Посеред тижня чинний володар кубку європейських чемпіонів, мадридський Реал, розпочав захист трофею переможним матчем удома проти німецького Штутгарта (3:1), де довелось витратити чимало зусиль заради подолання суперників. А веж на вихідних команда Карло Анчелотті поверталась на внутрішню арену, де в неї вже відбувались прикрі втрати очок.

Причому грав "королівський" клуб при цьому із суперниками геть не провідного рівня — Лас-Пальмасом та Мальоркою (двічі по 1:1), до переліку яких можна було віднести й каталонський Еспаньйол, який у рамках шостого туру завітав на Сантьяго Бернабеу. Але із зауваженням на те, що футболісти Маноло Гонсалеса все ж таки приїхали не з островів, та й на власній оновленій арені Реал неохоче поступався суперникам.

Мадридці й цього разу не надто хотіли втрачати очки, однак для цього потрібно було спочатку розкрити чужий захист. А це виявилось й не надто легко зробити. Як не намагався Кіліан Мбаппе, але навіть трьох гольових моментів усередині чужого штрафного йому забракло для того, аби зрештою переграли воротаря Хоана Гарсію.

Про партнерів французького нападника в такому разі годі й казати — пробивали всі, хто міг це робити у відповідних нагодах перед та всередині чужих володінь, однак голкіпер "папуг" витягував усе, що летіло в площину й загалом давав неабияку впевненість партнерам по команді. Еспаньйол дуже довго сидів на власній половині й лише перед перервою почав ходити до атаки. Проте авантюра від Пуадо з центрального кола — це все, на що наважилась команда Гонсалеса.

На початку другого тайму Еспаньйол дія значно рішучіше й це дозволило "папугам" не тільки налякати суперників ударами Каррераса та Ромеро, а й здійснить, здавалося б, неможливе — забити м’яч. Ну, як забити, Каррерас на 54 хвилин з лівого флангу штрафного робив простріл, тоді як Куртуа примудрився перевести м’яч собі поміж ніг, тож це був автогол, але за активного сприяння гравця гостей, безперечно.

Анчелотті на цьому вже не витримав і кинув до бою Вінісіуса, який далі зробив усе майже сам. Хоча відігрався Реал за чотири хвилини без його участі, а з прострілом Беллінгема з лівого флангу штрафного й приблизно такою ж самою помилкою воротаря Хоана, який до цього тягнув усе, а тут пропустив м’яч під собою на Карвахаля. Цікаво, і як при цьому не побачили арбітри офсайд у Джуда, коли той побіг за відскоком від дальнього удару?

І от уже після цього до гри ввімкнувся Вінісіус і за три хвилин в проміжку поміж 75 та 78 зробив гольовий пас на Родріго шведою з флангу й сам забив із передачі на хід від Мбаппе. Це вже було більш схоже на передумови для розгрому, але Реал обмежився лише просто безглуздим рішенням арбітра щодо пенальті за фол Ромеро проти Ендріка, коли захисник сфолив ледь не біля кутового на лівому фланзі оборони, а бразилець упав у межах штрафного. Мбаппе "підобідав" цим епізодом, але неприємний осад після цих двох моментів залишився.

У наступному турі мадридський Реал зіграє домашній матч проти Алавеса, а каталонський Еспаньйол прийматиме Вільярреал. 

Реал — Еспаньйол 4:1
Голи: Карвахаль, 58, Родріго, 75, Вінісіус, 78, Мбаппе, 90 (пен.) — Куртуа, 54 (авт.)

Реал: Куртуа — Карвахаль (Васкес, 60), Чуамені, Мілітао, Фран Гарсія — Вальверде, Модрич — Гюлер (Вінісіус, 55), Беллінгем (Рюдігера, 83), Родріго (Ендрік, 83) — Мбаппе.

Еспаньйол: Х. Гарсія — Ель-Хілалі, Кумбулла, Кабрера, Ромеро — Техеро (Агуадо, 76), Лосано (Грагера, 67), Крал, Каррерас (Кардона, 76) — Шеддіра (Веліс, 46), Пуадо (Мілья, 80).

Попередження: Мбаппе, Вальверде, Вінісіус, Беллінгем — Лосано, Хоан, Ромеро