Сезон у польскій Екстраклясі остаточно завершено. Відбулося багато цікавого та дечого непередбачуваного, тому пропонуємо про це й поговорити.

Ракув став чемпіоном Польщі

Все ж таки це підсумково сталося. Колектив з маленького міста Ченстохови здобув титул найкращої команди країни вперше у своїй історії. Попередні сезони були підготовкою до історичного успіху, можна охаректеризувати саме так, бо невдачі та локальні тріумфи у кубку та суперкубку лише зміцнили позиції клубу, дозволили йому набратися необхідної спортивної злості. Це відчувалося і саме це призвело до заслуженого титулу.

Минулого сезону команда більшу частину сезону йшла в гонці за титул, втім на фініші кампанії втратила декілька важливих пунктів й остаточно програла чемпіонат Леху. Вдалося лише вичепити в конкурента національний кубок. Тепер ситуація була очевидною, потрібно було пройти дистанцію стабільніше суперників та реалізувати план. Це спрацювало. 

Ракув доволі швидко захопив лідерство, поступово нарощюючи відрив від конкурентів. Цього разу головним з них вдалося стати Легії, котра після невдачі минулого сезону повернулася до боротьби за найвищі місця. Коста Руняїч попередні кампанії боровся за титул із міцною Погоню, тепер продовжує справу вже у Варшаві. 

Якщо брати очні зустрічі, до речі, то тут також все буде справедливо, тому що в першому колі Ченстохова святкувала перемогу 4:0, програвши 1:3 у другому колі чемпіонату. Гарантувати трофей вдалося за поразки від Корони. Так-так, навіть її вистачило в контексті аналогічного результату столичного клубу від Погоні. Були й інші втрати очок далі, проте дані епізоди вже не мали сенсу.

Відмітимо, що клуб знову не потрапив до єврокубків, пройшовши Астану в тому числі й за рахунок двох голів Владислава Кочергіна (загальні 6:0), Спартак Трнаву та вилетіли від празької Славії, поступившись доволі образливим чином у доданий до другого тайму час.

Зате це допомогло практично не відволікатися у чемпіонаті (окрім кубку), робити акцент на досягненні власної мети. 

Творцем успіху став Марек Папшун. Проте він залишив команду. Його активно відправляли до Легії, втім спеціаліст судячи з усього побаченого просто хоче взяти відпустку. Теоретично тренер вичачив максимум з клубу, отже хотів би завершити цю сторінку історії саме так на хвилі серйозної слави.

Керівництво клубу намагалося втримати його та пропонувало новий солідний контракт, проте він остаточно таки відмовився. Під час святкування чемпіонства тренер гарно сів у гелікоптер й разом з ним полетів у невідомому напрямку.

Потрібно в майбутньому також розширити стадіон, бо 5500 глядачів на трибунах арени, ну відверто занадто мало для команди з такими амбіціями. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вже оголосив про виділення коштів з державного бюджету. 

Легія повернулася до боротьби за найвищі місця у Екстраклясі

Легія також провела доволі непоганий сезон. 

Минула кампанія завершилася на 10 місці, що не відповідає статусу клубу. Тоді головною причиною окрім суто специфічних речей стала участь у єврокубках. Столичний гранд дістався групового етапу Ліги Європи, де переграв Спартак та Лестер, проте це зашкодило участі в чемпіонаті. 

Звільнення Чеслава Міхневіча, було помилкою, призначення його помічника на посаду головного Марека Голенбевські себе абсолютно не виправдало, довелося навіть кликати свого старого знайомого Александара Вуковича, який дещо врятував положення. Влітку прийшов Коста Руняїч, який за чутками чекав пропозиції Шальке, і вдалося знову повернути команду на потрібний шлях. 

Боротися з Ракувом було важкувато на довгій дистанції, втратили занадто багато очок, проте фінішували у зоні єврокубкі та окрім того виграли вагомий трофей. В фіналі національного кубка було подолано саме прямого конкурента з Ракува в серії післяматчевих пенальті. 

Що цікаво, клуб грав у меншості вже з перших хвилин, проте блискуча гра голкіпера Кацпера Тобіаша, який потягнув вирішальний удар, принесла трофей, інші спроби було використано просто бездоганно. 

Подивимося, що буде наступної кампанії, бо тепер додається також гра в Європі. Верхівка клубу з Варшави однозначно буде ставити завдання виграти наступний чемпіонат. 

Хто ще в Європу?

Колектив, що став чемпіоном країни минулого року, виступив доволі непогано з грою у єврокубках. Лех програв чемпіонство Ракуву, зате вдало виступив у Європі. Розпочиналося все з катастрофи проти Карабаха. Артур Рудько допустив помилки, котрі нівелювали домашні 1:0 та перетворили їх у 1:5 доволі безідейні.

Зате у Лізі конференцій вдалося впевнено пройти кваліфікацію та дістатися чвертьфіналу турніру. Пройшли Буде-Глімт, Юргорден із остаточним програшем Фіорентині, з якою створили камбек після 1:4 у стінах рідного стадіону по ходу наступного акту цього протистояння.

Проте в чемпіонаті зайняли єврокубкове місце. Це непогано.

В кубку країни стався прикрий виліт від Шльонска, коли Артур Рудько створив ще декілька помилок, змусивши тренерський штаб фінально подумати та прийняти рішення щодо посту номер один в своїй команді. 

Щецинський колектив не зміг знову активно боротися за чемпіонство, втім також знову буде грати у єврокубковому турніі так, як приблизно роком раніше минулого літа. Погонь непогано себе проявила. 

Єнс Густафссон втримав клуб на приблизно тих ж позиціях. Наступного сезону не виключена боротьба за деякі нагороди.

Хто вилетів?

Відзев на подив деяких фанатів залишився у еліті. Команда повернулася до Екстракляси через декілька років після вильоту, спершу продовживши тенденцію новачків, які одразу йдуть високо чи навіть крокують у зоні єврокубків. Щоправда варто сказати те, що потім вони неодмінно спускаються донизу. 

Так і сталося в ситуації з колективом з Лодзі. З зони Ліги конференцій до середини таблиці. Клуб на завершення минулого століття непогано виступив у Лізі чемпіонів, залишався тим, хто довгий час до 2016 року попередньо відчував смак головного єврокубку серед польських команд, варто повертати втрачені регалії. 

А ось виліт спіткав Легніцу, Лехію й Віслу Плоцьк. 

Першій не допоміг прихід Лусіано Нарсінха та інших гравців, Лехія вилетіла через віковість складу, а також проблеми всередині самого клубу.

Були інші кандидати до вильоту третім, проте Шльонск Вроцлав, змінивши тренера на Яцка Магеру, який раніше працював у команді та з варшавською Легією, і якого було звільнено, здолавши прямих конкурентів та образливо програвши столичному гранду. Проте Вісла, котра йшла на першому місці на початку цього сезону, також поступилася у вирішальному матчі й відправилася до другої ліги.