Тиждень для українського футболу видався не менш насиченим, аніж для інших провідних європейських країн, бо в нас устигли й півфінали Кубка відіграти, і певні пропуски в розкладі чемпіонату закрити, і розпочати повноцінний тур уже на вихідних. Донецький Шахтар та львівський Рух у фактично центральному протистоянні вікенду в рамках двадцять третього раунду національної першості зустрічались поміж собою на Арені Львів і від їхнього двобою багато на що можна було очікувати.

Принаймні на це нам указував досвід першого кола, коли "жовто-чорні" ледь не переграли "гірників" на цій самій арені за грою, проте за рахунком витягнули матч на нічию лише під його завершення. Проте чинні чемпіони країни з того часу зазнали разючих змін і тому й підходи до них із боку суперників мали відрізнятись від попередніх. Саме тому Шахтар посилено взявся атакувати вже з перших хвилин.

І доволі швидко досяг свого. На восьмій хвилині Бондаренку в центрі штрафного п’ятою залишив м’яч під удар Зубков, а трохи згодом Олександр повторив схожу дію вже менш ефектним чином у центрі поля, після чого Артема взагалі ніхто не зустрічав під час просування через правий фланг із завершальним дальнім ударом під праву стійку.

Коли Шахтар здобуває таку перевагу на старті зустрічі, суперникам у подальшому важко щось є протиставити. За винятком тих ситуацій, коли самі "гірники" раптово вирішують, що справу свою вони вже зробили й можна дати пограти опонентам. Але Рух такий противник, що ось йому вже точно не можна давати відчувати в себе в ногах м’яч, про що команда Пушича згодом дізналась на власному гіркому досвіді.

Був певний відтинок часу ще перед перервою, коли львів’яни банально краще виглядали в атаці за суперників. Шахтар програвав боротьбу, помилявся на власній половині, не міг вийти до атаки й мав наочні проблеми з прагненням і надалі продовжувати грати першим номером. Це в підсумку завершилось красивим аперкотом від Таллеса у вигляді закрученого удару з правого флангу штрафного в дальню дев’ятку, за яким Різник тільки спостерігав.

Це був сигнал до того, що після перерви подібна поведінка може коштувати номінальним господарям поля аж занадто дорого. Пушич спробував оживити лівий фланг власної атаки появою Егіналду, але той пробув на полі хвилин зо 10, після чого його з травмою довелось відправляти на відпочинок. Щодо контексту пошкодження ще варто зачекати на додаткову інформацію.

На тлі всіх цих подій прагнення атакувати в донеччан ще довго не проглядалось, натомість Рух створив момент за участі того-таки Таллеса, який ледь не останнім із партнерів ще мав можливість вплинути на хід цього протистояння, але Різника з гострого кута не переграв. А далі Шахтар забив третій гол і було вже пізно щось вигадувати. Зубков відзначився голом на додачу до двох своїх асистів, коли виникла потреба зіграти на відскоку від Ледвія, який блокував удар Азарові з лівого флангу штрафного.

У наступному турі донецький Шахтар зіграє в гостях у полтавської Ворскли, а львівський Рух прийматиме криворізький Кривбас.

Шахтар — Рух 3:1
Голи: Бондаренко, 8, 16, Зубков, 76 — Таллес, 36

Шахтар: Різник — Конопля, Бондар, Матвієнко, Азарові — Степаненко (Назарина, 87) — Зубков (Марлон, 78), Бондаренко, Судаков, Кевін (Егіналду, 46, Швед, 57) — Траоре (Сікан, 57).

Рух: Ледвій — Сич, Слюбик, Холод, Лях (Притула, 60) — Пастух, Дідик, Таллес (Джурабаєв, 85) — Квасниця (Руніч, 69), Федор (Теслюка, 84), Плюман (Плюман, 85).

Попередження: Кевін — Сич, Дідик, Таллес