Дуже насиченим на насправді інтригуючі протистояння був суботній ігровий день у рамках п’ятнадцятого туру іспанської Ла Ліги, бо тут у нас було й баскське дербі, і "атлетичне", і ще й севільський Бетіс та Ла Картусі приймав каталонську Барселону, і чим почасти завершуються протистояння поміж цими двома командами саме на полі "зелено-білих" усі поціновувачі іспанського футболу мають добре знати.

От і цього разу, справді, гра видалась дуже яскравою, хоча й за траєкторією розвитку її сюжету було надзвичайно важко стежити. Команда Мануеля Пеллегріні висловила бажання почати агресивно й уже на шостій хвилині відкрила рахунок, коли Кучо не влучив по м’ячу (а робив він цього вечора це доволі часто) під час прострілу Еза з лівого флангу штрафного, але на дальній стійці Форнальс якось незграбно перевів його на Антоні, який суперників уже не пробачив.

Проте цей гол виключно розлютив колектив Ганса-Дітера Фліка, яка одразу ж вирішила кинути на полювання свою головну "акулу" на вістрі атаки. За лічені хвилини Барселона таким чином не просто зрівняла рахунок зусиллями Феррана Торреса, а іспанець ще й дубль примудрився одразу ж оформити, коли спочатку замкнув простріл Кунде з кількох метрів, а потім поклав куди більш соковитий удар боковими ножицями з подачі Бардагжі поміж ніг воротарю.

Шведський нападник, до речі, цього разу справді влаштував феєрію на полі, у чому йому активно допомагали партнери. Як, наприклад, Педрі на 31 хвилині, коли розвернув атаку в центрі поля передачею на правий фланг чужого штрафного для Руні, а той без жодних зволікань розстріляв ближній кут. Ну й Ферран за дев’ять хвилин після цього вколотив ще й третій м’яч у ворота суперників за допомоги дальнього удару з лівого флангу, який супроводжував рикошет.

Повіяло в той момент тією самою рок-н-рольною командою Фліка зразка минулого сезону. І недарма. Бо так само легко й невимушено, як забивала в першому таймі, Барселона поперерві змарнувала просто купу класних нагод, серед яких кілька виходів віч-на-віч із воротарем. Так, "блаугарнас" свій п’ятий гол зрештою таки знайшли, але явно не в такий спосіб, який був би приглядим для стороннього глядача.

От не було пенальті, за мірками сучасного футболу, під час влучання м’яча в руку Бартри рикошетом від стегна, коли захисник блокував удар Рашфорда в центрі штрафного, і жодний притомний та, головне, сучасний європейський арбітр його б не призначив за це. Але Франсіско Хосе Ернандес Маесо до переліку таких не належить, що варто запам’ятати, тож навіть із VAR просто проігнорував усі рекомендації з цього приводу. А Ямал ударом у лівий нижній кут забив, що ж йому ще залишалось робити.

І от після п’ятого гола гості остаточно вирішили бити байдики в подальшому на футбольному полі, чим дали суперникам приводи для того, щоб різницю за рахунком на табло все ж таки скоротити. На 85 хвилині подача кутового з лівого флангу від Форнальса на ближній від голови Еза полетіла на порожні для Льоренте, а вже наприкінці основного часу Кунде привіз пенальті фолом проти того-таки Еза, а Кучо хоч тут повз м’яч ногою не махнув, спрямувавши його в правий нижній кут. Але то така собі була розрада, бо часу залишалось хіба що на рабону від Еза наприкінці матчу, яку з порожніх воріт вибивав молодий Торрентс.

У наступному турі севільський Бетіс гостюватиме в мадридського Райо Вальєкано, тоді як посеред тижня поїде до хорватського Динамо Загреб на матч Ліги Європи УЄФА, а каталонська Барселона спочатку прийматиме франкфуртський Айнтрахт у Лізі чемпіонів, а потім зіграє вдома проти памплонської Осасуни.

Бетіс — Барселона 3:5
Голи: Антоні, 6, Льоренте, 85, Кучо, 90 — Торрес, 11, 13, 40, Бардагжі, 31, Ямаль, 59 (пен.)

Бетіс: Вальєс — Руїбаль, Бартра (Льоренте, 60), Натан (Фірпо, 60, Р. Родрігес, 89), Гомес — Альтіміра (Деосса, 46), Форнальс, Рока — Антоні (П. Гарсія, 80), Кучо, Еззалзулі.

Барселона: Ж. Гарсія — Кунде, Кубарсі, Мартін (де Йонг, 63), Бальде (Крістенсен, 46) — Бардагжі (Фермін, 68), Е. Гарсія (Торрентс, 80), Педрі (Берналь, 63) — Ямал, Торрес, Рашфорд.

Попередження: Альтіміра, Деосса, Руїбаль — Мартін, Кунде