У свої 20 років Євген Коноплянка закріпився в основному складі Дніпра, який продовжує боротьбу за нагороди чемпіонату України. Технічний, швидкий, наділений природнім футбольним інтелектом виконавець, який за манерою гри дещо нагадує голландця Рафаеля ван дер Варта, або бразильця Дієго, є безперечним лідером та мозковим центром української "молодіжки" і все наполегливіше стукає в двері національної команди.

Коноплянка - футболіст яскраво вираженого атакуючого плану. В ексклюзивному інтерв'ю UEFA.com Євген розповів про свою готовність діяти на будь-якій позиції в середині поля. Наприклад, у молодіжній збірній, яка реально претендує на перемогу у відборі до ЧЄ-2011, він грає у відтяжці - роздаючи передачі форвардам і підключаючи до атак фланги. Натомість у Дніпрі переважно розташовується праворуч, здійснює ривки, відкривається, йде на загострення, шукаючи шпаринку у захисних редутах суперників.
 
"Я досить комфортно відчуваю себе на обох позиціях, утім для мене дуже важливо те, чи дійсно вірить в мене наставник. За таких умов я готовий спробувати себе навіть у ролі опорного хавбека, якщо, звісно, це принесе користь команді", - зазначає дніпрянин, який у першому весняному турі Прем'єр-ліги відкрив лік своїм голам в елітному національному дивізіоні, вразивши ворота луганської Зорі.

У середній лінії Дніпра наразі доволі серйозна конкуренція. Креативних півзахисників, які за досвідом значно переважають Коноплянку, тут вистачає. Проте Євген не комплексує. "Власне, партнери самі визнають, що я маю вищу швидкість, яка на фланзі є важливим козирем. Тож коли я зміщуюсь на край, хтось із розігруючих - Сергій Назаренко, Руслан Ротань, Максим Калиниченко або Сергій Кравченко - має змогу адресувати мені передачі й долучати до атак. Далі дію на свій розсуд - виконую простріл, обіграю або шукаю можливість для удару", - резюмує Євген.

Коноплянка народився у Кіровограді і саме там робив свої перші футбольні кроки. У місцевому Олімпіку, а потім і в дублі Дніпра грав чистого нападаючого, проте згодом перекваліфікувався у хавбека. "Володимир Безсонов звернув увагу на мою схильність відходити назад, шукати м'яч у центрі поля, адже я дійсно залюбки починаю атаки з глибини. Отже, зміна амплуа відбулося за нашою спільною ініціативою", - розповідає хавбек, одним з найулюбленіших клубів якого є Барселона.

У 17-річному віці Євген дебютував на дорослому рівні, відтоді провівши 24 поєдинки у Прем'єр-лізі. За його словами, певна скованість у матчах за клуб все ще дається взнаки. "Пам'ятаю, що минулої весни, коли ми грали у Харкові з Металістом", на полі панувала неабияка напруга, і я ледве впорався з хвилюванням. Звісно, зараз ситуація значно покращилася, проте все одно, граючи пліч-о-пліч з більш досвідченими партнерами, я не почуваюся на сто відсотків розкуто, - визнає Коноплянка. - Ігри за "молодіжку", де виступають мої однолітки, - то інша справа. Навіть, у виїзній зустрічі з французами не відчував особливого тиску".

Призначений у лютому керманичем національної збірної України Мирон Маркевич вже неодноразово зазначав, що уважно стежить за молодим гравцем Дніпра. З великою долею вірогідності можна припустити, що цього року Євген дійсно отримає свій шанс. Тим більше, що синьо-жовті протягом двох найближчих років гратимуть лише товариські матчі, готуючись до фінальної частини домашнього ЄВРО-2012.

"Зацікавленість Маркевича - несподівана і водночас приємна новина. А ще - додаткова мотивація, - підкреслює футболіст. - Збірну очікує ціла низка контрольних матчів, і якщо я отримаю виклик на один з них, сприйму це як аванс і буду намагатися зарекомендувати себе якнайкраще. В іншому випадку продовжу виступи за молодіжну команду, яка також залишається для мене неабияким викликом. У команді Павла Яковенка не менший рівень конкуренції, й дуже амбіційні цілі. Наша мета - чемпіонат Європи та Олімпійські ігри".

На думку того ж Маркевича, одним з ігрових недоліків Коноплянки є недостатня ефективність дій в обороні. "Те, що значну частину своєї кар'єри я діяв на вістрі атаки, дається взнаки, - погоджується Євген. - Навичок грі у відборі в мене не дуже багато, однак я намагаюся надолужити цей пробіл. Та й не лише цей. Прагну зберігати концентрацію і активність протягом усього ігрового часу, проте поки  виходить "вибухати" лише епізодично… Я виходжу на новий рівень, і щоб відповідати йому, хочу удосконалюватись".