"Народився я в селі Котів Бережанського району. В батьків було три сини. Я – середущий. Ще є старший – Володимир, котрий теж подавав надії у футболі, а молодший брат Тарас навчається в педагогічному університеті і теж грає у футбол".

"У футбол почав грати в школі під керівництвом тренера фізкультури Василя Федоровича Федоришина. Виступав на змаганнях між школами, потім – на призи клубу Шкіряний м’яч. Василь Федорович, побачивши, очевидно, у мені непогані футбольні задатки, запропонував удосконалювати свою майстерність у бережанській ДЮСШ. Після 9 класу я стояв перед вибором. Особисто ректор Бережанського аграрного інституту Василь Павліський приїжджав додому і запрошував мене та старшого брата поступати у вуз та виступати за тамтешню футбольну команду. Але ми не пристали на цю пропозицію. Натомість батько Андрія Дубчака порекомендував тернопільський педліцей, де навчався його син. Головне, казав він, «покажи себе з кращого боку у двосторонці, забий два голи, і тебе візьмуть». Брат Володя перед самим набором зламав ключицю, я ж до Тернополя прибув без… спортивної форми. На щастя, тоді було два набори. Під час другого непогано себе зарекомендував, заробив пенальті, після якого було забито гол. Так з 2006 року я став навчатися в ліцеї у спеціалізованому футбольному класі, а після його закінчення вступив у педагогічний університет".

"Коли я дебютував у другій лізі в 16 років, Нивою керував Юрій Коваль. Тренером-селекціонером тієї команди був львів’янин Любомир Вовчук. Він мене побачив у поєдинку за ФК Зборів-Педліцей і порекомендував Юрію Григоровичу взяти до себе в команду. Під керівництвом Юрія Коваля я, будучи 11-класником, спочатку виходив на заміни, а потім грав в основі".

"Обидва голи за Ниву забив у Тернополі. Перший – вінницькій Ниві. Була тоді мокра погода. Обігрався з кимось із партнерів у центрі поля і з кола штрафного завдав потужного, а головне – точного удару. В сітці була дірка, і м’яч вилетів за ворота. Пригадую, тоді коуч Ю. Коваль, посміхаючись, сказав: "Тобі, Богдане, виставлять рахунок за порвану сітку!". Другий гол забив хмельницькому Динамо в останньому турі чемпіонату. Вирішувалося, буде Нива другою чи третьою. За рахунку 1:1 я вийшов на заміну. В одному з епізодів хмельничани невдало винесли м’яча від власних воріт, якого я підхопив і, не зближуючись, з кута штрафного майданчика завдав удару. М’яч від штанги залетів у ворота. Цей гол приніс Ниві перемогу".

"Залишив Ниву, коли нашим завданням був вихід у першу лігу. Після того, як команда не виконала його, Коваля звільнили. Прийшов Віктор Ряшко, змінилась політика в команді. Разом з ним прийшли нові гравці, і мене, як "молодого", звільнили. Тоді я повернувся у ФК Тернопіль".

"У 18 років я не потрапляв до основного складу ФК Тернопіль. Сидів на лавці, бо були сильніші футболісти: Ціх, Чорний, Клекот, Дубчак, Годований, Козелко тощо. У ті роки мені потрібно було набиратися досвіду, граючи ігри, і щоб я не засиджувався, мене віддали в рідні мені Бережани, де я виступав в основному складі, чимало забивав. Провівши там другу половину чемпіонату, я повернувся в Тернопіль більш досвідченим. І вже фактично з 2010 року став його основним гравцем".

"За рахунок чого вдалося гідно провести сезон? Найперше – за рахунок великого бажання. І це не лише моя думка. Навіть фанати Ниви у своїх коментарях писали: "Якби гравці Ниви мали таке бажання, як футболісти ФК Тернопіль, то команда до першої ліги вийшла б з першого місця". До того ж не останню роль у професійному футболі відіграють фінанси. Так, у нашої команди ставки були не великі, натомість хорошими були преміальні».

"Коли виходили в першу лігу, сезон для нашої команди був не простим. Особливо його друга частина в якій нам надзвичайно важко давалися очки. Там, де ми їх мали брати, ми їх втрачали, разом з тим у деяких поєдинках планували взяти хоча б очко – вдавалося здобути три. І таким чином, важкими зусиллями, але тернопільська команда здобула путівку до першої ліги. Ми цілеспрямовано йшли до підкорення цієї вершини. На початку сезону, після об’єднання другої ліги, була поставлена задача здобути одне з чотирьох перших місць у турнірній таблиці, яке давало право на підвищення в класі", — розповів Богдан Семенець.