Один з лідерів УПЛ цього сезону, донецький Шахтар, вже працює на закордонному зборі у Туреччині. Осіння частина вийшла насиченою для гірників на різноманітні події: боротьба за лідерство в УПЛ, вихід до плей-оф Ліги конференцій, виліт з розіграшу Кубка України… Про всі ці події, а також підготовку до весняної частини в ексклюзивному інтерв’ю Football.ua поділився думками півзахисник Шахтаря Єгор Назарина.

– Єгоре, позаду відпустка, попереду трудові будні на зборах. Чи встиг ти перезавантажитися за цей період? 

– Цього року була достатньо довга відпустка. Ми мали майже місяць. Я відпочив, провів час із сім’єю і готовий до зборів. 

– Якщо підбивати підсумки осінньої частини сезону: наскільки ти задоволений результатами команди?

– В цілому, завжди хочеться більшого. Але якщо проаналізувати, то у нас непогана ситуація. У чемпіонаті ділимо 1-2 місце, в Лізі конференцій пройшли далі, причому, одразу в число 16 найкращих команд цього турніру. Якщо б нам сказали про це перед початком сезону, думаю, ми б погодилися на такий розвиток подій. 

– Якщо в УПЛ у тебе було не дуже багато ігрової практики, то в Лізі конференцій ти відіграв усі шість матчів групового етапу і забив два мʼячі: у ворота Абердіна та у ворота Шемрок Роверс. Який з цих голів тобі самому сподобався більше?

– Мені важко віддати перевагу якомусь одному голу. І перший, і другий м’яч були дуже важливими, адже це були нелегкі матчі. І всі голи, які я зміг втілити у життя, були важливими для команди. Тому я щасливий, що мені вдалося не лише вийти на поле у Лізі конференцій, але й допомогти команді здобути позитивний результат. 

– В цілому ви дуже переконливо виглядали у груповому етапі Ліги конференцій. Єдиною темною плямою на цьому полотні стала поразка від Легії. І це єдиний матч з усіх у турнірі, який ти зіграв не зі старту. Це було повʼязано із функціональною готовністю чи тренерський штаб обрав інший тактичний малюнок?

– Це було рішення тренерського штабу. Так, я вийшов вже ближче до кінця матчу. Але скажу, що навіть гра проти Легії складалася для нас непогано. Рахунок був 1:1, ми контролювали гру, були моменти… Але, на жаль, наприкінці пропустили цей прикрий м’яч і програли у підсумку. Але я не вважаю, що ця гра була якоюсь темною плямою і ми її погано провели. 

– У Премʼєр-лізі свій єдиний мʼяч цього сезону ти забив у ворота ЛНЗ, але той матч хочеться згадувати менше всього. Тебе здивувала перша позиція ЛНЗ у чемпіонаті за підсумком осінньої частини?

– Я думаю, ніхто не очікував, що ЛНЗ буде на першому місці. Але це потужна, фізично міцна команда, яка грає у непоганий футбол. Подивіться лише, як вони грали проти грандів. Тому вони заслужено йдуть на першому місці.

– Одним із творців цього успіху ЛНЗ став Проспер Оба, який вже перейшов до Шахтаря. Чи встигли ви з ним роззнайомитися, провести час разом? Яке враження він справив?

– Я б не сказав, що прям встигли роззнайомитися, ми тут лише другий день разом. Та й те, вчора було два тренування, не особливо був час поспілкуватися. Але ми чудово пам’ятаємо його за виступами у поточному чемпіонаті, особливо в матчі проти нас. Я сподіваюся, що він нам допоможе і ми посприяємо тому, щоб він адаптувався якомога швидше. Будемо сподіватися, що він гратиме навіть краще, ніж робив це в ЛНЗ.

– Якщо говорити по персоналіях, проти якого півзахисника тобі найскладніше грати в УПЛ?

– Цьогоріч я не так багато грав в УПЛ, тому навіть не знаю, кого виділити. Просто мав не так багато ігрового часу, аби відчути специфіку протистояння із тим чи іншим гравцем. 

– У Шахтарі традиційно багато бразильців. У футбольному плані зрозуміло, що у них є чому повчитися, але чому вони навчили тебе в побутовому сенсі? Можливо, якимось латиноамериканським танцям? Або висловам португальською?

– Я б сказав, що в першу чергу, імпонує їхнє відношення до життя. Вони завжди на позитиві, завжди танцюють, слухають музику. У них інший менталітет. Це та позитивна частина ментальності, якій нам варто навчитися. Це важливо: бути більш розкутим, це мені імпонує.

– Свого часу ти теж був легіонером — грав у Бельгії за Антверпен. Ті провів там лише один сезон, але що б ти міг порадити гравцям, які зараз їдуть до Європи? Вчити англійську, бути більш відкритими у спілкуванні?

– Звичайно, перш за все – це вивчення мови. І бути відкритим, спілкуватися і не боятися цього. Треба відчувати більше свободи, шукати діалогу, а не замикатися у собі. Бо я на своєму досвіді пам’ятаю, що був трохи замкнутим. Англійська мова була на нормальному рівні, але я був дуже замкнутий, не спілкувався із партнерами по клубу. Це найголовніше, що заважає адаптуватися у команді закордоном.

— Згадалася історія Дмитра Хомченовського, який колись розповідав, що адаптуватися в іспанській Понферрадіні йому завадив мовний бар’єр…

– Він був в Іспанії і йому в цьому сенсі було тяжче, ніж мені. Бо у мене в Антверпені було здебільшого англомовне середовище і англійська у мене була на нормальному розмовному рівні. Але я сам по собі був досить закритий. Зараз минув час і я розумію, що це була найбільша проблема тоді.

– У Бельгії і тоді, і зараз виступало багато футболістів з африканського континенту, які вирізняються своєю фізичною готовністю. Наскільки ти тоді переосмислив своє ставлення до фізичних навантажень?

– Напевно, ще до Антверпена я почав працювати у залі, з тренером. Але коли прийшов до Антверпена, то зрозумів, що це трохи інший рівень фізичної підготовки. І почав ще більше працювати над цим аспектом. Мені здається, що в той період мені цього трошки не вистачало. Але зараз я розумію, що без фізичної підготовки у футболі нема що робити. Бо це дуже важливий аспект.

– Багато розмов було про те, що Арда Туран та його тренерський штаб влітку добряче вас навантажили і це допомогло вам в цілому добре пройти осінню частину. Такі навантаження — це стрес для організму чи це не стало сюрпризом?

– Я не сказав би, що це стрес, бо всі розуміють, що підготовка до сезону не має бути легкою. Потрібно плідно попрацювати. Але прийшов Арда Туран і ми отримали новий досвід: по три тренування на день. І як показує результат, це все пішло нам на користь. Тому ми з позитивом сприймаємо навіть ці три тренування на день. Ми розуміємо, що у нас попереду дуже важливий відрізок сезон: ми боремося і за Лігу конференцій, і за чемпіонський титул. Тому працюємо із задоволенням.

– Не можу тебе не спитати про потенційних суперників у плейоф Ліги конференцій. З ким тобі хотілося б зіграти більше: КуПС, Лех, Шкендія чи Самсунспор?

– Залежить від того, хто пройде далі. Мені здається, це буде або Самсунспор, або Лех. Це футбол, звісно, може бути що завгодно. Але хотілося б зіграти з Лехом. Там великий стадіон, хороша підтримка, тому має бути цікаве протистояння.

– Зараз дивимося на трансферні новини і неможливо не побачити, як підсилюється Полісся. Разом із ЛНЗ поки що це ваші головні конкуренти в боротьбі за чемпіонство. На твою думку, від кого ще навесні можна чекати сюрпризів? Динамо повернеться в боротьбу за чемпіонство?

– Я взагалі не розумію, куди всі списали Динамо? У них дев’ять очок відставання від нас, але Динамо є Динамо. Вони зараз виграють пару матчів і теж боротимуться за чемпіонство. Тому я сказав би, що в першу чергу, наш конкурент в боротьбі за чемпіонство – це Динамо. Авжеж, ЛНЗ і Полісся теж. Кривбас теж виглядає цікаво, першу половину чемпіонату пройшов досить непогано. Загалом, з усіма командами непросто грати у нашому чемпіонаті, але за перші місця, на мою думку, боротимуться, окрім нас, Полісся, ЛНЗ і Динамо. 

– Що для тебе навесні буде важливішим: більше забивати, більше асистувати чи перервати якомога більше атак суперника?

– Я би сказав, що найперше бажання – більше перемагати. А загалом, хочеться більше грати. Будь-який футболіст хоче грати, заради цього ми живемо і працюємо. Тому сподіваюся, що матиму більше ігрового часу і більше перемог.