Ер-Райян — це не тільки одне із найбільших міст у заможному Катарі, а і одна із футбольних столиць Близького Сходу. У однойменному клубі догравали такі легенди світового футболу, як Фернандо Єрро та брати де Бури. Серед катарського золота жив та намагався тренувати колись великий футболіст Лоран Блан.

Катарська команда стала єдиним клубом, в якому Блан працював після звільнення з ПСЖ. Після роботи у паризькому супер-проекті тренер рідко дає інтерв’ю і розповідає якісь подробиці тих часів. Не часто про нього згадують і колишні роботодавці: для команди з столиці Франції Лоран Блан був лише перехідним етапом, до того ж достатньо сірим. Примітно лише одне: Лоран до недавнього часу залишався єдиним французьким тренером у новітній, нафто-золотій історії клубу.

Призначенням Крістофа Галт'є керівництво ПСЖ без перебільшення відкрило нову сторінку в історії клубу. Мало того, що вперше за десять років довірилась французькому спецу; у Парижі, здається, почали намагатись збудувати не філіал катарського емірату, а здоровий європейський клуб. Чи вдасться це зробити? Будемо розбиратись

Які кадрові зміни важливіші за призначення нового тренера? 

Звільнення головного тренера — це тільки вершина змін у клубі. Драма з пошуком нового коуча та спроби затягнути в Париж Зідана затінили насправді важливий процес — остаточне «прощавай», сказане спортивному директору Леонардо.

Бразилець пропрацював з парижанами загалом майже 6 років. Була коротка відпустка на роботу в Мілан, але навіть там він консультував катарців з різних питань. Корисним він був через величезну кількість різних неформальних зв’язків. За рахунок дружби з багатьма італійськими агентами він допомагав Анчелотті скуповувати зірок в команду, коли тільки-тільки починався шлях будівництва супер-бренду. Окрім того, за інсайдами французьких газет, саме через Леонардо катарці комунікували з керівництвом УЕФА та ФІФА. 

Друге пришестя Леонардо в команду було не менш знаковим. Але вже з негативним контекстом. Важливим та показовим став конфлікт з Томасом Тухелем — найуспішнішим тренером в новій історії клубу. Через постійні суперечки і спроби вплинути на рішення тренерського штабу, німець просто звільнився з команди і через пів-року переміг і Лізі Чемпіонів з Челсі.  

Розуміючи, що змінити стиль управління Леонардо не вийде, керівництво ПСЖ прийняло рішення звільнити його. Замість бразильця призначили Луіша Кампуша.

Чим цікавий Кампуш? По-перше, роботою з Монако і Ліллем. У монегасках Кампуш допомагав будувати ту саму команду з Мбаппе, Бернарду Сілвою і Бакойоко, а в Ліллі — був учасником нової історії команди, головний успіх якої — це сенсаційна перемога у чемпіонаті позаминулого сезону. Найсильніші якості нового спортивного директора — це дуже глибоке розуміння саме французького футболу.

Перший кейс Кампуш уже успішно закрив. Саме завдяки йому (не в останню чергу) вдалося зберегти Мбаппе. Кіліана вмовили залишитись під гарантії, що саме він буде центром всесвіту нового Парижу.

Як Почеттіно згорів у Парижі та чому на посаду обрали саме Галт'є?

Другим кроком стало вирішення тренерського питання. Півтори роки Почеттіно у Парижі запам’ятались як ренесанс часів, коли тренер був лише допоміжним елементом у складних відносинах зіркових гравців. Симптоматично, що критика Маурісіо почалась вже на екваторі минулого сезону. А виліт з Ліги Чемпіонів лише додав впевненості у рішенні прощатись з аргентинцем.

Увесь червень парижани провели у пошуках нового коуча. Цікаво, що Кампуш фокусувався лише на французьких спеціалістах: спочатку сильно хотіли Зідана, але Зі-Зу відмовився. Тому взялись за Галт'є: Ніцці дали 8 мільйонів за передчасний розрив контракту (а, за чутками, ще кілька гравців з академії), з Почеттіно розрахувались теж по повній.

Який Париж прагне побудувати Галт'є?

За різними чутками, головна стратегія парижан на кілька років — це намагатись побудувати більш французьку версію ПСЖ. Слова різних інсайдерів підтверджують релізи клубу про збільшення фінансування академії, дуже велика увага президента Макрона до команда і, зрештою, призначення саме вітчизняного тренера.

Зрозуміло, що обличчя проекту — це Мбаппе. "Кращий француз у кращій французькій команді" — саме на такий статус погодився Кіліан, коли підписував новий контракт з клубом. Саме він, а не Мессі і не Неймар — пріоритет, цінність і головна зірочка у блискучому паризькому небі. 

Окрім того, керівництво ПСЖ, здається, прагне до інклюзивної моделі управління. Тобто у клубі намагатимуться уникати історій а-ля підписання Неймара (хазяїн дав грошей, тикнув пальцем і привіз гравця, з яким ніхто не знає що робити). Саме для цього призначали адекватного і професійного спортивного директора. Принаймні перший місяць Луіш Кампуш відпрацював чітко: ПСЖ не провернуло жодного сумнівного трансферу. Що буває доволі не часто.

Який ПСЖ зможе побудувати Галт'є?

Це питання вже переноситься у розріз гіпотетичного. І зводиться до того, чи дадуть Крістофу нормально працювати.

Якщо керівництво клубу не буде втручатись у роботу тренера, Галт'є точно спробує створити команду з надійним захистом, динамічним центром поля та ефективною атакою. Можливо краще всіх у Франції Крістоф вміє витискати максимум із гравців. А в такому зірковому складі максимум — дуже і дуже великий.

Та навіть в умовах ідеального зв’язку між тренером та керівництвом, потенційний проблем залишається багато. Найголовніше — це вплив певних гравців на роздягальню. І більш другорядне: Галт'є ніколи не працював з футболістами калібру Мессі та Неймара. У яких, окрім видатних ігрових якостей, є звичка вимагати від тренерів особливих ігрових умов. Які, найчастіше, шкодять команді як цілісній структурі.

Висновок

Є причини вважати, що керівництво клубу довіряє Галт'є. Серйозний сигнал — це підписання португальця Вітіньї — ідеального півзахисника, який добре вписується саме у структуру гри Галт'є. Хоча номінально у центрі поля парижан гравців вистачало.

Вирішальними для нового тренера будуть два періоди — наступний місяць і перші півроку у клубі. За липень парижанам доведеться вирішити ключові кадрові питання: кого залишати, а кого продавати з гравців. Теоретично, найбільш гостро це питання постане під час вирішення долі Неймара: за чутками, Галт'є не проти продажу бразильця.

Із високою вірогідністю, парижани будуть намагатись продати весь неліквід: Серхіо Ріко, Колена Дагба, Лео Паредеса, Юліана Дракслера та Мауро Ікарді. З трансферів на «вхід» завдання — знайти нормального центрального захисника. Станом на початок липня вирішена лише задача з продажу Альфонса Ареола і викупу Нуну Мендеша.

Критичним для Галт'є також буде результат виступу у Лізі Чемпіонів. Цей сезон для француза стане лише другим, в якому він братиме участь у найстатуснішому європейському клубному турнірі.

Тож Крістофу Галт'є хочеться бажати лише удачі.

Вона йому точно знадобиться.