Чемпіонські перегони в Іспанії з кожним новим туром отримують дедалі більш цікаві сюжетні повороти, тому вже ніхто не дивується, що каталонська Жирона після тринадцяти зіграних турів утримується на першій сходинці турнірної таблиці. Однак що сусіди за регіоном у особі Барселони, що мадридські Реал та Атлетіко, постійно прагнуть скинути команду Мічела із позиції, яку вона посідає, із чим, зокрема, колектив Карло Анчелотті й відправився на гостьовий матч проти Кадіса цими вихідними.

Напевно, це мала бути остання за найближчий час гра українця Андрія Луніна в стартовому складі "бланкос" у чемпіонаті, оскільки лікарі прогнозують повернення Кепи вже незабаром, тож саме іспанець має повернути собі светр головного воротаря команди. І саме тому матч проти найменш забивної команди в поточному сезоні мав стати для нашого співгромадянина своєрідним жестом подяки на адресу вболівальників. І, звісно, три очки ще "королівський" клуб хотів забрати із собою назад додому.

Але Реал цю гру починав так само, як і проти будь-якого аутсайдера пари — із ризикованою самовпевненістю, за яку команду Анчелотті мали б і покарати. Якби не Андрій Лунін у воротах. Українцю доводилось, переважно, працювати з дальніми ударами, але були й моменти накшталт завершення з другого поверху від Рохера поблизу воротарського, тож до захисту "галактікос", як завжди, купа питань. Але не до Андрія — він свою роботу виконував на належному рівні.

А потім Реал забив. На 14 хвилині Беллінгем просто штовхнув м’яч на лівий фланг штрафного для Родріго, де той примудрився втекти у бік від воріт від трьох суперників та пробити в дальню дев’ятку. Фактично з нічого прийшов цей момент, тож мадридці в подальшому робили все, аби цей ефект несподіванки жодним чином не порушити — просто сушили гру, тоді як суперникам уже значно менше вдавалось робити попереду.

Уже на початку другого тайму Реал мав закривати цю гру швидким другим голом, однак Хоселу цього вечора постійно втрачав концентрацію перед чужими воротами, тож навіть тоді, коли вони стояли перед ним порожніми в кількох метрах, не пробив із передачі Родріго. Із такими партнерами по нападу далеко не зайдеш — подумав тоді бразилець, і на 64 хвилині самостійно завершив контратаку, привід для якої ще на власній половині створив Вальверде.

Власне, на цьому з інтригою все. Але то був би не "королівський" клуб, якби на голову Луніна ще не звалилось кілька ситуацій, у яких потрібно було рятувати власні ворота. Зрештою, Андрій потягнув усе, що тільки летіло в площину, тому його команда могла розраховувати на спокійну перемогу, упевненості в якій додав ще й Беллінгем наприкінці гри ударом із лівого флангу штрафного в дальній кут із передачі невгамовного Родріго. Гравця цього матчу можна було не вгадувати.

У наступному турі Кадіс гратиме в гостях проти Мальорки, а мадридський Реал спочатку прийматиме вдома італійський Наполі в Лізі чемпіонів УЄФА, а потім Гранаду в чемпіонаті.

Кадіс — Реал 0:3
Голи: Родріго, 14, 64, Беллінгем, 74

Кадіс: Ледесма (Хіль, 79) — Сальдуа (Окампо, 79), Чуст (Алехо, 66), Фалі, Хаві Ернандес, Пірес — Наварро (Мачіс, 57), Алекс, Алькарас, Рамос (Гомес, 66) — Рохер.

Реал: Лунін — Карвахаль (Фран Гарсія, 88), Рюдігер, Начо, Менді — Кроос — Вальверде (Пас, 88), Модрич (Себальйос, 69) — Беллінгем — Хоселу, Родріго.

Попередження: Алехо, Алекс, Хаві Ернандес — Вальверде, Менді, Рюдігер