"Я думаю, люди не знають мене по-справжньому, – розповідає Антоні Марсьяль. – Іноді мене можна помітити без посмішки, але у житі, можете запитати у будь-кого, я завжди посміхаюсь. На полі я намагаюсь сфокусуватись і показати свою найкращу гру, тому я не посміхаюсь, але це не свідчить про мої справжні почуття".

Він погоджується, що в листопаді почувався не найкращим чином, оскільки майже не виходив на поле і відіграв лише 11% від можливого ігрового часу цього сезону. Його полишила радість, настав час йти з Манчестер Юнайтед. Севілья подарувала йому надію на щастя.

Ральф Рангнік стверджував, що Марсьяль попросив не випускати його у матчі з Астон Віллою у січні. Форвард це спростовував, але визнав, що попросив тренера Юнайтед відпустити його майже двома місяцями раніше. Він повернуся за три дні після гри з Віллою і віддав асист на Маркуса Рашфорда, який забив переможний гол у поєдинку з Вест Гемом, але цей матч став для нього останнім. Юнайтед відмовлявся продавати його, але за три дні погодився відпустити в Іспанію на правах піврічної оренди. Тепер він повертається до Англії, щоб знов зустрітися з командою Девіда Моєса, але цього разу вже в кольорах Севільї.

Марсьяль вже давно потребував трансферу. Коли Рангніка призначили тренером, він для себе вже все вирішив. "Коли його призначили, я одразу вирішив піти. – розповідає він. – Я сказав йому, що хочу піти, це все. Він поговорив зі мною. Він сказав, що у випадку, якщо я захочу залишитись і продовжу так само тренуватись, то я буду грати. Але я хотів піти, опинитися в новій атмосфері, в новому клубі".

Мончі, спортивний директор Севільї, розповідає: "Перемовини були важкими. Ми буквально два місяці домовлялися, тому ми задоволені тим, як для нас завершилося трансферне вікно". Здійснити цей перехід допомогло бажання самого Марсьяля піти.

"У мене було багато пропозицій, але я поговорив з тренером Хуленом Лопетегі і з Мончі і сказав, що Севілья буде для мене найкращим варіантом, щоб знову отримувати насолоду від футболу, бо в Манчестер Юнайтед я втратив це відчуття. – розповідає Марсьяль. – Я не грав, я знав що у Севільї у мене буде можливість грати і отримувати насолоду. Місто дуже гарне, у нас гарна команда, для мене все ідеально. Я граю і я щасливий".

"Чемпіонат світу – моя ціль. Я хочу бути частиною збірної, тому частково це також одна з причин, чому я тут. Я хочу грати і показати, що можу бути в національній команді. Мені потрібно грати, показувати свої можливості і забивати голи. Я знав Жуля Кунде по збірній, але був не так добре знайомий з ним. Тепер ми з ним добре знайомі, тут є кілька гравців, які говорять французькою і англійською, що добре, бо моя іспанська погана. Я намагаюся вчити її, але це важко, бо я майже не маю часу".

Марсьяль одразу потрапив до основного складу і відразу віддав гольову передачу проти Ельче у своєму другому матчі, хоча травма не дозволила йому зіграти у дербі з Алавесом. В Лізі Європи він забив у першій грі з Динамо Загреб, але пропустив матч-відповідь. Оскільки він набирав форму, то зіграв 15 хвилин проти Вест Гема минулого тижня, та 36 хвилин – проти Райо минулими вихідними. Усього він відіграв 6 матчів, забив один гол і віддав одну результативну передачу.

"В Іспанії усі команди намагаються грати: вони дуже технічні, люблять володіти м’ячем. В Англії все трохи інакше: швидше, з більшою кількістю фізичної боротьби, – пояснює він. – Добре, що я пограв в обох чемпіонатах. Я намагаюся адаптуватися і отримувати насолоду. Від мене хочуть, щоб я грав так, як я граю. Севілья витрачає багато сил на те, щоб пресингувати без м’яча. Саме цього просить від мене Лопетегі. Він – хороший тренер, це видно під час матчів, він дійсно живе футболом і це надає сил.

Добре працювати з різними тренерами, ти маєш адаптуватися і працювати більше. Коли ти зустрічаєшся з новим тренером, то маєш показувати більше, тому що він тебе не знає, тому мені це допомогло. Я насправді не піклуюсь про те, щоб люди говорять про мене, – продовжує він. – Я прийшов сюди, щоб перемагати і допомагати команді".

Севілья не програвала в Ла Лізі після поразки від мадридського Реала у листопаді, за день до приходу Рангніка в Юнайтед. Підписання Марсьяля і відмова продавати Дієго Карлоса мала стати підтвердженням амбіцій команди. Але через кадрові проблеми команда зіграла внічию шість з останніх восьми матчів – чотири з шести матчів після переходу Марсьяля. Таким чином Севілья пригальмувала у боротьбі за чемпіонський титул і дозволила Реалу відірватися на 10 очок.

"Але ціль клубу не чемпіонство в лізі, – наполягає Марсьяль. – Ми займаємо хорошу позицію, але наша ціль не Ла Ліга, ми задоволені тим, що займаємо друге місце. Задача? Потрапляння до Ліги чемпіонів".

Крім того, у Севільї залишається Ліга Європи, де команда одержала мінімальну перемогу над Вест Гемом і готується до матчу-відповіді в Лондоні. Цей турнір став символічним для клубу і дозволив йому записати себе до числа європейських грандів. Як говорять у клубі, ніхто так не любить турнір, як ми.

Севілья виграла 6 з 16 останніх розіграшів Кубка УЄФА/Ліги Європи, а цього сезону фінал відбудиться на її домашньому стадіоні, Рамон Санчес Пісхуан. "Для клубу турнір дуже важливий, тому ми маємо зробити усе можливе, щоб виграти кубок, фінал у нас вдома", – розповідає Марсьяль.

Перемога стала б для нього чудовою можливістю попрощатися з клубом і піти задоволеним після закінчення оренди. Нападник Манчестер Юнайтед сподівається знайти постійний клуб, але зізнається, що навряд залишеться в Севільї на довше.

"Я просив Юнайтед відпустити мене, тому що я хотів грати, але у мене досі є чинний контракт. Вони знають, чого я хочу, тому подивимось наприкінці сезону, – говорить він. – Я тут до кінця сезону, це все".

The Guardian