського корпусу ФФУ?
- Я завжди відкритий до спілкування і з повагою ставлюся до журналістів, які чесно виконують свою роботу. Ті, які виконують нечесно, я з ними не співпрацюю. З тими, хто виконує чиїсь замовлення і поливає Федерацію брудом, я маю можливість не спілкуватися.
Наталя Зарічна, спеціально для Football.ua
