На завершення заключного ігрового дня перед настанням березневої міжнародної павзи традиційно в нашому розкладі з’являлась гра іспанської Ла Ліги. Тут усі чекали на матч двадцять дев’ятого туру національної першості поміж мадридським Атлетіко та каталонською Барселоно на Метрополітано, тоді як за чудернацьким збігом обставин майже паралельно відбувалась гра на Джузеппе Меацца поміж міланським Інтером та неаполітанським Наполі.

Чому це ми раптово вирішили згадати про події на Апеннінському півострові в контексті Піренейського? Тут усе просто — посеред тижня тільки й розмов було про те, що "матрацники" здолали "нерадзуррі" в серії пенальті, тоді як "блаугранас" відповідно подужали "Партенопеї". Тож 2:0 на користь Іспанії, і тому саме до її матчів було прикуто найбільше уваги за правом сильного.

Оскільки сил у обох сторін було не так уже й багато, вони вирішили рівномірно докладати зусилля впродовж усього ігрового часу. Звідси й походить відносно невисокий темп руху м’яча та мала кількість гольових моментів на старті. Що ми можемо пригадати ось так відразу? Дальній удар Барріоса із пів кола перед штрафним? А окрім того? Наступну нагоду довелось чекати ледь не до завершення першого тайму.

Її вже на свій рахунок записала Барселона, коли двічі за одну тривалу атаку намагалась розкрити лівий фланг чужого штрафного, і зрештою пас Гюндогана знайшов Левандовські, а той прострілив на Феліша під удар у дотик у дальній кут. Не святкував Жоау гол на колись не чужому для нього полі, хоча в столиці Каталонії святкував. Дивна послідовність. Може назад зібрався?

Але поки ми займались цією конспірологією Хаві вже встиг облаяти всю бригаду арбітрів, коли чергового гравця його команди поклали на газон, а рефері не побачили криміналу в діях гравців Атлетіко. Як наслідок, на другий тайм Барселона виходила вже без головного тренера й невідомо скільки ще тепер наступних матчів буде так проводити.

Утім, може воно й на краще, бо без Хаві в технічній зоні каталонці грали просто в спокійний футбол. А особливо це було потрібно на початку другого тайму, коли Сімеоне стартував із подвійною заміною й за рахунок Грізманна та Депая хотів оформити швидкий м’яч у відповідь, проте натомість його команда наразилась на ще один гол.

Де Пауль помилився перед власним штрафним під час передачі ліворуч, подарував м’яч Рафіньї, а той одразу зіграв до центру штрафного на Левандовські, який спокійно переграв воротаря. Якби Барса так упевнено реалізовувала б більшість своїх моментів у цьому сезоні, то може й проблем цих би не було.

Атлетіко ж тим часом був просто позбавлений будь-якого запалу, який команда мала ще в момент появи на полі на другий тайм. Добити команду Сімеоне в такому стані проблем у "блаугранас" не виникало, тому на 65 хвилині ми побачили третій м’яч, коли Гюндоган закинув на правий фланг атаки, де залишили м’яч Левандовські, а той виклав подачу до межі воротарського точно на голову Ферміну.

Трохи гри на камеру під час святкування й трохи гри на публіку в решту ігрового часу — каталонці просто покуражились у другому таймі, а суперники ще й вилучення примудрились заробити на останній компенсованій хвилині, коли Моліна перед власним штрафним повалив Роке, який мчав на побачення. Якщо й були сподівання в Атлетіко на цей сезон щодо трійки найкращих команд країни, то після цього матчу його ніхто там уже не чекатиме.

У наступному турі мадридський Атлетіко гратиме в гостях у Вільярреала, тоді як каталонська Барселона прийматиме Лас-Пальмас.

Атлетіко — Барселона 0:3
Голи: Феліш, 38, Левандовські, 47, Лопес, 65

Атлетіко: Облак — Моліна, Савич, Вітсель, Мандава, Ліно (Грізманн, 46) — Льоренте (Коке, 58), Барріос, Де Пауль (Сауль, 66) — Мората (Депай, 46), Рікельме (Корреа, 58).

Барселона: тер Штеген — Кунде, Араухо, Кубарсі, Форт (Касадо, 82) — Роберто (Ромеу, 77), Крістенсен, Лопес (Мартінес, 82) — Рафінья (Ямал, 61), Левандовські, Феліш (Роке, 77).

Попередження: Де Пауль, Барріос — Кунде

На 90+3-й хвилині був вилучений Науель Моліна (Атлетіко) (грубе порушення).