У єврокубковій кампанії-10/11 клубу з Познані вдалося навести чимало шуму у Лізі Європи. Давайте згадаємо, як це було.

У сезон-2010/11 Лех входив у статусі діючого чемпіона Польщі. Відповідно команда тодішнього керманича Яцека Зелінського мала пройти відбор до групового етапу Ліги Чемпіонів. І "залізничники" не впоралися із цією місією. Проте навряд чи засмутилися, але про це пізніше. 

У другому кваліфікаційному раунді "біло-сині" ледве зуміли пройти Інтер з Баку. Азербайджанський клуб був обіграний лише у серії пенальті (9:8). У наступному етапі суперником Леха виступила празька Спарта, яка здобула дві мінімальні перемоги вдома та в гостях, тим самим відправивши польського чемпіона до турніру рангом нижче.

Проте для початку Леху необхідно було залишити за бортом Ліги Європи наш Дніпро і команда впоралася із завданням. Фатальним став єдиний гол у протистоянні, який у першому матчі забив Мануель Арболеда.

Квартет "паровозам" дістався дійсно забійний. Крім РБ Зальцбурга, який поряд із командою Зелінського бачився явним аутсайдером групи, були також два монстри — Манчестер Сіті та Ювентус. Не важко здогадатися, що від поляків ніхто й нічого не очікував. І ця недооцінка коштувала дуже дорого їх більш зірковим конкурентам.

Щоб зрозуміти, що собою представляв той Ювентус, достатньо поглянути на його склад. У ростері команди тоді були такі гравці, як Феліпе Мело, Мілош Красич, чемпіон світу-2006 Вінченцо Яквінта, К'єлліні, Бонуччі, Буффон та інші. Тодішній "Юве" лише проходив до тями після Кальчополі і був далекий від когорти суперклубів Європи. Втім, як і Сіті. Але до них ми ще повернемось.

Вже в першому турі Лех приголомшив "стару синьйору" на Олімпійському стадіоні у Турині. Польському чемпіону вдалося вивезти сенсаційну нічию з Турина (3:3).

На 14 хвилині поляки заробили пенальті, який впевнено реалізував Артемс Рудневс. Пройшло півгодини і рахунок став 2:0. Артемс добив м'яча в сітку після сейва Александера Маннінгера. 

Шокованим господарям вдалося відігратися ще до перерви. Після помилки могильника Дніпра Мануеля Арболеди Джорджо К'єлліні головою скоротив відставання у рахунку. Це помітно надихнуло "зебр", котрі зробити камбек у другому таймі. Все почалося з другого взяття воріт легендарного італійця. 

Помилка голкіпера на виході та невдалі дії захисників дозволили ДжоДжо розстріляти ворота, а далі фантастичний тандерболт вдався Алессандро дель П'єро. Слова у цьому випадку зайві, просто подивіться на цю цукерочку.

Втім втримати переможний результат в туринців не вийшло. Не менш феноменальний гол поклав все той же Рудневс.

Зіркою ніхто з того складу Леха майже ніхто не став, але Артемса Рудневса повинні пам'ятати хоча б шанувальники Бундесліги. Давайте скажемо кілька слів про нього. 

Він народився у Латвії, де починав кар'єру у місцевих колективах. Після вдалих виступів у складі угорського Залаегерсега гравець спокусив "залізничників" викупити його за 600 тис євро. Ця інвестиція повністю вдалася. Два роки потому Лех продав нападника у Гамбург за суму в шість разів більше.

У Німеччині Рудневс пограв не тільки у складі "динозаврів", але й Ганновері та Кельні. Фантастичною або хоча б хорошою результативністю 22 голи (також 15 асистів) у 108 поєдинках Бундесліги точно не назвеш, проте часом він вмів видавати непогані матчі, як, наприклад, у лютому 2013 року, коли його "дуплет" дозволив Гамбургу розгромити дортмундську Боруссію (4:1). 

У 2017 році, у Кельні, Артемс (він зліва на фото нижче) повісив бутси на цвях. Доволі непогана кар'єра для латвійського гравця. 

У наступному турі був переможений Зальцбург (2:0) завдяки голам Мануеля Арболеди та Славоміра Пєшкі. У спарених третьому і четвертому турах Лех чекало випробування Ман Сіті, який тоді також був далеко не тією суперкомандою, якою ми звикли бачити його зараз. У складі "городян" тоді були такі особи як Шон Райт-Філліпс, Шей Гівен, Дедрик Боята, Давид Сільва, Пабло Сабалета, Александар Коларов, Джеймс Мілнер. До речі, через рік, посиливши склад кількома культовими для клубу особистостями, як той же Серхіо Агуеро, "городяни" візьмуть довгоочікуваний чемпіонський титул. Але ми зараз не про них.

На стадіоні Етіхад "залізничники" потрапили під холодний душ у вигляді хет-трику Еммануеля Адебайора.

Тоголезець заб'є і на Міському Стадіоні у матчі-відповіді, але це не допоможе його клубу зупинити господарів поля. Перемога 3:1 над Сіті вивела команду в ранг третього володаря путівки до 1/16 фіналу зі свого квартету.

Матч-відповідь проти Ювентуса у Познані не завершився такою ж вражаючою гольовою перестрілкою, як у туринському матчі, проте Лех знову сенсаційно зіграв унічию (1:1). На взяття воріт Артемса Рудневса гості відповіли лише влучним ударом Вінченцо Яквінти.

Перемога над австрійцями в останньому турі (1:0) вивела польського чемпіона у плей-оф. Манчестер Сіті став переможцем групи, а ось "стара синьйора" посіла лише третю сходинку. Унікальність ситуації туринців полягала в тому, що всі шість поєдинків групового етапу того розіграшу вони завершували нічийним результатом.

Попереду на "паровозів" чекала португальська Брага. Гол все того ж таки Рудневса приніс Леху мінімальну перемогу в першому поєдинку на рідному полі у засніженному познаньскому вечорі, коли м'яч ледве ходив по полю, проте цього не вистачило для виходу до 1/8 фіналу.

Голи Алана та Ліми у першому таймі другого матчу вивели "архієпископів" у наступну стадію турніру. Брага зрештою зуміла дійти до дублінського фіналу, по дорозі вибивши з турніру сам Ліверпуль.

У вирішальному "португальському" поєдинку проти Порту точний постріл Радамеля Фалькао залишив "зброярів" біля розбитого корита. 

Повернімося до героїв цього матеріалу.

"Залізничникам" лише двічі вдалося зіграти у груповому етапі Ліги Європи після того тріумфального сезону. У сезоні-2015/16 команді вдалося посісти лише третє місце у квартеті з Базелем, Фіорентиною ("фіалок" вдалося перемогти 2:1 на Артеміо Франкі) та Белененсешем. П'ять років потому було вже останнє місце у групі з Бенфікою, Рейнджерс та Стандардом. Проте кампанія-2010/11 у подібному смертоносному контексті все рівно залишиться на скрижалях історії познаньского клубу та польського футболу в цілому. Навіть не дивлячись на підсумковий результат.