Цього тижня європейський футбол сколихнула шокуюча новина, пов'язана з одним із найважливіших гравців національної збірної України Михайло Мудриком. В організмі 23-річного вінгера лондонського Челсі було знайдено заборонену речовину — за попередніми даними, мова йде про мельдоній (мілдронат), який заборонений ВАДА з 1 січня 2016 року.

І поки ми усі сподіваємося, що допінг-проба Б Михайла покаже протилежний результат, все ж доводиться констатувати факт: українцю загрожує дискваліфікація строком до чотирьох років за порушення антидопінгових правих, і ця історія навряд чи виллється у швидкий процес без болісного ефекту. Щонайменше репутаційних збитків вже завдано, та й з психологічної точки зору — це й близько не те, з чим хотів би бути пов'язаний будь-який професійний спортсмен.

За всю історію англійського футболу було безліч допінгових скандалів — комусь навіть після такого удару по репутації вдалося побудувати неймовірну кар'єру, а комусь — остаточно її зруйнувати. Цікаво, що останнім часом в Англії футболістам зазвичай вдавалося уникати покарання, якщо вони потрапляли в подібні історії. Більше того, їм вдавалося залишатися анонімними й по сьогоднішній день.

Так, у квітні 2022 року британське видання Mail on Sunday, у період з 2015 по 2020 рік аж 15 футболістів Прем'єр-ліги не пройшли перевірку на вміст в організмі заборонених речовин. Жоден із цих випадків не призвів до дискваліфікації або санкцій, а рішення не застосовувати санкції зазвичай були пов’язані з випадковим вживанням або тим, що гравець мав дозвіл на терапевтичне використання того чи іншого препарату. 

На тлі цього можна зробити логічне припущення, що у Михайла Мудрика все ж є шанси довести свою непричетність, але, повторимося, цей процес потребуватиме часу.

У цьому ж матеріалі ми згадаємо конкретні випадки, коли гравці англійської Прем'єр-ліги або вищого дивізіону Англії були замішані у допінгових скандалах, та чим ці скандали у підсумку завершилися.

ДОПІНГ В АРСЕНАЛІ, ЯКИЙ НЕ ДОПОМІГ. 1925 РІК

У сезоні-2024/25 лондонський Арсенал грав у Кубку Англії проти Вест Гем Юнайтед. "Каноніри" завершили попередню кампанію на 19 місці, і тодішній головний тренер лондонців Леслі Найтон песимістично оцінював шанси на перемогу.

Тоді Найтон й отримав "бадьорі таблетки" від "видатного лікаря Вест-Енду" і випробував їх на собі. Взявши одну з них, він "відчув, що може зруйнувати стіну кулаками". Він передав їх своїй команді, і вони, згідно з його спогадами 1948 року, перетворилися на "жвавих молодих левів". На жаль для них, гра тоді була відкладена через туман і врешті завершилася внічию наступного дня. 

"Є клуби, які використовують допінг для гравців, які навіть гадки не мають, що це допінг. Клуб може сказати, що їм дають вітаміни, і гравець не знатиме, що насправді це щось інше" (с) Арсен Венгер, екскерманич Арсеналу, 2004 рік

"СТИМУЛЯТОРНІ" ЗГАДКИ ЛЕГЕНДАРНОГО СТЕНЛІ МЕТЬЮЗА (1946 РІК)

Стенлі Метьюз є одним із найвидатніших гравців в історії англійського футболу та Сток Сіті. Він став першим футболістом, який удостоївся лицарського звання — справжній джентельмен як на полі, так і за його межами.

Але також Метьюз є людиною, яка у 2000 році в автобіографії найкраще описала розповсюдженість в англійському футболі під час його кар'єри різних стимуляторів та їхній вплив на організм. У книзі Стен зізнавався, що вживав амфетамін перед матчем Кубку Англії проти Шеффілд Юнайтед у 1946 році.

НАРКОТИЧНЕ ЧЕМПІОНСТВО ЕВЕРТОНА У СЕЗОНІ-1962/63

Евертон, один із найкращих клубів англійської футбольної ліги, став чемпіоном вищого дивізіону Англії в сезоні-1962/63, і це було зроблено, згідно з розслідуванням національної газети, за допомогою бензедрину (амфетамін). Після тріумфу Евертона поширилася інформація про те, що у завойованому "золоті" мерсісайдців був замішаний наркотик. Газета провела розслідування, вказавши, звідки, на думку репортера, це надійшло, і процитувала слова воротаря Альберта Данлопа:

"Я не пам’ятаю, як вони вперше були запропоновані нам, але їх розподіляли серед усіх гравців. Нас не змушували їх брати, але більшість гравців брали. Таблетки були здебільшого білого кольору, але один чи два рази вони були жовтими. Вони використовувалися протягом сезону-1961/62 і чемпіонського сезону, який слідував за ним. Раніше вживання допінгу в клубі було не поширеним явищем. Але як тільки це почалося, ми могли отримати стільки, скільки забажаємо. У дні матчів їх роздавали більшості гравцям. Незабаром деякі футболісти взагалі не могли обходитися без наркотиків".

В Евертоні підтвердили, що вони використовували допінг, але зазначали, що той "не міг мати жодного шкідливого впливу". Однак реальність була протилежною: то же Данлоп зізнався, що став наркоманом.

"Якщо нинішня кількість ігор продовжиться, це дасть про себе знати. Нам усім доведеться приймати допінг, щоб вижити. Деякі футболісти вже це роблять. Я це знаю" (с) Еммануель Петі, ексгравець Арсеналу, 1999 рік

Загалом у XX сторіччі вживання заборонених речовин професійними спортсменами було дуже розповсюдженою практикою, тому тепер вирушимо до випадків, ближчих до нашого часу.

РІО ФЕРДІНАНД ТА ЙОГО ПРОПУСКИ ТЕСТІВ НА ДОПІНГ. 2003 ТА 2013 РОКИ

Існує два приклади, коли Ріо Фердінанд привернув увагу відповідних органів, хоча жодного разу не було доведено, що він вживав заборонені речовини. Обидва випадки стосувалися пропущених тестів.

У 2003 році, граючи за "Манчестер Юнайтед", Фердінанд не з'явився на запланований після тренування рутинний тест на допінг, забувши про нього та вирушивши на шопінг. Коли він згадав і повернувся, було вже надто пізно з точки зору відповідних органів. Хоча він пізніше надав чисту пробу, захисника покарали восьмимісячною дискваліфікацією за недбалість. У підсумку він пропустив Євро-2004.

Десять років потому, вже виступаючи за КПР, Фердінанд знову опинився в неприємній ситуації. Цього разу він випадково пропустив ще один тест і отримав дискваліфікацію на одну гру та штраф у розмірі 25 тисяч фунтів стерлінгів.

КРІСТІАН НЕГУАЙ ІЗ МАНЧЕСТЕР СІТІ ТА ДОПІНГ-ТЕСТ У РАМАДАН. 2003 РІК

Крістіан Негуай у 2003 році був оштрафований на 2 тисячі фунтів стерлінгів за пропуск допінг-тесту, змушений був пити воду, щоб надати зразок сечі, коли допінгова комісія з UK Sport знову обрала гравця Манчестер Сіті для тестування після тренування. Повідомлялося, що 28-річний футболіст був засмучений, адже під час Рамадану мусульмани не мають права їсти чи пити в світлу частину доби.

Якби Негуай відмовився надати зразок, він майже напевно зіткнувся б із звинуваченням у пропуску чи відмові пройти допінг-тест, як і Ріо Фердінанд. Це правопорушення передбачало максимальну дискваліфікацію терміном на два роки.

За словами джерел у Сіті, офіційні особи, які проводили тестування, чітко дали зрозуміти, що Рамадан, який триває протягом дев'ятого місяця мусульманського календаря, не буде прийнятий як достатня підстава для виправдання.

КОКАЇН, ЯКИЙ КОШТУВАВ АДРІАНУ МУТУ БІЛЬШЕ 17 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО. 2004 РІК

Хоча цей випадок не можна назвати класичним допінговим скандалом, сумнозвісна справа румунського гравця Адріана Муту та його провалений тест на наркотики у 2004 році потрапила в заголовки новин. Нападник переїхав до Західного Лондона за 20 мільйонів євро під час літнього трансферного вікна 2003 року з італійської Парми. Як один із перших великих підписань епохи Романа Абрамовича, Муту символізував трансформацію Челсі у одного з провідних гравців англійського футболу. Від 24-річного форварда, який забив до цього 22 голи сезоні Серії А, очікували великих успіхів.

На жаль, як для клубу, так і для гравця, через рік після переїзду у крові Муту було виявлено сліди кокаїну після тесту на заборонені. Внаслідок цього його було дискваліфіковано від футболу на сім місяців, а контракт із клубом Прем’єр-ліги було розірвано.

Ця ситуація призвела до дорогої та тривалої судової тяганини, у якій Челсі вимагав компенсацію за порушення контракту. Станом на сьогодні Муту досі винен Челсі 17,2 мільйони євро за рішенням ФІФА та Спортивного арбітражного суду в Лозані.

АБЕЛ ШАВ'ЄР ТА ЙОГО 18 МІСЯЦІВ ДИСКВАЛІФІКАЦІЇ. 2005 РІК

У 2005 році Абель Шав'єр із Мідлсбро, який також виступав за Ліверпуль та Евертон, став першим гравцем в історії Прем'єр-ліги, якого дискваліфікували за вживання допінгу для підвищення результативності.

Його було відсторонено на 18 місяців за використання анаболічного стероїду діанаболу. У підсумку європейська кар'єра португальського захисника завершилася, але він ще встиг пограти у США за Лос-Анджелес-Гелаксі у період з 2007 по 2009 рік.

НЕВДАЛЕ СХУДНЕННЯ КОЛО ТУРЕ. 2011 РІК

У 2011 році Коло Туре під час своїх виступів за Манчестер Сіті був дискваліфікований на шість місяців після позитивного результату тесту на заборонену речовину.

Туре стверджував, що речовина містилася в таблетках для схуднення, які належали його дружині, і не мав наміру підвищувати власну продуктивність. Хоча слід відзначити, що ще під час виступів за лондонський Арсенал тодішній головний тренер команди Арсен Венгер публічно заявляв про проблеми івуарійця з контролем власної ваги.

Дискваліфікація Коло Туре підкреслила важливість того, щоб спортсмени перевіряли усі свої добавки, навіть якщо вони їх приймали ненавмисно.

ПОМИЛКОВА ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ МАМАДУ САКО. 2016 РІК

Мамаду Сако був відсторонений у березні 2016 року після позитивного тесту на жироспалювач гігенамін, який не був у списку заборонених речовин Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA). Французький центральний захисник, який на той час виступав за Ліверпуль, отримав тимчасову 30-денну дискваліфікацію від усіх європейських змагань, через що пропустив фінал Ліги Європи та Євро-2016.

Термін дискваліфікації Сако завершився у травні 2016 року, коли з'ясувалося, що гігенамін не входить до списку заборонених речовин. УЄФА закрив справу в липні 2016 року, а через рік виступив із критикою на адресу WADA за відсутність чіткості щодо статусу цієї речовини.

Попри те, що Сако вирішив не оскаржувати рішення УЄФА, WADA відповіло заявою, відкидаючи цю критику. Проте більш ніж через три роки, агентство визнало, що то була їхня помилка. Ексгравець Ліверпуля прийняв ті вибачення.

ІНШІ ВІДОМІ ГРАВЦІ, ЯКІ ПОТРАПЛЯЛИ У ДОПІНГ-СКАНДАЛИ ПОЗА МЕЖАМИ АНГЛІЇ

- Дієго Марадона (1991, 1994, 1997). У 1991 році легендарний аргентинець вперше дав позитивний результат допінг-тесту на кокаїн під час гри за італійський Наполі і був дискваліфікований на 15 місяців. Другий випадок відбувся після чемпіонату світу 1994 року в США, коли Дієго відправили додому через виявлення в його організмі ефедрину, ще однієї забороненої речовини. Третій випадок — також ефедрин, але у 2017 році вже під час гри за Бока Хуніорс в Аргентині, за що Марадона отримав тримісячну дискваліфікацію.

- Нванкво Кану (1995). Нігерійський нападник Кану Нванкво, який у той час грав за міланський Інтер, не пройшов тест на допінг в 1995 році. Він дав позитивний результат на заборонену речовину під назвою пробенецид і отримав дискваліфікацію на 15 місяців. Утім, це не завадило Кану потім заграти в "непереможному" Арсеналі під керівництвом Арсена Венгера.

- Хосеп Гвардіола (2001). Перш ніж стати відомим тренером, Гвардіола був вельми успішним гравцем. Однак у 2001 році, граючи за італійську Брешію, Пеп провалил допінг-тест — в його організмі знайшли нандролон. Хоча іспанець рішуче заперечував звинувачення, його дискваліфікували на чотири місяці.

- Едгар Давідс (2001). Легендарний нідерландський півзахисник дав позитивний результат на заборонену речовину нандролон у 2001 році. Він отримав чотиримісячну дискваліфікацію, коли грав за Ювентус.

- Яп Стам (2001). Ще одним гучним іменем, пов'язаним із нандролоном в італійському футболі в 2001 році, став колишній гравець Манчестер Юнайтед Яп Стам, який тоді захищав кольори Лаціо. Сам нідерландський захисник пояснював цю ситуацію "забрудненими добавками". 

- Деку (2013). Португальський атакувальний півзахисник виступав за Бенфіку, Порту, Челсі і Барселону, перш ніж вирішив завершити кар'єру в серпні 2013 року. У березні того ж року Деку отримав позитивний тест на речовину, що маскує допінг, під назвою фуросемід. Його дискваліфікація була офіційно оголошена вже після завершення кар’єри, тому це не створило значних проблем у його повсякденному житті. Пізніше, після апеляції Деку до Спортивного арбітражного суду (CAS), його зразки були повторно протестовані, і його ім'я було очищено. Крім того, лабораторію в Ріо-де-Жанейро, яка виявила позитивний результат, було відсторонено від роботи.

- Фред Родрігес (2015). У 2015 році, перебуваючи в Чилі для участі у Кубку Америки у складі своєї національної збірної, Фред був спійманий на вживанні діуретика гідрохлортіазиду. Ця речовина сама по собі не є допінгом, але може приховувати вживання заборонених препаратів. Через це ФІФА дискваліфікувала Фреда на чотири місяці, а вже у 2018 році Шахтар продав бразильського хавбек до Манчестер Юнайтед майже за 60 мільйонів євро.

- Самір Насрі (2017). У сезоні-2017/18, коли Самір Насрі виступав за турецький клуб Антальяспор, було виявлено, що експівзахисник Ман Сіті і Арсеналу порушив антидопінгові правила у 2016 році. Він отримав внутрішньовенну інфузію, яка містила комплекс вітамінів, мінералів і мікронутрієнтів. Хоча такі речовини дозволені у невеликих кількостях, Насрі було введено понад 500 мілілітрів, і його навіть сфотографували у клініці в Лос-Анджелесі, де відбувалася процедура. Спочатку УЄФА призначила йому шестимісячну дискваліфікацію, але після апеляції її термін було збільшено до 18 місяців.

- Дарійо Срна (2018). У допінг-пробі колишнього капітана Шахтаря були виявлені нетипові показники компонентів ендогенного стероїдного профілю. В результаті додаткових аналізів юуло встановлено, що проба містить екзогенні похідні дегідроепіандростерона, які включені в список заборонених речовин ВАДА на 2017 рік. Національний антидопінговий центр застосував до футболіста санкції у вигляді 17-місячного відсторонення. Срна визнав, що порушив антидопінгові правила, але заявив, що зробив це ненавмисно.

- Артем Бєсєдін (2019). У грудні 2019 року у допінг-пробі ексфорварда збірної України виявили заборонений препарат фонтурацетам, який, як з'ясувалось, потрапив до його організму помилково. Під час розслідування було встановлено, що після матчу Ліги Європи проти Мальме тодішній лікар "біло-синіх" переплутав таблетки від головного болю та випадково дав форварду заборонений препарат з особистої аптечки. Попри те, що Бєсєдін не визнав свою провину, уникнути покарання йому не вдалося. Нападника відсторонили від футболу на один рік.

- Андре Онана (2021). На той момент голкіпер Аякса, нині виступаючий за Манчестер Юнайтед, фігурував у справі про застосування допінгу в лютому 2021 року. Під час позазмагальної перевірки, проведеної УЄФА, Онана дав позитивний результат на заборонену речовину фуросемід. У червні 2021 року Апеляційний орган УЄФА скоротив термін відсторонення Андре Онана з дванадцяти місяців до дев’яти після розгляду обставин справи. Камерунець заявляв, що ненавмисно переплутав та вжив таблетки своєї жінки.

- Алехандро Гомес (2022). Ексгравець харківського Металіста потрапив у допінг-скандал після тріумфального чемпіонату світу для його збірної Аргентини. Папу Гомес пояснив ситуацію, заявивши, що це сталося через дитячий сироп від кашлю, що містить тербуталін, який дала йому його дружина. У підсумку дискваліфікація на два роки — апеляція була відхилена.

- Поль Погба (2023). Найсвіжіша історія, пов'язана з потраплянням у допінговий скандал зірки світового футболу. Француз прийняв у США препарат, після чого тест виявив у нього підвищений тестостерон. Ексхавбеку Манчестер Юнайтед загрожувала дискваліфікація на чотири роки, але у підсумку її скоротили на 18 місяців. Утім, це не допомогло Полю уникнути розірвання контракту з Ювентусом. Тепер юристи Погба захищатимуть інтереси Михайла Мудрика.