Уже традиційно розлога програма третього туру української Прем’єр-ліги, останнього перед однією з новинок цієї кампанії — загального кубкового вікенду, завершувався надвечір у понеділок матчем на столичному стадіоні Динамо ім. В. Лобановського, де й досі одноосібним "господарем" у поточній кампанії є луганська Зоря. Усі свої три стартові матчі команда Віктора Скрипника провела в номінально домашніх умовах.

Суперником за останнім із них для "мужиків" став криворізький Кривбас, який так само, як і Зоря, отримав нового головного тренера після завершення попередньої кампанії, і Патрік ван Леувен наразі намагається побудувати цілком оновлений проєкт після завершення "епохи Юрія Вернидуба". Не все вдається на старті, але від матчу проти ковалівського Колоса до гри проти харківського Металіста 1925 "червоно-білі" явно спрогресували.

А вже з перших хвилин цієї зустрічі ми, напевно, побачили остаточно той футбол, який нідерландський фахівець вимагає від власної команди. Кривбас спробував підняти лінію захисту настільки високо, наскільки дозволяли межі власної половини поля, і це призвело до неочікувано швидкого футболу вже на самому початку поєдинку.

Зорю про таке, вочевидь, ніхто не попереджав, тож гравці луганців виглядали спочатку дуже розгубленими. А суперники тим часом цим радо користались і вже на дев’ятій хвилині закидання від Твердохліба з глибини атаки на хід Задераці до центру чужого штрафного завершилось швидким забитим м’ячем. І вже за сім хвилин потому рахунок було подвоєно, коли помилка Джордана під час переведення на лівий фланг атаки обернулась на простріл Юрчеца майже під порожні для Парако.

Близько 20 хвилин потребувала Зоря лише для того, щоб призвичаїтись до темпу гри, який їй запропонували суперники. Але коли господарі зрозуміли, як цьому протидіяти, то ця висока лінія оборони Кривбасу могла вилізти йому боком. У будь-якому випадку, якби не Кемкін, то рахунок мав би стрімко скорочуватись у першому моменті Будківського в цьому протистоянні на завершення прострілу з лівого флангу від Мічина.

І коли "мужики" поставили ці закидання з власної половини на конвеєр, то Кривбас під завісу тайму все ж таки пропустив. Слесар вибіг до швидкої атаки, а Будківський підтягнувся своєчасно під простріл на порожні ворота з правого краю. У другому таймі ван Леувен усе ж таки попросив команду грати трохи нижче, бо Зоря вже від самого початку хотіла забрати м’яч під свій контроль.

Але спробами відігратись остаточно команда Скрипника загралась, і отримала ще одну передачу Вілівальда крізь свої порожні зони опорника та центру захисту, і з другої спроби Задерака знову переграв Сапутіна. Після цього луганці повернулись до атаки й там і залишались до кінця гри, і лише повітряна тривога десь на 25 хвилин відірвала їх від відповідального процесу.

Зорі при цьому навіть удалось забити другий гол. Хто, як не Будківський, мав замикати подачу кутового з правого флангу від Руана на 70 хвилині? На той момент, а тим паче — після цього, Кемкін назбирав купу порятунків воріт власної команди, і зрештою не дав статись камбеку суперників. Він, а також Конате, який у останній атаці Зорі в цій грі вибивав із порожніх воріт удар Пердути з правого флангу штрафного. На такий матч навіть надвечір понеділка хочеться потрапити.

Наступний матч луганська Зоря зіграє на виїзді проти одеського Чорноморця в Кубку України, після чого навідається до СК Полтава в рамках УПЛ. Криворізький Кривбас тим часом поїде до клубу Куликів-Білка на кубковий матч, а згодом прийматиме київську Оболонь.

Зоря — Кривбас 2:3
Голи: Будківський, 41, 70 — Задерака, 9, 54, Парако, 16

Зоря: Сапутін — Пердута, Джордан, Башич, Жуніньйо — Саленко (Руан, 63), Дришлюк, Мічин — Вакула (Маткевич, 63), Будківський, Слесар (Горбач, 81).

Кривбас: Кемкін — Юрчец, Конате, Вілівальд, Боржес — Твердохліб, Араухо (Шевченко, 46), Задерака — Микитишин (Лін, 77), Парако (Каменський, 77), Мендоза.

Попередження: Будківський — Араухо, Вілівальд, Парако, Шевченко