Football.ua поспілкувався із напівоборонцем ПФК Суми Тарасом Дураєм, котрий допоміг своїй команді переграти Олександрію самовідданою грою та неймовірним голом.
П’ятничний гол Тараса Дурая уже обійшов усі вітчизняні веб-сайти, а також збирає перегляди в соцмережах. Напівоборонець ПФК Суми забив майже з центру поля, вивіривши свій удар і розрахувавши можливості голкіпера. Гол вийшов однаково красивим і важливим, адже поставив крапку у важкому матчі з олександрійцями. Таким чином, середняк Favbet-Ліги 1 переграв одного із фаворитів сезону.
Сам автор «маленького футбольного дива» давно відомий у вітчизняному футболі як володар неперевершеного, сильного удару. Неодноразово Тарас Дурай пробував свої сили у клубах Прем’єр-ліги, а у Зорі та Волині навіть отримував свій шанс. Проте більш-менш серйозно пограти на найвищому рівні цьому самобутньому гравцеві ще не щастило, хоча й весь час був він, як-то кажуть, «під» Прем’єр-лігою. Десь все закінчувалося переглядом, десь – надмірною конкуренцією, а от у Оболоні, замість виходу до еліти, сам клуб зазнав краху.
Проте футболіст, звісно, прагне визнання. На його боці – досвід, універсалізм (може зіграти у центрі оборони й півзахисту), уже згаданий прекрасно поставлений удар. І після таких матчів, як із Олександрією, віриться, що клубам навіть високого рівня варто звернути увагу на Дурая. Принаймні, в 24 турі він став героєм, а також автором найкращого голу і членом символічної збірної.
– Тарасе, всіх вразив ваш фантастичний гол. Давно знаю ваш сильний удар, але все-таки – раніше вдавалося забивати з такої відстані з гри чи зі стандартів?
– Такий "фантастичний" гол у мене вийшов вперше. Раніше забивав з 35 метрів зі штрафних (у ворота Олександрії Дурай забив прямим ударом з гри з відстані приблизно 45 метрів, – прим. Football.ua).
– Все-таки, на відео видно, що ви подивилися перед тим, як ударити. Підловили воротаря, чи намагалися зіграти швидше й простіше, тому й пробили з такої відстані?
– Отримавши м'яча і оцінивши ситуацію, першою думкою у мене було пробити по воротах суперника. Як кажуть, перша думка завжди правильна:)
– Після матчу головний тренер Олександрії Володимир Шаран відзначив ваші корисні дії у центрі поля. Відчуваєте, що вам дійсно багато вдалося зробити «чорнової» роботи з відбором?
– Мені приємно, що тренер команди-суперника відзначив мої дії корисними. Я старався виконати ті завдання, які доручив мені головний тренер нашої команди Андрій Вікторович Кононенко. Я знав, що в цьому матчі буде більше чорнової роботи.
– Ви пропускали початкові матчі весняної частини сезону через дискваліфікацію. Важко було входити у сезон після цього «простою»?
– Ні, зовсім не важко. Я завжди тренуюся, віддаючись на максимум, не зважаючи, гратиму я в складі команди у найближчому матчі, чи ні! І до цієї гри я заздалегідь готувався.
– У чому причина, скажімо так, нерівності виступів сумської команди? В гостях пропустили 9 м’ячів у двох матчах, вдома переграли міцні Буковину й Олександрію…
– Це були стартові матчі, можливо, ми не були готові на всі 100%, щоб грати як на виїзді, так і вдома на одному рівні. Далося взнаки переналаштування зі штучного поля на трав'яне, адже всі збори пройшли саме на штучному.
– Взагалі, до Сум давно приглядалися як до потенційного кандидата на Прем’єр-лігу, маючи на увазі й красень-стадіон, і статус міста-обласного центру. Проте, нині кажуть, що положення в клубі складне й про якісь амбіції не доводиться говорити. Де правда?
– Можу сказати одне: проблеми в клубі справді є. І зараз про підвищення в класі важко говорити.
– Як вам взагалі Суми? Чи прижилися в місті? Чи комфортно працювати в клубі?
– Я бував в багатьох містах, і кожне місто по-своєму неповторне! У нашій команді дуже хороша атмосфера і, в першу чергу, хороший колектив.
– У сумській команді ви проводите другий сезон, а раніше у першій лізі грали за Зірку, Оболонь, інші команди. Як оціните нинішній сезон цього дивізіону? З одного боку, немає таких яскравих лідерів, як Севастополь чи Говерла, з іншого – середняки тепер дуже сильні й мало чим поступаються лідерам…
– Дійсно, на даному етапі в Favbet-Лізі 1 всі команди на однаковому рівні. Немає явних лідерів, і всі команди то поступаються, то набирають очки.
– Говорячи про вас, чого прагнете у футболі? У вас же були великі шанси – Зоря, Волинь… Що завадило зачепитися у Прем’єр-лізі?
– Мені випала можливість перейняти досвід у цих команд. Надіюся ще пограти на високому рівні Прем'єр-ліги. Поки розглядаю деякі пропозиції.
– Ви спробували сили й за кордоном. Виступи у Білорусі сподобалися? Як вам сама ліга?
– Так, я грав в Білорусі в вищій лізі за команду Бєлшина. І мав змогу там залишитись, але для мене пріоритетом завжди було бажання грати в українській Прем'єр-лізі.
– В історії ви залишилися ще й після зіткнення із самим Шевченком у матчі Динамо – Зоря п’ять років. Що сталося в тому епізоді? Спілкувалися з Андрієм з приводу того епізоду?
– Ситуація, звісно, неприємна, але це було ненавмисно… Я, звісно, вибачився за цей ігровий момент!
– Десять років ви провели в Ниві. Вас дивує те, як виступає команда, попри матеріальну кризу?
– ФК Нива, незважаючи на кризу, підсилилась хорошими футболістами, а ті, в свою чергу, показують хорошу гру та результат.
– Розкажіть трішки про себе. Де починали грати в футбол? Хто ваші перші тренери? Як перейшли із аматорів у професіонали?
– Починав у ДЮСШОР в Тернополі. Моїм першим тренером був В.М. Филип. У професіонали перейшов поступово, багато років грав за тернопільську Ниву. Мене завжди вела любов до футболу і жага грати на високому рівні.
– Вас уже охрестили «першоліговим Куманом». Застали у грі великого голландця? Чи у вас інші улюблені футболісти?
– Мені, як футболісту, приємно, що мене прирівнюють до таких легенд. Це додає мені наснаги грати ще краще і не підводити людей, які у мене вірять. Така людина, як Куман, є хорошим взірцем для мене особисто! Я багато стежив за його грою як захисника, неодноразово переглядав його легендарні голи зі штрафного!
– Чого чекати від Сум в нинішньому сезоні? Чи за умови такої щільності в турнірній таблиці важко щось прогнозувати?
– Стосовно будь-яких прогнозів, тут важко щось сказати... Справді, занадто велика щільність турнірної таблиці.
– Разом із Алексановим із Олімпіка, ви – найпомітніший бородач українського футболу. Чому вирішили відпустити таку бороду? Як рідні й одноклубники поставилися до такого іміджу?
– Моя борода надто відома, щоб я її збривав:) Їй уже п’ять років, і люди, які мене знають, без неї мене не уявляють, як, в принципі, і я сам. В мене є на неї великі плани, але то вже інша історія:)
– Наступний матч Суми проведуть з вашою колишньою командою. Як оціните останні зміни в Зірці? З яким настроєм поїдете у Кіровоград?
– Зі цією моєю колишньою командою у мене пов’язані приємні спогади. Знаю, що зараз їх тренує Анатолій Іванович Бузник, з яким я мав можливість працювати. Напередодні візиту в Кіровоград я налаштований на хорошу і ефектну гру.
Артур Валерко, Football.ua