Так само стрімко, як і переважна більшість футбольних національних змагань Європи, наближався до завершення й черговий сезон німецької Бундесліги, у рамках якого мюнхенська Баварія воліла б записати на свій рахунок одинадцяту поспіль срібну "салатницю", проте обставини складались не на користь "Рекордмайстера".

Річ у тім, що в двох останніх турах колектив Томаса Тухеля мав зберігати відрив від дортмундської Боруссії всього в один бал у зустрічах проти РБ Лейпциг та Кельна, які, вочевидь, не дуже-то й хотіли б ділитись заповітними балами з чинними чемпіонами країни. І саме з домашнього протистояння проти "Червоних биків", які також ще не встигли вирішити остаточно долю третьої сходинки для себе, розпочинався завершальний ривок Баварії за чемпіонським трофеєм.

Із огляду на події початкового відтинку матчу, почало здаватись, що жодних питань не виникатиму в господарів поля з подоланням захисту опонентів, тоді як усе вирішить виключно час, який доведеться витратити на весь цей процес. Баварія обрала звичну тактику позиційного розіграшу на чужій половині із залученням широких флангів та передачами до фінальної третини з глибини. Не можна було стверджувати, що таким чином команда Тухеля грала в швидкий футбол, але все ж таки перевага була відчутною.

А коли посеред першого тайму ще й забив дальнім ударом із лівого флангу під ближню стійку Гнабрі, то все одразу стало зрозуміло — цикл підготовки до домінування завершився й розпочався якісно новий період матчу з реалізацією цього самого домінування. Однак цього разу з якоїсь причини "Рекордмайстер" вирішив, що наполягати на своєму було б занадто необачно.

Баварія почала гратись із просуванням лінії атаки вглиб чужої половини поля, що в підсумку лише створювало зайві проблеми, бо потрібного темпу не вдавалось досягти. Лейпциг за таких умов відчував дискомфорт тільки з точки зору рахунку на табло, тоді як навіть поодинокі дії РБ на чужій половині надавали впевненості в тому, що вся ця перевага команди Тухеля є доволі хиткою.

Ця точка зору почала знаходити підтвердження вже від початку другої половини гри, коли мюнхенці хотіли продовжувати грати в нешвидкий футбол, а ось суперники раптово почали знаходити простріл за спинами в їхній лінії півзахисту. Як підсумок, першого разу Баварія захопилась серією кутових біля чужих воріт, після чого на 65 хвилині Лаймер самотужки організував контратаку, яку довірив завершувати Нкунку з правого флангу штрафного, проте партнер із ударом не впорався, тому довелось усе робити самотужки.

Такий розвиток подій міг влаштовувати Дортмунд, проте ніяк не Мюнхен, тому Тухель почав робити хаотичні рухи у вигляді появи нових футболістів на полі, однак вони взагалі не вносили в гру жодного різноманіття. А проблеми для Баварії тим часом виключно продовжували множитись, і вже на 76 хвилині Нкунку в центрі штрафного полетів на газон за підсумку підніжки від Павара, а потім самостійно реалізував пенальті ударом у центр воріт.

Після другого пропущеного голу Баварія вже всіма силами намагалась іти вперед, але натомість радше готова була отримати черговий випад від суперників у необачно залишені зони на власній половині поля. Хоча на 86 хвилині небезпека для воріт Зоммера прийшла з цілком статичного кутового на лівому фланзі, який перед власним воротарським рукою примудрився зупинити Мазрауї, а Собослаї потім із пенальті пробив у лівий нижній кут. Власне, тепер усе залежатиме від вдачі Дортмунда.

У заключному турі мюнхенська Баварія гратиме в гостях у Кельна, а РБ Лейпциг прийматиме гельзенкірхенський Шальке.

Баварія — РБ Лейпциг 1:3
Голи: Гнабрі, 25 — Лаймер, 65, Нкунку, 76 (пен.), Собослаї, 86 (пен.)

Баварія: Зоммер — Мазрауї (Мане, 86), Павар, де Лігт, Канселу (Упамекано, 86) — Кімміх — Мусіала, Мюллер, Горецка (Гравенберх, 70), Коман (Тель, 77) — Гнабрі (Сане, 70).

РБ Лейпциг: Бласвіх — Сімакан (Генріхс, 46), Орбан, Гвардіол (Клостерманн, 87), Гальстенберг — Лаймер, Айдара (Кампль, 69) — Собослаї, Ольмо (Діалло, 87) — Сілва (Форсберг, 69), Нкунку.

Попередження: Павар — Гвардіол.