Перша ж стадія Кубка України з найсильнішими командами пройшла так, що змусила запитати себе: як ми півтора роки без цього турніру взагалі жили? Прекрасний ігровий день, у якому були і сенсації, і несподівані повороти, і герої, і антигерої... Але про все по порядку.
26 ВЕРЕСНЯ 2023
27 ВЕРЕСНЯ 2023
Провал раунду
27 вересня 2023 року увійде в історію київської Оболоні так само, як, наприклад, 09.04.2011 (день перемоги на Донбас-Арені) або 07.11.10 (перемога над тим самим Динамо у чемпіонаті). Але ця перемога цінніша: адже вона відбулася не у 30-туровому турнірі, а у матчі на виліт. “Пивовари” вже виступили у Кубку успішніше, аніж найтитулованіший клуб України.
Перемога Давида над Голіафом, інакше й не скажеш. Цей тріумф “пивоварів” стовідсотково має трудовий почерк: навіть переможний гол забитий після того, як Сергій Косовський (син легенди Динамо, який теж пройшов академію киян) вигриз м'яч у підкаті. А як тягнув наприкінці Кичак — інший вихованець Динамо, який програв у ньому конкуренцію? Оболонь зразково-показово покарала Динамо за недооцінку, красиво взяла реванш за поразку за спірного суддівства у першому турі.
Звичайно ж, така поразка збільшує косі погляди на адресу Луческу. Навіть пояснення про ротацію, що напрошується, виглядає, м'яко кажучи, сумнівно. По-перше, в одному турнірі з трьох, які доступні цього сезону, Динамо провело 4 матчі. У іншому — один. Тобто у сезоні буде 35 ігор. Небагато, а якщо порівнювати з європейськими клубами, то це навантаження просто смішне. А по-друге... Зрозуміло, що за Оболонню ніхто не стежить, але взагалі “пивовари” грали майже дублюючим складом! Що, звичайно, перетворює для Буяльського, Ярмоленка, Попова ситуацію з просто неприємної на ганебну
Провал сезону
Але якщо Динамо, принаймні, добре стартувало в чемпіонаті, Дніпро-1 у рекордні терміни провалив уже весь сезон.
Саме в рекордні: адже неможливо було суто за регламентом швидше вилетіти ні з єврокубків, ні з Кубка України. У чемпіонаті все стартувало максимально погано — і вiд таких Кривбасу, Полісся, Чорноморця відіграти відставання буде дуже складно. Можна було б говорити про “сезон на перезавантаження”, “підготовку нової команди”, але якщо ви цього тижня стежили за хоча б головними новинами української політики, то розумієте: Дніпро-1 зараз ближче до розформування, аніж до будь-якого ривку в таблиці.
Якщо ж говорити конкретно про матч Кубка, то Поліссю не знадобилося нічого феноменального, щоб вибити віце-чемпіона України. Дисципліна, організація гри — це Калітвінцев ставити вміє. У матчі, який майже повністю складався з боротьби, Дніпро-1 після голу з кутового намагався забрати мінімальну перемогу, але груба помилка в обороні не дозволила цього зробити. У серії пенальті вирішального промаху припустився Гуцуляк — це непогано символізує факт, що навіть найкращі гравці віце-чемпіонського сезону зараз помітно здали.
Травма раунду
Успіх Полісся сильно затьмарила травма Назаренка. У матчі проти колишнього клубу футболіст пішов у підкат та сильно травмувався. Чекаємо на офіційні коментарі, але це дуже схоже на розрив хрестоподібної зв'язки...
Конкуренція раунду
Якби не синхронне падіння гігантів, матч Чорноморця та Кривбасу напевно став би центральним. А так він ризикує залишитися в тіні, але це дуже несправедливо. Обидві команди виставили найсильніші склади, показали класну гру — і наприкінці, здається, таки зіграла свою роль тонка перевага домашнього поля.
Цікаво, що найсильніший склад у разі Чорноморця на 10/11 повторив “старт” минулого туру. Єдиною зміною від Григорчука стало повернення Шпорна — одного з лідерів команди, який і в Олександрії не грав лише через дискваліфікацію. Словенець замінив Даду Бельмонте — і треба такому статися, що саме ці двоє й оформили для Чорноморця вольову перемогу! Дада вийшов на заміну і відразу забив, Шпорн вбив переможний наприкінці.
У найближчому турі чекаємо в основі обох? Але як тоді без Кузика, який став практично серцем цього Чорноморця? Такі нюанси говорять про глибину складу: поки процвітає наратив “Григорчук тягне вгору слабку команду”, тренер може собі дозволити залишити в запасі на найважливіший матч Салюка, а Бадібангу просто посадити на лаву. Матч без Шпорна, якщо хтось забув, Чорноморець виграв 5:1 з рахунком 4:0 ще до перерви.
Краса раунду
Причин показати себе з найкращої сторони одеситів і криворіжців було багато, але одна з них була незвичайною. Її звуть Софія — і про неї багато хто дізнався у квітні, коли в матчі команд першої ліги гравець Полісся її по-хамськи штовхнув. Тоді цей епізод активно мусували, обговорювали ступінь покарання, який має здобути Вадим Червак, але мало хто звернув увагу, що у неповні 25 років судити навіть першу лігу — це непересічна подія.
Зараз Софія Причина вже працює четвертим арбітром на матчах УПЛ і потроху просувається сіткою Кубка України. У минулому раунді вона судила гру Оболоні та Звягеля — і, до речі, не побоялася видалити наприкінці воротаря команди Максимова — у цьому ж отримала чи не найтоповіший матч. Цікаво буде спостерігати за кар'єрним шляхом Софії: у компанії арбітринь УПЛ планується нове обличчя.
Несенсація раунду
Якщо гра Чорноморця та Кривбасу залишилася відносно в тіні, то типовий для такої стадії сюжет “команда з нижчих ліг пробивається сіткою крізь команди вищої ліги” виявився практично непоміченим.
Щоправда, тут навіть немає сенсації. Сумська Вікторія йде на другому місці в першій лізі — це вже ставить її як мінімум не нижче за Минай, який йде останнім в УПЛ. Шаран ще й випустив практично стовідсотковий дубль, чим остаточно перетворив свою команду на андердога.
Навіть перемоги тієї ж Вікторії на попередніх стадіях над Інгульцем та ЛНЗ виглядають більш серйозними подвигами. Обидві вони здобуті на виїзді, обидва конкуренти виглядають сьогодні серйозніше за Минай (якщо що, Інгулець зараз лідирує в першій лізі). Та й не схожий сумський клуб на Давида: Максим Сасовський, який забив переможний гол, ще минулого сезону грав в УПЛ за Львів, захисник Олексій Зозуля провів у вищій лізі багато сезонів, а воротар Денис Шеліхов встиг пограти за Дніпро.
Експеримент раунду
За такою феєрією майже на всіх рівнях можна забути, що хтось взагалі намагався продати свій матч за гроші. Верес гру з Шахтарем відмовився показати безкоштовно: право на перегляд можна було отримати лише ставши “спонсором” ютуб-каналу рівнян, що коштувало 35 гривень. Більше того, Ігор Надєїн вже оголосив, що та сама практика буде з найближчим чемпіонатом — його Верес, якщо що, зіграє з ЛНЗ.
Щодо гри, то вона вийшла з відривом найбільш нецікавою у всьому раунді: Шахтар просто на класі переміг 3:0. І це викликає запитання до обґрунтованості цього експерименту. Попросити грошей за те, що інші дають безкоштовно, гранично знизити аудиторію, нічого не показати на полі і після цього просити грошей ще й за матч із ЛНЗ — це, скажімо так, сумнівна стратегія. Для того, щоб щось просити за продукт, він повинен не поступатися хоча б безкоштовним варіантам.
Помилки раунду
Кубок — час експериментів, і далеко не всі вони виходять вдалими. Едмар на матч Кубка довірився Ігорю Потімкову — 19-річному воротареві, який поки що жодного разу не виходив у стартовому складі на матч дорослого чемпіонату. І голкіпер, можна сказати, подарував Ворсклі перемогу.
Перший гол полтавців став подвійною помилкою Потімкова. Він спочатку у грі низом відпасував на суперника, а потім не впорався з ударом Кане. У другому голі Ворскли помилка воротаря не така очевидна, але він не до кінця зрозумів оборону і пізно вийшов з воріт... У принципі, нічого дивного: ніхто хрест на голкіпері не ставить, але для відповідності рівню УПЛ йому доведеться ще довго вчитися. Причому вчитися, швидше за все, не в Харкові: Мозіль — один із найкращих гравців “двадцять п'ятих” та один із найкращих воротарів ліги.
Втім, будь-які помилки будь-якого воротаря не скасовують і того, що смілива, агресивна гра Ворскли Скрипника змушує їх помилятися. Для багатьох тренерів вдалий старт Металіста 1925 став би приводом глибоко-глибоко піти в оборону, але тренер з величезним і багатогранним досвідом роботи у Вердері не такий.
Невезіння туру
За результатами можна дійти до висновку, що Олександрія знайшла у собі якісь приховані ресурси і за три дні якось змогла реорганізувати гру, щоб від 1:5 з Чорноморцем дійти до виграшу у Руху. Ні, це зовсім не так: просто львів'яни зустрілися із жахливою невдачею. Весь матч вони впевнено атакували суперника, але не реалізували безліч моментів, а в останні секунди компенсованого часу після подачi Влада Калiтвiнцева (яким же вдалим вийшов цей раунд для нащадків легенд Динамо!) Сапуга зрізав м'яч у власні ворота.
Повністю виліт Руху невдачею пояснити все ж таки не можна. Це відсутність досвіду, яка у конкретному матчі вилилася в невміння зіграти спокійно у найнебезпечніший відрізок гри. Олександрія, звичайно, мала до цього моменту пропускати хоча б пару м'ячів, але ще на 89-й хвилині вона втекла в контратаку так, що Кулаковський мав забивати. Це був класичний “дзвіночок”, до якого досвідчена команда прислухалася б обов'язково.
Гол туру
Шрифт закреслено не просто так. При всій розмаїтті красивих взяття воріт (мені найбільше сподобався гол Кане) найкрасивішим був скасований м'яч. У середині першого тайму Мисик ідеально, у стилі Рауля та Мессі, перекинув воротаря, але перед цим заліз у сантиметровий офсайд.
