У травні 2019 року Альянц Арена була переповнена емоціями. Радість та печаль розривали серця фанатів "Рекордмайстер" навпіл.

Легенди клубу Ар'єн Роббен та Франк Рібері зіграли визначальну роль у перемозі над Айнтрахтом із рахунком 5:1, а ця перемога принесла Баварії сьомий поспіль титул чемпіона Німеччини. Президент мюнхенців Улі Генесс був одним з тих, хто плакав від суму, адже легендарний дует залишав Баварію. Навіть Роберт Левандовські, який вкрай рідко проявляв сентименти, виглядав глибоко засмученим.

"Я мало не розплакався. Отримати такі почесті у Баварії — це те, про що мріє кожен футболіст, і я не виключення", — розповів через декілька місяців польський нападник. Що ж, у світі немає нічого сталого.

Після восьми фантастичних років Левандовські попрощався із Баварією тихо та на самоті. Він поїхав з клубу посеред літа, а не після прощання із 75 тисячами фанатів та букетом квіт у руці. 

33-річний форвард підписав контракт із Барселоною, яка змогла заплатити 45 млн євро за поляка. Сума може зрости до 50 млн євро при досягненні певних успіхів футболістом.

Такий тихий відхід Левандовські з Баварії не відповідає його заслугам перед клубом (344 гола у 375 матчах), але зрештою, зіркові гравці "Ротен" не завжди залишають команду так, як цього заслуговують.

Згадайте, як прощалась Баварія із Францом Беккенбауером у 1977 році. Фінансові розбіжності із його трансфером до Нью-Йорк Космос, проблеми із податковою службою та неприємні заголовки таблоїдів стосовно його особистого життя спонукали його поїхати до США.

Керівництво клубу почувало себе настільки винними в цьому, що організували достойне прощання із Дер Кайзером... через 33 роки.

Покійний Герд Мюллер, рекорд якого побив саме Левандовські, залишив Баварію ще за більш неприємних обставин — за вісім хвилин до початку матчу із Айнтрахтом Ф він був замінений, команда програла матч 0:2, а сам футболіст поїхав до США та більше ніколи не грав у Німеччині.

Таке розставання легендарних виконавців та Баварії не змінює того, що їх обожнюють фанати. Але є одне питання: чи отримає Левандовські таку саму оцінку, як Беккенбауер та Мюллер? 

Не зважаючи на те, скільки він забив м'ячів та яку кількість трофеїв ці голи принесли, поляк не мав таких тісних зв'язків із фанатами мюнхенців. 

Мануель Ноєр вважає Левандовські запрограмованою машиною для відправлення м'яча у сітку воріт, але він ніколи не чіпав душу вболівальників, як це робили інші зірки Баварії. Його просто не хвилювали такі питання, як братання та обійми з фанатами. Форвард досяг такого успіху через важку працю, а не через Божий дар, та просто не мав часу на сентименти, оскільки був зайнятий самовдосконаленням. 

Після того, як Баварія під керівництвом Гвардіоли та Анчелотті не змогла виграти трофей Ліги чемпіонів, нападник публічно висловив своє незадоволення. Більш того, Левандовські розкритикував партнерів по команді, коли поступився Обамеянгу в бомбардирських перегонах Бундесліги сезону-2016/17.

В 2018 році польский бомбардир став клієнтом Піні Захаві, щоб спростити свій трансфер до Ла Ліги. Тим не менш, вкрай погана гра проти Реалу в Лізі чемпіонів звела ці надії нанівець. 

Після того, як всі намагання футболіста залишити Баварію були приречені, раптово Левандовські став більш командним гравцем, регулярно асистуючи партнерам. Це відмітив і його товариш по команді Томас Мюллер.

"Довгий час він був запрограмований на те, щоб забивати максимальну кількість голів. Тепер Роберт хоче перемагати разом із командою. Ми щасливі від того, як він трансформувався. Зараз Левандовські отримає задоволення від того, що зробив гольовий пас — це дещо особливе", — розповідав німець.

Роберту не повезло, адже, коли він вийшов із тіні Роналду та Мессі, у світі грянув коронавірус — пандемія залишила футболіста без Золотого м'яча. Тим не менш, він виграв нагороду ФІФА "Гравець року", що теж має досить велику вагу.

Минулого року Баварія планувала підсилити склад Ерлінгом Голландом, через що не бажала пропонувати польському бомбардиру довгостроковий контракт. Після цього Левандовські заявив, що всередині нього дещо надломилось та він бажає залишити клуб.

Атмосфера у роздягальні зіпсована. Нагельсманн та Левандовські мали різні погляди на тактику, а партнери по команді були незадоволені тим, що все будувалось навколо одного футболіста. Клуб втратить його голи, але це не драма. Є думка, що те саме вважають і фанати чемпіонів Німеччини.

Трансфер Левандовські до Баварії спонукав Гвардіолу переглянути свої принципи та змінити бачення того, як повинна грати команда. Це поставило чемпіонські титули мюнхенців на поток. 

Разом із тим, важливо пам'ятати, що поляк так і не зробив найголовнішого — забити вирішальний гол у фіналі Ліги чемпіонів — турнір, який має велике значення як для нього, так і для клубу.

Цікаво, що Левандовські був другорядним гравцем навіть в тому матчі, коли його команда розбила Барселону із рахунком 8:2. 

Відсутність емоцій на полі та поза ним не може зменшити внесок нападника в історію Баварії, але все це — не те, що втратила команда із відходом тих самих Беккенбауера та Мюллера. Для людини такої величі Левандовські залишає після себе занадто мало любові.

За матеріалами The Athletic