Аж до нинішнього сезону, впродовж кількох кризових для українського футболу років, Василь Сачко працював в умовах, про які більшість тренерів чемпіонату могла тільки мріяти. Глобально на Ворсклу не вплинули ні війна, ні кардинальні зміни в існуванні клубів навколо, які вказували на необхідність перемін і полтавцям. Тож, не скоригувавши свої фінансові витрати, клуб мав не лише рідкісну змогу втримувати в команді якісних футболістів, а й запрошувати найсильніших гравців з інших клубів ліги, які не хотіли миритися з новими умовами існування і йшли у Ворсклу на звичну для них зарплатню з багатьма нулями. За таких обставин логічно було чекати від полтавців нового рівня якості, однак розчарувань не поменшало: гра команди не змінюється на краще роками, результати залишились такими ж.. кх… неблискучими, перспективи – непомітні.

"Отримавши все, Сачко опинився в умовах занадто некомфортних для себе – тепер не можна було залишатися тим самим непомітним Сачком, від якого, за великим рахунком, нічого й не чекають"

І від Сачка в цей час залежало занадто багато. І ЗМІ, і вболівальники залишали йому вибір, якого би краще не було: або ти демонструєш результати своєї роботи, або не випробовуй терпіння – звільняй місце для фахівця, який зможе витиснути максимум за нових сприятливих обставин. Наставник повсякчас був у центрі уваги, йому все частіше почали ставити незручні запитання, а кожен невдалий результат команди відразу ж ототожнювався з відповідною якістю роботи тренера (і справді – причин скаржитися на лиху долю в останнього не було). Загалом, отримавши все, Сачко опинився в умовах занадто некомфортних для себе – тепер не можна було залишатися тим самим непомітним Сачком, від якого, за великим рахунком, нічого й не чекають. Потрібно було вчитися бути в центрі уваги, працювати під твердим шаром тиску, шукати пояснення, які б не мали вигляд виправдань, і – давати результат. Тут і зараз.

Вийшовши із зони комфорту, коли вже не можна було залишатися посереднім, Василь Вікторович не впорався. Його тренерські прорахунки в питаннях комплектації складу та в грі ставали все помітнішими та ключовими в контексті невдалих результатів команди. Власне, найважливішим є те, що наставнику потрібно було вчитися (у тому числі на власних помилках) і змінюватися. Однак це точно не про Сачка. Він – тренер, який до кінця кар’єри продовжуватиме вірити, що відмова від футболістів, які не розуміють російської – це частина концепції його роботи, а не банальний, нічим не обґрунтований прорахунок і відсутність далекоглядності.

"Відтепер Василь Вікторович працюватиме у сприятливих для себе умовах, коли його не лише припинять нещадно критикувати, а й подекуди навіть співчуватимуть: "а хто б упорався на його місці?!"

Нарешті взимку Ворскла останньою з–поміж українських клубів таки почалася змінюватися. У клуба накопичилися борги, які тепер можна реструктурувати і домовлятися з футболістами на вигідних для себе умовах – схоже, це обдуманий крок, який залишає надію на те, що платити доведеться не всю суму, покладаючись на персональні домовленості. З Полтави вже поїхала ціла група гравців з невиправдано високим рівнем заробітку, і відтепер у клубі не буде космічних зарплат. Відповідна і якість футболістів на перегляді: Якубов, Макарченко, Козлов, Кунєв, Дегтярьов, Кушніренко, Насібулін – якщо ви знаєте хоча би трьох із цих гравців – браво!

Загалом, Ворскла в другому колі і відтепер житиме по-новому. І лише Сачко нарешті зможе жити по-старому. Чому команда погано укомплектована? – Ми не можемо платити сильним футболістам. Чому команда демонструє низькосортний рівень гри? – Якість футболістів не дозволяє грати краще. Чому немає результатів?... і так – до нескінченності. Кожне непросте питання знаходитиме цілком обґрунтовану відповідь, меседж якої – цілковита мінімалізація ролі тренера. Відтепер Василь Вікторович працюватиме у сприятливих для себе умовах, коли його не лише припинять нещадно критикувати, а й подекуди навіть співчуватимуть: "а хто б упорався на його місці?!".

На часі для Сачка – пережити все те, що пройшли або проходять і дотепер Бабич, Михайленко чи Кварцяний. Це період, який характеризують два моменти: кожен яскравий матч твоєї омолодженої та знекровленої команди максимально наближує тебе до когорти найсильніших фахівців країни, а кожен невдалий просто губиться серед інших таких, і на нього не надто звертають увагу. Власне, тому Бабичу стерпіли рік без перемог, Михайленко на старті сезону був однієї з найголовніших зірок, а нині міцно сидить у своєму кріслі попри низку провальних матчів, а Кварцяний може говорити після поразок не про футбол, а рахувати натомість, скільки вихованців Волині одночасно перебували на полі та їхній середній вік. І всі ми, глобально кажучи, віримо в цих наставників, прислухаємося і просто сприймаємо все, що вони говорять і роблять. На відміну від тих-таки ван дер Меєра, Галла чи навіть Реброва впродовж останнього півріччя, які не досягли нічого, маючи для цього реальні передумови. Можливо, ми настільки звикли до непростого життя, що коли футбольні небожителі спускаються ліфтом хоча би на кілька поверхів нижче, то автоматично знаходять у нашій підсвідомості розуміння – стають близькими і схожими на нас, шукаючи вирішення проблем тоді, коли майже щоденно з’являються нові.

Власне, тому Сачко, якого більшість усе ж не сприймала, залишиться в пам’яті, а за Сачка в 2017-ому ця ж більшість переживатиме і буде підтримувати. Звісно, сам він не зміниться, і його команда – не сумнівайтеся – гратиме переважно безбарвно, як і раніше. Однак нові обставини диктуватимуть нові настрої, тенденції й очікування. Можливо, Василь Вікторович ще не усвідомив це, і засинає з важким серцем, переймаючись ослабленням складу. Однак насправді у нього є всі передумови, аби видихнути на всі груди і заспокоїтись – однією ногою він уже повернувся у власну зону комфорту. Можна знову звикати до ролі посереднього тренера, від якого не чекають ні хорошого, ні поганого. Можна плести за течією. І керівництво клубу, головні дійові особи якого неодноразово заявляли про цілковиту довіру до наставника, влаштовуватиме це – у цьому сумнівів практично немає.

Анатолій Волков, Football.ua