Отож, учора клуб оголосив про підписання контракту з 43-річним уже екс-наставником Браги Паулу Фонсекою. Є всі передумови вважати, що Шахтар, ухвалюючи це рішення, детально вивчив кандидатуру Фонсеки та керувався цілком логічними та зрозумілими чинниками.

1. У межах дозволеного

Насамперед, слід розуміти, шо Шахтар у своєму рішенні мав мінімалізувати будь-який ризик щодо стратегічного розвитку клубу. Є чітка система, яка створювалася передусім за часів Луческу, а кристалізувалася остаточно за два останні роки, коли клуб почав без зайвих істерик продавати своїх гравців. І ця система прослідковується у всьому: у трансферній політиці, в системі підготовки футболістів, у залученні молоді до першої команди (віяння останніх років), у стилі гри команди, у глобальних цілях Шахтаря. Зрозуміло, що всі ці напрацювання мають залишитися сталими, бо приносять і результати, і, останнім часом, гроші. Відтак донеччанам був потрібен наставник, який працюватиме в чітко окреслених і перевірених роками рамках. У цьому контексті кандидатура Фонсеки є ідеальною. У найвищій лізі Португалії Паулу працював з 2012 року. І уявити собі ситуацію, коли б настільки юний у тренерській ієрархії фахівець прийшов у Шахтар з вимогою перебудувати все під себе, просто неможливо. Можна навіть вважати, що сам Фонсека досі не сформувався остаточно, як тренер, і тому його цілком має влаштовувати той факт, що працювати доведеться у межах дозволеного. Позаяк цей шлях роками приносив успіх і цілком може зробити успішним і його самого.

2. Питання селекції та вертикалі

Голова селекційної служби Шахтаря Луїс Гонсалвеш, котрий перейшов у донецький клуб 2010-го з Порту, й донині залишається визначальною фігурою в кадровій політиці клубу (взимку в українських ЗМІ з’явилися побрехеньки про те, що клуб не збирається продовжувати з ним контракт і що його нібито вже звільнили, однак це банально неправда). За нашою інформацією, Гонсалвеш має величезну довіру від керівництва й досі. Після відходу Луческу, цілком імовірно, рівень цієї довіри лише зросте, позаяк у складний і новий етап для клубу спокійніше входити з досвідченим та перевіреним фахівцем, який має безпосередній вплив на майбутній склад команди. Крім цього нагадаємо, що головний тренер молодіжного складу Шахтаря – Мігель Кардосо (одночасно за ним була закріплена посада технічного координатора Академії). Цей фахівець також міцно тримається на своєму місті, а Шахтар проводить глобальну роботу з пошуку найталановитіших молодих футболістів по всій країні. З Фонсекою Мігеля та Гонсалвеша об’єднує те, що всі вони – португальці. По суті, наразі ці фахівці утворять клубний кулак, який покликаний продовжити розвиток Шахтаря. Більше того, Гонславеш та Фонсека давно дуже добре знають один одного і приятелюють. Цілком імовірно, що Паулу не в останню чергу є кандидатурою саме Гонсалвеша, до думки якого керівники клубу прислухаються насамперед у схожих питаннях. Відтак маємо чітку португальську вертикаль зі зрозумілим майбутнім для першої команди в питанні селекції. І в цьому питанні Шахтар просто мав продовжити рухатися в обраному напрямку, а тому Фонсека – ідеальний варіант у цьому контексті. До того ж…

3… Бразильці

Між Шахтарем та Брагою можна провести аналогію щодо ставки на бразильський десант. В останньому сезоні за португальців виступало 11 бразильців. У Шахтарі їх наразі 9. Відтак досвід тренера знаходити порозуміння з футболістами, які й визначають стиль та рівень гри Шахтаря, є вкрай важливим. Як і Луческу, Фонсека розмовлятиме з Тайсоном і компанією рідною для футболістів мовою. При цьому, норов і характер бразильців не стане не Фонсеки сюрпризом. Цей чинник не слід недооцінювати.

4. Молодь, гроші

Португальські клуби давно стали прикладом для Європи в питанні виховування талантів та фінансового збагачення завдяки цьому. Фонсека звик до таких умов праці та знає структуру цього шматка роботи зсередини. Імовірно, навіть якби Паулу почув від керівництва Шахтаря, що може не використовувати молодь взагалі – лише був би результат, то не зміг би це виконати, оскільки звик довіряти молодим та виховувати футболістів – кожен тренер отримує від цього величезну насолоду. За останній сезон Брага заробила на трансферах близько 26 мільйонів доларів на продажу 7 футболістів основного складу. Взагалі ж зміни в команді просто вражають: за рік вона змінилася тотально – по 20 футболістів на вхід та вихід. Відтак для Фонсеки не має стати проблемою продаж когось із лідерів. Бо це – звична справа для нього. У контексті ж молоді, можна згадати про "діамант" Браги – Рафу Сілву. Клуб виховав цього футболіста й підвів до потрібної кондиції для продажу. Наразі швидкий та технічний португалець – ласий шматок для величезної кількості клубів.

Також слід відзначити не менш важливу річ: у всіх клубах, де працював Фонсека, керівники не мали змоги купувати футболістів. Навіть Брага комплектувалася на 90% з вільних агентів. Враховуючи те, що керівництво Шахтаря не налаштоване купувати дорогих гравців найближчим часом ("до повернення в Донецьк"), то й тут Фонсека навряд чи почуватиметься не у своїй тарілці. Тим паче, що Шахтарю цілком до снаги підсилити склад, не витрачаючи для цього величезних грошей – за рахунок професіоналізму селекційного відділу.

5. Видовище

Брага Фонсеки грала в два нападники. Швидше за все, основною схемою Шахтаря залишиться 1-4-2-3-1 (хоча й Луческу інколи застосовував гру в два нападники). Проте в цьому питанні важливіше інше: донецький клуб не може ризикувати видовищним стилем гри команди заради результату. Брага вирізнялася швидким, технічним та атакувальним футболом. Фонсеку частіше критикували якраз за те, що команда не вміє зіграти дисципліновано, а також стабільно впродовж як повного матчу, так і тривалого відрізку сезону. Однак видовищність завжди була візитівкою Браги за часів Фонсеки. У Шахтарі від тренера вимагається те ж саме. Уявити умовного консервативного італійця на чолі Гірників наразі дуже складно. Та й рівень чемпіонату вимагає грати в розумний та атакувальний футбол, а не примітивні "бий-біжи". В умовах швидкої гри через короткі-середні передачі, а також ставку на техніку та індивідуальні дії гравців групи атаки, футболісти завжди розвиваються та ростуть швидше, що також є важливим стратегічним завданням Шахтаря.

6. "Паулу потрібен Шахтар, а Шахтареві потрібен Паулу".

Так прокоментував призначення Фонсеки президент Шахтаря. Власне, чому португалець залишив Брагу, поспішаючи в Шахтар? Все просто. Після шикарного сезону на чолі Пасуш де Феррейри в сезоні 2012/2013 Фонсека отримав запрошення від Порту. Однак недопрацював повний сезон через невтішні результати. В Португалії цей період Паулу назвали провальним, і наставнику довелося відновлювати репутацію в тому ж таки Пасуші, після чого його чекало підвищення – Брага. Наразі Фонсека зміг відновити репутацію, однак ні собі, ні громадськості не зміг довести, що здатен працювати на чолі великого клубу. Шахтар для Фонсеки – другий шанс, який може стати визначальним у його кар’єрі. Отож, це справді той випадок, коли союз тренера та клубу щонайменше на папері має вигляд цілком органічний. У тому, що Паулу викладатиметься в Шахтарі на 100%, сумнівів немає. Гірники підписали угоду з трудягою.

***

У будь-якому випадку, найгірше, що може трапитися з Шахтарем за часів Фонсеки, виходячи з його тренерської сутності, — це результати, що не зможуть виправдати сподівань. Однак глобально у португальця немає жодних шансів зруйнувати структуру роботи клубу чи поставити під сумнів стратегію розвитку Шахтаря та безпосередньо першої команди. Клуб чітко окреслив правила гри для нового тренера. Наразі у Фонсеки є величезна підтримка на всіх рівнях клубу та португальський кулак в його структурі. А отже Паулу має всі передумови для того, щоби використати свій шанс номер два. Однак і провал навряд чи можна буде вважати чимось неймовірно сенсаційним, зважаючи, що постать Луческу для Шахтаря може виявитися незамінною на довгі роки вперед.

Анатолій Волков, Football.ua