Чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі тривають і будуть ставати дедалі запеклішими з кожним новим туром. Саме тому в контексті двадцять третього туру національної першості велику увагу вболівальники вдень у п’ятницю звертали спочатку на матч за участі київського Динамо в Ужгороді проти харківського Металіста (3:1), а потім перемикались на двобій у Ковалівці поміж місцевим Колосом та донецьким Шахтарем, який обіцяв стати не менш цікавим.

Власне, усе необхідне для цього зробила саме команда Ярослава Вишняка, коли ледь не за першого виникнення загрози біля чужих воріт зуміла відкрити рахунок у грі. Дали про себе знати стандартні положення у виконанні "колосків", і з глибини поля Мілько завантажив м’яч до лівого флангу штрафного, де Чоботенко перевів його головою ближче до воротарського, а Оріховського там чомусь залишили взагалі без натяку на супровід.

Часу на те, аби розбиратись, хто саме недогледів суперника, у "гірників" не було, тож команда Йовічевіча одразу вирушила до чужої половини поля за м’ячем у відповідь. Проте тут уже стало зрозуміло, що в Шахтаря в звітному матчі експериментальна пара на правому фланзі Швед – Гочолеішвілі не дуже-то й уміє співпрацювати поміж собою в зв’язці. Довелось робити нахил на бік із Михайліченком на Судаковим, і за цих умов захисник залишався ледь не ключовим гравцем усього краю.

Богдан, до речі, і мав найкращий момент для голу власної команди в першій половині, але з накидання Бондаренка на лівий кут воротарського пробив головою в падінні взагалі невдало. Таким чином Шахтар і дограв до завершення першу половину гри — домінуючи на м’ячі, але не маючи від того жодної прямої користі в атаці. Ще й кутових незвично багато, як для себе, виконала команда Йовічевіча, але зиску з того також не мала.

Довелось робити пару замін для підсилення саме правого краю в перерві, і поява Зубкова та Коноплі дійсно доволі швидко себе повністю виправдала. Олександр уже на другій хвилині після відновлення гри заробив пенальті за влучання м’яча в руку Чоботенку на центральному вході до штрафного, який потім реалізував Бондаренко. Цей момент змінював динаміку розвитку подій і доволі швидко стало зрозуміло, що команда Вишняка до цього не була готова.

Колос проводив біля власних воріт переважну частину другої половини гри, але ні від другого м’яча, який Траоре забив із передачі все того ж Бондаренка до правого кута воротарського, ні від третього результативного пострілу, на який довелось чекати аж до 80 хвилини, це команду Вишняка не врятувало. Келсі, до речі, тоді забив ледь не першим доторком до м’яча з появи на заміну, коли на нього до воротарського відскочив рикошет від стійки, у яку головою поцілив, знову ж таки, той самий Бондаренко.

Під завісу зустрічі "колоски" створили кілька непоганих моментів біля чужих воріт, але порятунки від Трубіна та Степаненка в критичних ситуація не дозволили додати трохи інтриги до цього матчу. Господарі міцно тримались у першому таймі, але на початку другого їх просто розібрали, тож на очки в цьому випадку сподівання були марними.

У наступному турі ковалівський Колос зіграє в гостях у одеського Чорноморця, а донецький Шахтар проведе домашню зустріч проти закарпатського Миная.

Колос — Шахтар 1:3
Голи: Оріховський, 14 — Бондаренко, 48 (пен.), Траоре, 52, Келсі, 80

Колос: Волинець — Кравченко, Гончаренко (Новак, 71), Чоботенко, Чорноморець — Богданов, Мілько — Ільїн (Велетень, 84), Оріховський (Ісаєнко, 76), Болбат (Гусол, 85) — Лисенко (Попов, 71).

Шахтар: Трубін — Гочолеішвілі (Конопля, 46), Бондар, Матвієнко, Михайліченко  — Степаненко — Швед (Тотовицький, 74), Бондаренко, Джурасек (Зубков, 46), Судаков — Траоре (Келсі, 79).

Попередження: Волинець, Богданов — Михайліченко, Бондаренко