Цими вихідними в англійському футболі звичним матчам у рамках дивізіонах довелось поступитись іншому турніру — найстаршому в історії світового футболу, Кубку Англії. Клуби з "елітного" щабля на стадії 1/16 фіналу вже залучені на належному рівні, і при цьому Ліверпулю та Брайтону відверто не пощастило на настільки ранньому етапі отримати очну зустріч. "Чайкам" узагалі не пощастило в подвійному форматі, бо матч на виліт відбувався на Енфілді.

І судячи з того, який стартовий склад презентував нам Арне Слот на цю гру для своєї команди, і на які кадрові кроки зважився Фабіан Гюрцелер, ставало зрозуміло, що господарі будуть вигризати потрібний результат до останнього, а гості, якщо вдасться, будуть на сьомому небі від захвату. А як ні — нічого страшного, у Брайтона в чемпіонаті вже накопичились і більш серйозні проблеми із здобуттям потрібних результатів.

За таких умов насправді небагато залишалось відкритих запитань у цій грі. Коли "червоні" зможуть відкрити рахунок та чи не вдасться "чайкам" усіх здивувати, доки суперники наважуються на рішучі дії? Брайтон на початку, переважно, активно ходив уперед лише заради стандартів, тоді як господарі витримали чи не половину тайму павзи перед тим, як почати загострювати.

Але команда Слота зрештою обрала для себе вірний шлях. Незадовго до перерви пішли активно підтискати до чужих володінь, і з явно не першої спроби таки знайшли забитий м’яч. На 42 хвилині простріл Керкеза в центрі штрафного замкнув Джонс, і так виявилось, що лівий край атаки Ліверпуля в першій половині виявився значно більш продуктивним, аніж протилежний бік поля.

У Брайтона насправді був лише один переломний момент у цій грі, коли все могло змінитись. Гольові нагоди Гіншелвуда та Гомеса перед самою перервою. Але перший схибив із близької відстані, а другий не зумів переграти Аліссона. Це в підсумку дорого обійшлось гостям, оскільки на початку другого тайму Ліверпуль спокійно закрив гру.

Салах фактично все зробив самотужки, коли спочатку асистував Собослаї під удар із діагоналі Гравенберха на правий фланг на 55 хвилині, а згодом пішов заробляти на собі пенальті за фол із боку Гросса, який сам же й реалізував ударом у правий верхній кут на силу.

Після цього "червоні" почували себе настільки в безпеці, що дозволяли суперникам аж занадто багато володіти м’ячем. Брайтон кілька разів загрожував подачами з флангів, але ледь не пропустив четвертий гол у контратаці, коли Нгумоа поклав удар у правий нижній кут із офсайду, після передачі Гакпо до лівого краю чужих володінь.

Фінальний свисток арбітра Стюарта Стівена Аттвелла з Нанітона відправив до наступного раунду змагань Ліверпуль, тоді як Брайтон віддав цей розіграш турніру майже без бою.

Ліверпуль — Брайтон 3:0
Голи: Джонс, 42, Собослаї, 56, Салах, 68 (пен.)

Ліверпуль: Аліссон — Собослаї, Конате, ван Дейк, Керкез — Джонс (Ньйоні, 89), Мак Аллістер — Салах (Нгумоа, 77), Вірц (Дж. Гомес, 71), К’єза (Екітіке, 77) — Гакпо (Ремзі, 89).

Брайтон: Стіл — Вельтман, ван Геке (Боскальї, 72), Данк, Кадіоглу — Гросс, Балеба (Мітома, 62), Гіншелвуд (Віффер, 81) — Дієго Гомес (Рюттер, 62), Костулас, Говелл (Мінте, 62).

Попередження: Данк, Дієго Гомес, Балеба, ван Геке