Передостанній тур у рамках поточного сезону англійської Прем'єр-ліги підійшов до свого завершення! Залишилися буквально лічені дні до фінішу цього розіграшу чемпіонату, який аж до заключного туру зберігає для нас інтригу щодо долі чемпіонського титулу, останнього місця від Англії у Лізі чемпіонів та єврокубкових путівок загалом.

У 37-му турі АПЛ на деякі важливі питання ми вже встигли отримати низку відповідей: Ліверпуль офіційно став "бронзовим" призером сезону-2023/24, Арсенал вболіває за Тоттенгем (хоч і ненадовго), тоді як Бернлі (100%) та Лутон Таун (99,99%) повертаються до Чемпіоншипу разом із Шеффілд Юнайтед лише після одного року свого перебування в еліті англійського футболу.
Не хотіли, але також довелося дізнатися, що дах стадіону Олд Траффорд такий же "надійний", як і Каземіро на позиції центрального захисника... А щодо українців, то в Михайла Мудрика та Іллі Забарного вихідні не пройшли безслідно. Тому до вашої уваги наш традиційний огляд минулого туру АПЛ-2023/24, в рамках якого ми розглянули усі найцікавіші події і не тільки за результатами останніх матчів та важливих новин.

ВМІСТ МАТЕРІАЛУ (нагадування):

- результати останніх матчів;
- огляд головних протистоянь;
- одним рядком про інші матчі (але не завжди одним);
- відео найкращих моментів усіх матчів туру;
- символічна збірна туру;
- турнірна таблиця та лідери за статистикою;
- календар наступних матчів;
- гумор у соцмережах.

🔘 АРСЕНАЛ ВСЕ ЩЕ У ГРІ

З огляду на дуже прагматичну і місцями навіть нервову мінімальну перемогу Арсеналу на Олд Траффорд у минулі вихідні традиційно не обійшлося без критики на адресу тренерського штабу "канонірів" на чолі з Мікелем Артетою. Причина схожа на те, як Арсеналу постійно нагадують про ЄДИНУ поразку в АПЛ у 2024 році від Астон Вілли, ігноруючи при цьому більш значущі факти як, наприклад, рекордну кількість перемог у Прем'єр-лізі за всю історію клуба (27) або відсутність поразок у "канонірів" у нинішньому сезоні проти представників "великої шістки" (можна перераховувати довго). І ось виявляється, що Арсенал "мав громити" кризовий Манчестер Юнайтед з величезною кількістю травм у лінії оборони, домінувати всі 90 хвилин із геніальними комбінаціями під час сильної зливи та тому на стадіоні, де за останні 16 ігор у лондонців була лише одна перемога (до цієї неділі)...  Ну а як інакше? Навіть Крістал Пелес же матчем раніше розгромив манкуніанців з рахунком 4:0, а тут цілий претендент на чемпіонство так "боязко" грає! Непорядок!
 
Окей, а тепер без сарказму... Того вечора на Арсенал тиснули безліч психологічних аспектів, адже в тому, що "каноніри" без проблем здатні обіграти у футбол нинішній Манчестер Юнайтед не було жодних сумнівів (вони це й зробили). По-перше, відсутність будь-якого права на помилку та втрату очок на тлі чемпіонської боротьби. По-друге, вищезгадана незадовільна статистика виступів команди на Олд Траффорд. По-третє, погодні умови, за яких ймовірність десь послизнутися і зробити індивідуальну помилку дуже велика (в Ліверпулі зрозуміють). Тому гол Леандро Троссара після передачі Кая Гаверца на 21-й хвилині позбавив "канонірів" якогось сенсу йти на ризик, але при цьому не став остаточною "точкою" Арсеналу в планах спробувати забити ще. Щоправда, якщо Каземіро в якості центрбека був як завжди жахливим і навіть не збирався дотримуватися лінії офсайду в моменті з пропущеним голом, то в моментах, де Арсенал дійсно міг збільшувати перевагу в рахунку, — там на лінії воріт круто зіграв Андре Онана.
 
А чи були реальні можливості забити у Манчестер Юнайтед? Ну, скоріше це були напівмоменти, які завершувалися або неймовірною холоднокровністю Вільяма Саліба, або неточними ударами заради ударів. З іншого боку, з урахуванням поточних кадрів в обороні виступ підопічних Еріка тен Гага і близько не виглядав таким ж безнадійним, як було, наприклад, з Борнмутом або Брентфордом. У першому таймі, поки були сили, "червоні дияволи" успішно задіяли високий та активний пресинг, через що змушували суперника втрачати м'яч прям коло своїх воріт, чим відзначилися і Деклан Райс, і Мартін Едегор, і Томас Парті. У цілому, до перерви центру поля "канонірів" фактично не існувало, а МЮ грав першим номером і виглядав динамічніше, швидше та агресивніше. Проте довести хоч щось до реального гольового моменту "червоним дияволам" так і не вдалося, а тримати такий темп із залученням високого пресингу сил уже у господарів не було. У другому таймі в фазі загострення можна виділити хіба що Гарначо, але і його систематично "з'їдав" Саліба.
 
У результаті важлива перемога для Арсеналу та реальні шанси на "золото" перед останнім туром сезону проти Евертона та сподівання команди Мікеля Артети на те, що Манчестер Сіті зіграє бодай один раз унічию або проти Тоттенгема, або проти Вест Гема. Тож тут або умовний Тоттенгем "виграє" для Арсеналу чемпіонство, або ж Астон Вілла це зробить для Ман Сіті. Така ж логіка?
 
 
Щодо Ман Юнайтед, то після матчу, який і близько не був дуже провальним для Юнайтед, Ерік тен Гаг знову "окрилився", заговорив про великі кадрові втрати та відзначився черговою "геніальною" та маніпулятивною тезою: "Хто мене критикує, той нічого не розуміє у футболі". По-перше, у Челсі та Ньюкасла цього сезону було більше травм, а у Ліверпуля — на тому ж рівні. По-друге, хто винен, що у минулій кампанії після ЧС-2022 тен Гаг "вичавив" із команди всі соки, потім провалив літню передсезонну підготовку, не інтегрувавши до команди підписаних новачків через пізні рішення на ринку? По-третє, тен Гаг також не винен, що постійно форсував повернення Лісандро чи Маунта, коли вони ще до кінця не відновилися? По-четверте, якщо гравці Юнайтед ніколи стільки не бігали і не звикли до таких серйозних фізичних навантажень, то може потрібно поступово ці навантаження нарощувати, а не одразу "заганяти"? Ну, звичайно, тренерський процес для тен Гага, мабуть, взагалі ніяк не впливає на кількість травм, так? А ми щось думали, звідки постійні рецидиви та м'язові пошкодження в гравців Юнайтед...
 
 
Ще одним поза футбольним, але дуже показовим моментом є історія після матчу з Арсеналом із тим, як на Олд Траффорд почався потоп, оскільки дах стадіону чомусь не витримав. Думаємо, не одні ми згадали те саме інтерв'ю "вигнаного" Кріштіану Роналду з критикою застарілої інфраструктури, неповаги з боку тен Гага та загалом критикою нинішнього зразка Манчестер Юнайтед у системному розумінні.
 
 
Так ось цей дах на Олд Траффорд — це ще одна "травма" клубу, яка потребує вирішення вже не перший рік. Стара проблема... Такого ж характеру й тренерський штаб Еріка тен Гага, який досі переважно складається з тих, хто вже працював там ще до тен Гага. Два роки — мінімум кадрових рішень системного характеру навіть у тих питаннях, в яких поточний керманич МЮ має слово.
 

Манчестер Юнайтед — Арсенал 0:1
Гол: Троссар, 21

Манчестер Юнайтед: Онана — Далот, Каземіро, Еванс (Камбвала, 75), Ван-Біссака (Форсон, 87) — Мейну, Амрабат (Еріксен, 87) — Діалло (Антоні, 69), Мактоміней, Гарначо — Гойлунн (Вітлі, 88).

Арсенал: Рая — Вайт, Саліба, Магальяйнс, Томіясу — Едегор (Жоржиньо, 90+3), Парті (Ківьор, 90+3), Райс — Сака (Жезус, 82), Гаверц, Троссар (Мартінеллі, 66).

Попередження: Сака, Рая

🔘 ДЖОКЕР АСТОН ВІЛЛИ З РЯТУВАЛЬНИМ ДУБЛЕМ

Для Ліверпуля чемпіонат Англії вже закінчився, а турнірна мотивація офіційно відсутня, адже нижче за третє місце "червоні" не опустяться, а вище — не піднімуться. Єдина мотивація для мерсісайдців на цей заключний відрізок – це постаратися попрощатися з Юргеном Клоппом на переможній ноті. Не сказати, що спроба у понеділок це зробити була дуже вдалою, адже мотивована Астон Вілла, яка ще не гарантувала собі місце в Лізі чемпіонів наступного сезону та продовжує боротьбу з Тоттенгемом у статусі фаворита, у традиційному для себе стилі шокувала суперника у фінальному відрізку матчу.

79 хвилина: 20-річний колумбійський форвард Астон Вілли Джон Дуран виходить на заміну за рахунку 1:3 на користь Ліверпуля. 85 хвилина: він наносить точний лонгшот і скорочує рахунок до мінімуму. 88 хвилина: Діабі незручно і занадто сильно піднімає м'яч під час розрізної передачі, м'яч в результаті цього потрапляє в ногу Дурану, який і робив забігання, настільки вдало, що після цього відлітає у ворота "червоних" і фіксує підсумковий рахунок 3:3!

Залетіла "шара"? Безперечно! Але задля справедливості, весь цей поєдинок був суцільним перформансом, в якому не працювали ні статистика, ні закони математики, ні логіка. Але було весело! Наприклад, Ліверпуль забив свої перші два голи після індивідуальних грубих помилок воротаря Астон Вілли Еміліано Мартінеса, який вважається одним із найкращих у світі в грі на лінії, а в нинішньому сезоні АПЛ у нього найбільша позитивна різниця між фактично пропущеними голами та очікуваними пропущеними. Емі психологічно впливати почав вже не тільки на суперників, а й на самого себе?

Думаєте це всі футбольні "аномалії"? Ні! Найдивовижніше, що поки Астон Вілла вирішувала результат завдяки малоймовірним ударам молодого Дурана з дуже низьким xG (0,10-0,12), вона в той же час у цьому матчі з Ліверпулем мала момент з ймовірністю гола в 99% (xG 0,99)! Як ви розумієте, Дієго Карлос якимось чином не замкнув з метра м'яч точно у ворота, ще й змінив траєкторію руху цього м'яча так, що дезорієнтував Оллі Воткінса — тобто два футболісти Вілли з ідеальною передачею на порожній кут воріт не змогли забити з метра, а результат визначив максимально дивовижний дубль юного Дурана...

Баланс всесвіту? Точно не стосовно Ліверпуля, особливо весняного зразка, хоча у таборі мерсісайдців уже всі, мабуть, звикли до таких футбольних "нонсенсів" проти себе. Тим не менш, Астон Віллі потрібна була лише перемога, щоб вже зараз гарантувати собі підсумкове четверте місце. Можливо, Тоттенгем зробить це замість неї вже у матчі з Ман Сіті. А можливо, доля останньої путівки до Ліги чемпіонів також вирішуватиметься в останньому турі, але для цього "шпорам" потрібно лише перемагати "містян".

Астон Вілла — Ліверпуль 3:3
Голи: Тілеманс, 12, Дуран, 85, 88 — Мартінес, 2 (авт.), Гакпо, 23, Кванса, 48

Астон Вілла: Мартінес — Конса, Дієго Карлос, Торрес, Дінь — Тілеманс (Дзаніоло, 64, Дуран, 79), Дуглас Луїс (Чемберс, 79) —  Бейлі, Макгінн, Діабі — Воткінс.

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Кванса, ван Дейк, Гомес — Елліотт (Гравенберх, 75), Ендо (Собослаї, 76), Мак Аллістер — Салах, Гакпо (Нуньєс, 76), Діас (Джонс, 75).

Попередження: Макгінн — Елліотт

🔘 Манчестер Сіті впевнено подолав першу лондонську перешкоду у вигляді Фулгема на шляху до чемпіонства. Попереду у команди Хосепа Гвардіоли залишилися Тоттенгем і Вест Гем, при цьому Арсенал уже зробив все, щоб доля чемпіонського титулу вирішувалася в останньому турі. Ситуація така, що права на помилку у гравців Ман Сіті як не було, так і немає, а Арсеналу для тріумфу в АПЛ може вистачити навіть однієї нічиєї від своїх манчестерських конкурентів, оскільки "каноніри" мають перевагу як у різниці забитих і пропущених, так і в особистих зустрічах (перемога, нічия). Проте ініціатива, звісно, продовжує зберігатися в Сіті.

Фулгем — Манчестер Сіті 0:4
Голи: Гвардіол, 13, 71, Фоден, 59, Альварес, 90+7 (пен)

Вилучення: Діоп, 90+6 (Фулгем)

Фулгем: Лено — Кастань, Діоп, Бессі, Робінсон — Івобі, Пальїнья — Рід, Перейра (Вілсон, 73), Вілліан (Траоре, 46) — Муніз (Броя, 66)

Манчестер Сіті: Едерсон — Аканджі, Діаш, Аке (Вокер, 22), Гвардіол — Родрі, Ковачич (Льюїс, 81) — Сілва, де Брюйне (Доку, 75), Фоден (Бобб, 82) — Голанд (Альварес, 82)

Попередження: Діоп, Робінсон


🔘 Нагорода для Іллі Забарного та продовженням контракту з Андоні Іраолою після "товариського" матчу Борнмута з Брентфордом. Обидві команди за відсутності турнірної мотивації влаштували гольову перестрілку наприкінці зустрічі. Переможцями з неї вийшли лондонці, у яких на заміну у другому таймі традиційно вийшов наш юний хавбек Єгор Ярмолюк.

Іншому ж молодому українцю, центральному захиснику Борнмута Іллі Забарному, вручили після цього матчу нагороду як найкращому футболісту "вишень" в сезоні-2023/24 за версією вболівальників. За підсумками голосування самих же гравців Борнмута, найкращим було закономірно визнано форварда Домініка Соланке.

А вже у понеділок гарною новиною для Борнмута стало офіційне оголошення про продовження контракту з головним тренером Андоні Іраолою до літа 2026 року, тому чекаємо на продовження прогресу як із боку нашого Забарного, так і клуба в цілому!

Борнмут — Брентфорд 1:2
Голи: Соланке, 90 -  Мбемо, 87 Вісса, 90+6

Борнмут: Траверс — Сміт (Скотт, 81), Забарний, Сенесі, Келлі — Кук, Крісті (Адамс, 81) — Семеньйо, Клюйверт (Унал, 67), Уаттара (Таверньє, 67) — Соланке

Брентфорд: Флеккен — Аєр (Роерслев, 63), Коллінз, Піннок, Регілон — Дамсгор (Шаде, 75), Нергор (Єнсен, 63), Янельт (Ярмолюк, 83) — Мбемо, Тоуні, Льюїс-Поттер (Вісса, 63)

Попередження: Сенесі, Уаттара — Єнсен


🔘 "Ми тобою пишаємося", або чому так сумно прощатися з Лутоном...​ Лутон Таун – це були суцільні емоції протягом усього сезону АПЛ, а особливо в домашніх матчах на скромному десятитисячному Кенілуерт Роуд, де легкої прогулянки не було навіть представникам "великої шістки". Камбеки на останніх хвилинах, камбеки суперників на останніх хвилинах, веселий футбол з урахуванням найменшого бюджету в АПЛ, молодий та перспективний Роб Едвардс на чолі команди, зупинка серця у капітана Тома Лок'єра прям під час матчу з Борнмутом (на щастя, з досвідченим захисником усе обійшлося), який в результаті перегравали від самого початку через кілька місяців...

Багато моментів подарував нам Лутон лише за один рік в АПЛ, некажучи вже про різноманітність спектру отриманих емоцій. Проте головний скарб – це їхні вболівальники. "Ми тобою пишаємося", — такий меседж від фанатів "капелюшників" був на адресу свого головного тренера Роба Едвардса на тлі неминучого вильоту до Чемпіоншипу (відіграти таку величезну різницю голів за один тур неможливо). Тренер не зміг стримати сліз, адже всі розуміють, що він робив усе, що міг. І навіть більше. Дякуємо.

Вест Гем - Лутон 3:1
Голи: Ворд-Праус, 54, Соучек, 66, Ірті, 77 -  Самбі Локонга, 6

Вест Гем: Ареола — Цоуфал, Зума, Огбонна (Кейсі, 90), Палмьєрі (Крессвелл, 84) — Ворд-Праус, Соучек — Боуен, Пакета (Інгз, 84), Кудус — Антоніо (Ірті, 76)

Лутон: Камінські — Берк (Беррі, 87), Менгі, Ошо — Оньєдінма (Огбене, 74), Самбі Локонга, Барклі (Кларк, 39), Дауті (Вудроу, 87) — Морріс, Чонг — Адебайо

Попередження: Палмьєрі — Барклі, Берк, Морріс


🔘 Олівер Гласнер веде Крістал Пелес до топ-10 АПЛ? А ось "орли" під кінцівку сезону "у вогні", по-іншому й не скажеш! Теоретично вони навіть можуть виконати початкове завдання щодо фінішу в першій десятці турнірної таблиці, яке ставилася керівництвом ще перед стартом сезону і озвучувалося тодішнім керманичем Роєм Годжсоном. Видно, що Крістал Пелес зараз грає у своє задоволення, але хотілося б таки подивитися, що буде з командою при Гласнері у його повноцінному сезоні, і якою саме буде трансферна кампанія влітку.

Вулвергемптон — Крістал Пелес 1:3
Голи: Кунья, 68 -  Олісе, 26, Матета, 29, Езе, 73

Вилучення: Ахамада, 87 (Крістал Пелес)

Вулвергемптон: Са — Семеду, Кілман, Тоті — Доерті (Дойл, 81), Гомес, Леміна, Траоре (Бельгард, 46), Аїт-Нурі (Са, 61) — Хі Чхан — Кунья

Крістал Пелес: Гендерсон — Клайн, Андерсен, Річардс — Муньйос, Вортон, Г'юз (Ахамада, 14), Мітчелл (Геї, 69) — Олісе (Шлупп, 88), Езе (Ворд, 88) — Матета (Едуар, 69)

Попередження: Траоре, Кунья — Муньйос, Ахамада, Гендерсон


🔘 Евертон мінімально здолав Шеффілд Юнайтед. Без мотивації обидві команди. Одна уникла вильоту, а друга — гарантувала виліт до Чемпіоншипу першою зі всіх із рекордною кількістю пропущених голів за сезон АПЛ. Переміг фаворит завдяки єдиному голу.

Напевно, гіршою командою за цьогорічний Шеффілд Юнайтед за всю історію з моменту створення Прем'єр-ліги, був лише Дербі Каунті у кампанії-2007/08 з 11 набраними очками.

Евертон — Шеффілд Юнайтед 1:0
Гол: Дукуре, 30

Евертон: Пікфорд — Коулман, Тарковські, Брентвейт, Янг — Гарнер, Гує, Онана, Макніл — Дукуре (Гомеш, 70) — Калверт-Льюїн (Шерміті, 80)

Шеффілд Юнайтед: Фодерінгем — Соуза, Трасті, Робінсон — Богл, Гамер, Арбластер (Кертіс, 63), Брукс (Сліман, 55), Ларусі (Лоу, 55) — Арчер (Брюстер, 81), Бреретон

Попередження: Калверт-Льюїн — Робінсон, Арбласте


🔘 Ньюкасл розійшовся миром із Брайтоном. "Сороки" та "чайки" обмінялися забитими м'ячами в першому таймі, але сильнішого не визначили. Перші хочуть до Ліги Європи та йдуть зараз шостими, а ось по команді Роберто Де Дзербі дуже сильно вдарили численні травми у всіх лініях, тоді як Ньюкасл під час весняного відрізку все ж впорався зі своїми кадровими втратами. Так-так, Ерік тен Гаг у нас далеко не єдиний, хто може скаржитися на великий лазарет.

Ньюкасл — Брайтон 1:1
Голи: Лонгстафф, 45+5 — Велтман, 18

Ньюкасл: Дубравка — Лівраменто, Крафт, Берн, Голл (Тріпп'єр, 90) — Лонгстафф (Барнс, 68), Гімараес, Андерсон — Мерфі (Альмірон, 67), Ісак (Жоелінтон, 68), Гордон
Брайтон: Вербрюгген — Велтман (Лемпті, 40), Вебстер, Данк, Ігор — Гросс, Гілмор (Оффіа, 87) — Буонанотте (Модер, 67), Енсісо (Бейкер-Боейті, 67), Адінгра (Балеба, 87) — Велбек
Попередження: Голл, Барнс, Альмірон — Гілмор, Енсісо, Велбек, Бейкер-Боейті
🔘 Вольова перемога Тоттенгема та офіційний виліт Бернлі. Щодо команди Венсана Компані особливо і згадати нічого — скоріше невиправдані очікування на тлі чудової кампанії Чемпіоншипу перед виходом до АПЛ. Здавалося, що з новачків "пошуміти" зможе саме Бернлі, але насправді тут приз глядацьких симпатій без всіляких варіантів вирушає в Лутон до Роба Едвардса і Ко. 
А Тоттенгем, як писали вище, може ще зачепитися за підсумкове четверте місце.
Тоттенгем — Бернлі 2:1
Голи: Порро, 32, ван де Вен, 82 -  Брун Ларсен, 25

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Ромеро, ван де Вен, Скіпп (Бентанкур, 75) — Біссума (Скарлетт, 75), Сарр (Гейб'єрг, 88) — Кулушевські (Дрегушін, 75), Меддісон (Ло Чельсо, 88), Джонсон — Сон
Бернлі: Мурич — Ассіньйон, О'Ши, Естев, Тейлор — да Сілва (Бенсон, 73), Каллен (Датро Фофана, 88), Берге, Брун Ларсен (Ндаїшиміє, 81) — Фостер (Амдуні, 88), Одобер
Попередження: Меддісон, Скіпп, Сарр — Каллен, Тейлор, Берге, Ларсен, Ассіньйон


🔘 Гол Михайла Мудрика допоміг Челсі здолати Ноттінгем Форест та наблизитися до Ліги Європи. Фінальний відрізок від команди Маурісіо Почеттіно наразі говорить про те, що керівництво Челсі просто зобов'язане залишити аргентинця і далі продовжувати працювати з командою, яка, не є секретом, має величезний потенціал на майбутнє. Перемога над Ноттінгем Форест у результативному матчі дає "синім" шанси фінішувати навіть у зоні Ліги Європи за певних обставин. А от "лісники", незважаючи на цю поразку, на 99,9% все одно залишаються у Прем'єр-лізі, тоді як наш вінгер Михайло Мудрік забив у їхні ворота свій п'ятий гол у 30 матчах АПЛ (+два асисти).

Ноттінгем Форест — Челсі 2:3
Голи: Болі, 16, Гадсон-Одої, 75 — Мудрик, 8, Стерлінг, 80, Джексон, 82

Ноттінгем Форест: Сельс — Монтьєль (Тоффоло, 72), Болі, Мурільйо, Ніакате (Домінгес, 87), Айна — Гіббс-Вайт, Єйтс (Еланга, 72), Даніло, Гадсон-Одої (Авонії, 86) — Вуд.

Челсі: Петрович — Чалоба, Сілва, Бадьяшиль (Гюсто, 58), Кукурелья — Кайседо, Галлагер (Джеймс, 79) — Мадуеке (Нкунку, 58), Палмер, Мудрик (Стерлінг, 73) — Джексон.

Попередження: Ніакате, Домінгес, — Бадьяшиль, Галлагер, Джексон

Найкращий тренер туру: МІКЕЛЬ АРТЕТА (Арсенал)

ШАНСИ НА ЧЕМПІОНСТВО ПІСЛЯ 37 ТУРУ

- МАНЧЕСТЕР СІТІ: 58,7% (-7,2%)
- АРСЕНАЛ: 41,3% (+7,2%)

ШАНСИ КОЖНОЇ З КОМАНД ПОСІСТИ ТЕ ЧИ ІНШЕ МІСЦЕ ПІСЛЯ 37 ТУРУ


Раніше до АПЛ вийшли: Лестер Сіті (переможець Чемпіоншипу) та Іпсвіч Таун ("срібло" Чемпіоншипу).

Кожен фанат Арсеналу під час останніх матчів Ман Сіті:

За опитуванням Sky Sports, 56% вболівальників Тоттенгема готові навмисно програти матч із Манчестер Сіті, щоб Арсенал не став чемпіоном:

Завітали в гості до МЮ, а там...

Коли думаєш, що зараз вийдеш і зміниш хід матчу, але створюєш новий мем:

Каземіро намагається зупинити атаку Арсеналу:

Це гостьова роздягальня на Олд Траффорд. Г-гостинність:

ВодоСПАД в МЮ:

Рай для Стерлінга:

Фанати Арсеналу йдуть на мирову з вболівальниками Тоттенгема перед матчем із Манчестер Сіті:

Кілька варіантів нової емблеми:

Чи є у Ман Сіті якісь шанси про цієї зброї?

Екіпірування "канонірів" для вболівання за "шпор" проти Ман Сіті також готове:

ᴛᴇʟᴇɢʀᴀᴍ ✉️ | ʏᴏᴜᴛᴜʙᴇ ▶️ | ɪɴꜱᴛᴀɢʀᴀᴍ 📸 | ꜰᴀᴄᴇʙᴏᴏᴋ📘 

ПРИЄДНУЙСЯ ДО НАС У СОЦМЕРЕЖАХ FOOTBALL.UA!