Чемпіонські перегони в іспанській Ла Лізі вже майже нікого не цікавили, бо мадридський Реал два тижні тому формально достроково здобув у них перемогу разом із звитягою в El Clasico проти каталонської Барселони на власному полі (3:2). Однак питання щодо підсумкової другої сходинки в турнірній таблиці для "блаугранас" під орудою Хаві й досі залишались відкритими.

+2 залікових бали — такою була перевага Барси над сусідами за регіоном, каталонською Жироною, у той момент, коли команди зустрічались на Монтіліві в рамках тридцять четвертого туру національної першості. Оскільки це була очна зустріч, то можна було вважати, що й переваги, як такої, гості не мали, бо все могло в один момент змінитись для них, якщо б принципові суперники знову, як у першому колі на Монжуїку (4:2), досягли свого.

Цього разу жодні погодні умови, як часто буває навесні цього року в регіоні, не заважали командам демонструвати максимально яскравий футбол. І ті вболівальники, хто трошки запізнився на початок цього протистояння, вибачайте, але ви проґавили розкішну зав’язку. Четверта хвилина — рахунок уже 1:1! Як вам таке?

Усе почалось із передачі Ямала на вільний вхід до правого флангу штрафного, де ніхто не очікував навіть побачити Крістенсена на початку гри, а тим паче те, що він краще за будь-якого форвард із прийому на груди вгатить зльоту в дальній кут. Але вже в атаці у відповідь Жирона зусиллями Мартіна завершила випад через лівий фланг подачею на дальню для Довбика, а той не схибив із ударом головою.

Українців на полі звітного вечора було двоє, але Віктор Циганков відверто виблискував лише раз — коли Артем скинув йому під удар у межах штрафного посеред першого тайму, але удар блокували у вирішальний момент. Проте гра стартувала настільки потужно, що все виглядало як суцільний малюнок без перевивань, і Барса при цьому мала дуже солідні моменти для того, щоб знову вийти вперед.

Але в підсумку команда Хаві дотягнула аж до завершення першого тайму, коли отримала право на пенальті, який багато хто критикуватиме. Ямал ж відверто підставлявся під підкат Гутьєрреса так, що суперник торкнувся до його ноги саме на лінії штрафного, хоча те жила ледь не окремим життям від решти тіла гравця "блаугранас". Але байдуже, Левандовські пальця в рота не клади, а дай не відпустити Довбика в перегонах за Трофео Пічічі. Нехай і за рахунок удару з такого пенальті.

У підсумку команда Мічела пішла на перерву за несприятливого рахунку на табло й десь приблизно також ситуації на футбольному полі. Суперники перегравали Жирону. Але не в другому таймі, бо там тільки на початку команді Хаві вдавалось щось витискати із свого пресингу біля чужих володінь.

А потім на полі з’явився Порту й що це була за заміна від Мічела! Уже за мить захисники Барси бачили тільки спину Довбика та Крістіана, коли Роберто від технічної зони примудрився віддати передачу на українця ледь не на побачення з тер Штегеном, а той покотив на дальню для партнера під удар у порожні ворота.

І ще за одну мить Порту самотужки ввірвався до правого флангу штрафного й від лицьової покотив на Гутьєрреса, якому дуже допоміг переграти воротаря рикошет від Кубарсі. А щоб не ходити далеко, то вже на 75 хвилині той-таки свіжий гравець Жирони піймав злету на правому краю чужих володінь закидання від Еррери й спрямував розкішний удар у дальній кут. Ні, це точно було шоу. І Жирона ще могла накинути Барсі кілька м’ячів на "щасливу путь", але в розпалі лігочемпіонівського фестивалю підвела реалізація. Навіть у Довбика.

У наступному турі Жирона гостюватиме в Алавеса, тоді як Барселона прийматиме баскський Реал Сосьєдад.

Жирона — Барселона 4:2
Голи: Довбик, 4, Порту, 65, 75, Гутьєррес, 67 — Крістенсен, 3, Левандовські, 45+1

Жирона: Гассаніга — Е. Гарсія, Д. Лопес (Порту, 65), Блінд,  Гутьєррес — Еррера, Алейш Гарсія — Циганков (Коуту, 64), Мартін, Савіо (Валері, 86) — Довбик.

Барселона: тер Штеген — Кунде, Араухо, Кубарсі, Канселу — Роберто (Ромеу, 79), Крістенсен (Педрі, 69), Гюндоган — Ямал (Феліш, 84), Левандовські (Торрес, 79), Лопес.

Попередження: Араухо, Роберто