Ось і завершився черговий сезон англійської Прем'єр-ліги, за подіями якого ми з вами уважно спостерігали з туру в тур, отримували величезний запал емоцій, десь розчаровувалися, відверто злилися і, звісно, навіть захоплювалися.

ПІДСУМКИ 38 ТУРУ: МИКОЛЕНКО ЗАЛИШАЄТЬСЯ В АПЛ, ЛЕСТЕР АБСОЛЮТНО НЕ ШКОДА ТА ІНШЕ

Пропонуємо вам згадати та виділити всі головні моменти, свідками яких ми стали протягом АПЛ-2022/23, підбити їх підсумки, а також визначити головних героїв та антигероїв цієї завершеної кампанії в англійській першості, яка вже знаходиться на шпальтах історії як найрезультативніша серед усіх, що колись взагалі були. В епоху 38 турів АПЛ команди ніколи не забивали більше 1084 голів, як сталося у цьому році.

ЧЕМПІОН: Манчестер Сіті
ГРУПОВИЙ ЕТАП ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ: Манчестер Сіті, Арсенал, Манчестер Юнайтед, Ньюкасл Юнайтед
ГРУПОВИЙ ЕТАП ЛІГИ ЄВРОПИ: Ліверпуль, Брайтон
КВАЛІФІКАЦІЯ ЛІГИ КОНФЕРЕНЦІЙ: Астон Вілла
ВИЛІТ У ЧЕМПІОНШИП: Лестер Сіті, Лідс Юнайтед, Саутгемптон
ПІДВИЩИЛИСЯ В КЛАСІ: Бернлі, Шеффілд Юнайтед, Лутон Таун

Форма команд протягом всього сезону АПЛ-2022/23 та цікаві факти про неї

- Арсенал очолював турнірну таблицю АПЛ загалом протягом 30 турів (247 днів), але наприкінці поступився чемпіонством досвідченішому Манчестер Сіті, який протягом сезону був лідером лише 7 турів.

- Окрім Арсеналу та Манчестер Сіті, єдиною командою, якій вдалося опинитися на вершині таблиці, був Тоттенгем. Сталося це за підсумками першого туру чемпіонату, але згодом "шпори" вперше за 14 років не змогли фінішувати в зоні єврокубків.

- Манчестер Юнайтед цього сезону на тривалій дистанції мав репутацію головного претендента та фаворита на "бронзу" чемпіонату. Однак цікаво, що "червоні дияволи" знаходилися на третьому місці в цілому менше турів (11), ніж їхній прямий конкурент в особі Ньюкасла (13), і стільки ж турів, як і Тоттенгем (11).

- Ліверпуль жодного разу за сезон не перебував у топ-4 турнірній таблиці АПЛ-2022/23. Для порівняння: Брайтон був у зоні Ліги чемпіонів протягом 6 турів, Брентфорд – 1 тур, Борнмут – 1 тур та Лідс Юнайтед, що вилетів у Чемпіоншип, – також 1 тур.

- Астон Вілла знаходилася в єврокубковій зоні лише протягом 6 турів наприкінці сезону і виключно з Унаї Емері на чолі команди. В результаті бірмінгемці фінішували сьомими та потрапили до єврокубків вперше з 2010 року. Брайтон й взагалі вперше у своїй історії зіграє в єврокубках, посівши шосте місце.

- Фулгему пророкували повернення до Чемпіоншипу, але за підсумком колектив Марку Сілви зумів нав'язати боротьбу навіть за єврокубкову зону, перебуваючи на 6-7 місцях загалом протягом 12 турів, але фінішувавши у підсумку десятим.

- Гроза представників "великої шістки" Брентфорд лише протягом двох турів сезону знаходився в єврокубковій зоні, що менше, ніж кризовий Челсі (12 турів), і передостанній Лідс Юнайтед (5 турів). Втім, команда Томаса Франка стала єдиною в цьому розіграші англійської першості, кому вдалося двічі обіграти чемпіона в особі Манчестер Сіті.

- Челсі лише протягом трьох турів цього сезону АПЛ перебував у зоні Ліги чемпіонів, а саме на четвертому місці, причому команда знаходилася там виключно в період роботи Грема Поттера на посаді головного тренера. Найгірша позиція "синіх" в таблиці при Поттері — 11, під час керівництва Томаса Тухеля — 12, за Френка Лемпарда — також 12.

- Вест Гем, який став фіналістом поточного сезону Ліги конференцій, лише одного разу за весь сезон зміг піднятися в першу половину турнірної таблиці та протримався на десятому місці лише один тур.

- Вулвергемптон у сумі провів у зоні вильоту більше турів (13), ніж Борнмут (8), Евертон (12) та Лідс (7). Прогрес "вовків" у результатах почався після призначення Хулена Лопетегі посеред сезону, а команда у підсумку фінішувала на 13-му рядку таблиці.

- За останні 22 тури АПЛ Саутгемптон лише один раз залишав останній рядок турнірної таблиці, а тривалість цього "підйому" трималася лише до наступної гри. Цікаво також те, що "святі", будучи головним аутсайдером, двічі зуміли відібрати очки у лондонського Арсеналу, звівши обидві зустрічі до нічийних результатів.

Кращий бомбардир

Ерлінг Голанд просто знищив цей чемпіонат у своєму дебютному ж сезоні в Манчестер Сіті, змусивши трохи ніяково почувати себе тих скептиків, які посилалися на "слабкість" Бундесліги. Що ж, 36 голів у виконанні норвезького форварда в найкращому чемпіонаті у світі — абсолютний рекорд в історії Прем'єр-ліги, при цьому вікінгу знадобилося провести лише 35 матчів.

Заслужена Золота бутса Прем'єр-ліги-2022/23, звання найкращого гравця сезону АПЛ та за сумісництвом звання найкращого молодого гравця сезону. Жоден футболіст ніколи ще не отримував дві останні нагороди одночасно за одну кампанію, але не 22-річний Голанд. Важко подумати, чи повториться подібне колись в історії, якщо Ерлінг ще й требл із Ман Сіті виграє – титул Прем'єр-ліги вже є, а попереду фінал Ліги чемпіонів із Інтером та фінал Кубка Англії проти Манчестер Юнайтед.

Ми навіть не будемо від себе проводити номінацію для визначення кращого гравця сезону, адже всім очевидно, що Ерлінг Голанд тут фактично та безальтернативно кращий.

І якось некрасиво ігнорувати 30 голів на рахунку Гаррі Кейна, який забив їх не в праймовому Ман Сіті, а в кризовому Тоттенгемі. Більш того, за підсумками цього сезону 29-річний англієць досяг кількох значних досягнень: став найкращим бомбардиром в історії збірної Англії, найкращим бомбардиром в історії Тоттенгема і лише третім гравцем в історії, який досяг позначки 200 голів в АПЛ. Може, "гравцю одного сезону" все ж настав час уже вирушити за командними трофеями?

Кращий асистент 

Поки Ерлінг Голанд клепав голи, Кевін де Брюйне займався тим, що вміє найкраще. І так, зірковий бельгієць традиційно роздавав геніальні передачі та асисти, цілком очікувано забравши собі звання найкращого асистента АПЛ-2022/23.

16 результативних передач у 32 поєдинках цього сезону Прем'єр-ліги, а конкуренти далеко позаду. Хтось ще пам'ятає, як Кевіну не вдалося уникнути провалу на чемпіонаті світу в Катарі зі своєю збірною Бельгії? І ми вже встигли це забути, оскільки на клубному рівні де Брюйне готовий все це компенсувати вже у цій кампанії та закріпити свій статус легенди "містян", що, відверто кажучи, й вже не має обговорюватися.

Лідер за кількістю "сухих" матчів

Багатьох уболівальників ім'я переможця у цій номінації неабияк дивує. Так, Давід Де Хеа провів свій далеко не найуспішніший сезон, часто припускався індивідуальних помилок, які коштували Манчестер Юнайтед позитивних результатів, але при цьому, якщо вірити словам головного тренера Еріка тен Гага, клуб хоче продовжити з ним контракт, незважаючи на всі чутки .

Де Хеа провів 17 поєдинків на нуль у цьому сезоні Прем'єр-ліги, і ніякі 0:7 від Ліверпуля або 0:4 з Брентфордом не стали на заваді цьому. Іспанець справді в окремих матчах робив дуже вражаючі і важливі сейви, проте без присутності тих же Лісандро Мартінеса та Каземіро така кількість "сухих" матчів була б навряд чи можливою.

Зазвичай найкращим тренером сезону стає той, хто виграв чемпіонство. Ми не відходитимемо від цієї тенденції, незважаючи на те, що титули АПЛ стали для Хосепа Гвардіоли певною буденністю, а його головна мрія в Манчестер Сіті всім давно відома – це Ліга чемпіонів.

Втім, у нинішній кампанії Гвардіола знову показав, чому є найкращим у своїй справі на даний момент. Так, у нього є, грубо кажучи, по два висококласні футболісти на кожну з позицій, але важливо те, як ти використовуєш ці "золоті" кадри. І Хосеп у відповідальний відрізок сезону, коли Арсенал ще мав комфортну перевагу в турнірній таблиці, не боявся експериментувати з тактикою і навіть відмовлятися від своєї футбольної філософії. Більш того, ці експерименти працювали. 

У першому матчі з Арсеналом на Емірейтс Манчестер Сіті зафіксував найнижчий відсоток володіння м’ячем за кар’єру Гвардіоли - 36,4% загального часу (попередній антирекорд був 46,74%). Тоді Гвардіола у перерві здивував тактичним рішенням, віддав м'яч команді свого учня, зробив ставку на якісний високий пресинг і розбив "канонірів" на їхньому ж полі. Саме цей матч був початком повернення Ман Сіті на вершину таблиці, де в поточному сезоні колективу виявилось достатньо перебувати всього сім турів, щоб забрати в Арсеналу свій титул.

І ні, це не означає, що роботу Мікеля Артети варто якось критикувати або принижувати через провальний заключний відрізок, який стався з цілої низки причин. Це не означає, що Едді Гау не заслуговує на похвалу за те, що за короткий проміжок часу зумів вивести Ньюкасл на рівень топ-4. Не забуваймо про те, як Томас Франк та його Брентфорд гучно забирали очки у фаворитів. Як Марку Сілва зі своїм Фулгемом посміявся з усіх передсезонних прогнозів щодо його команди. Як Унаї Емері прийшов посеред сезону та здійснив єврокубкову мрію Астон Вілли, а Хулен Лопетегі допоміг Вулвергемптону вийти із зони вильоту і більше туди не повертатися. Звісно ж, і Роберто Де Дзербі показав усім українським уболівальникам (і деяким нашим відомим експертам, які називали його "ноунеймом") у вже готовому під його футбол Брайтоні, що могло б бути згодом у Шахтарі, якби не повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Тренерів, по-своєму гідних звання кращого, цей сезон нам подарував достатньо, але поки що Хосеп Гвардіола та його Манчестер Сіті знаходиться зовсім на іншому рівні. Але це на нашу думку, а вам пропонуємо взяти участь у голосуванні.

 

Стівен Джеррард (Астон Вілла), Скотт Паркер (Борнмут), Томас Тухель (Челсі), Грем Поттер (Челсі), Патрік Вієйра (Крістал Пелес), Френк Лемпард (Евертон), Джессі Марш (Лідс), Хаві Грасія (Лідс), Брендан Роджерс (Лестер), Ральф Газенгюттль (Саутгемптон), Нейтан Джонс (Саутгемптон), Антоніо Конте (Тоттенгем), Крістіан Стелліні (Тоттенгем) и Бруну Лаже (Вулвергемптон). Напевно, ви чудово знаєте, що поєднує ці прізвища... Цей сезон Прем'єр-ліги став абсолютним рекордсменом за кількістю звільнень протягом розіграшу чемпіонату головних тренерів, яких відбулося як мінімум 14, якщо не брати до уваги тимчасових керманичів, які керували командою кілька матчів перед призначенням нового постійного тренера.

У питанні найгіршого тренера сезону АПЛ багато хто з вас точно захочуть назвати Грема Поттера... Ми, звичайно, додамо для вас англійця в окреме голосування, але самі його кандидатуру на перемогу в такій неприємній номінації не розглядатимемо. По-перше, проблеми Челсі були і досі є далеко не через Поттера. По-друге, є дві кандидатури, які заслуговують більшої уваги.

Першого звуть Нейтан Джонс, який очолив Саутгемптон у листопаді 2022 після звільнення Ральфа Газенгюттля, але на стадіоні Сент-Меріс надовго не затримався. Усього одна перемога у восьми матчах АПЛ, все більш плачевне становище клубу в зоні вильоту і звільнення всього через 94 дні. Звільнення Джонса увійшло до списку найшвидших в АПЛ, проте не опинилось на першому місці. Меньше попрацювали з клубами: Кіке Санчес Флорес (Вотфорд, 85 днів), Боб Редлі (Суонсі, 84 дні), Франк де Бур (Крістал Пелес, 77 днів), Рене Меленстен (Фулгем, 75 днів) та Лес Рід (Чарльтон, 40 днів).

Друга кандидатура від нас – це Френк Лемпард. Легендарний англієць провів неналежну роботу на посаді менеджера Евертона, перш ніж його звільнили у січні 2023 року. Лемпард зміг виграти лише 3 з 20 ігор, які він провів у Прем'єр-лізі на чолі "ірисок" цього сезону. Він повернувся до Прем'єр-ліги як тимчасовий головний тренер Челсі і зумів виграти лише один із дев'яти матчів АПЛ.

Загалом це був дуже поганий рік для Френкі, помилки якого в Евертоні довелося з великими труднощами виправляти Шону Дайчу, а тимчасове повернення до свого рідного клубу після Поттера взагалі було зайвим, яким би твоє бажання допомогти не було щирим. І тепер залишається тільки гадати, чи ризикне якийсь клуб Прем'єр-ліги в майбутньому навіть у повному розпачі запросити Лемпарда? Якщо Нейтану Джонсу просто не вдалося заробити ніякої позитивної репутації в еліті англійського футболу, то репутація Френка добряче так зіпсувалася. Тому Лемпард, на нашу думку, найгірший тренер сезону в АПЛ.

 

22-річний Ерлінг Голанд, безперечно, все ще молодий і безальтернативно є найкращим гравцем сезону АПЛ загалом, незалежно від віку. Однак залишати поза увагою інших виконавців також не варто, а їх було достатньо.

Наприклад, уболівальники Мілана досі шкодують, що минулого літа їхній клуб програв Ньюкаслу конкуренцію за 23-річного центрального захисника Свена Ботмана, тоді як 23-річному форварду "сорок" Александру Ісаку увійти до списку найкращих бомбардирів Прем'єр-ліги завадила лише травма. У Ліверпулі ж вже з нетерпінням чекають підписання 24-річного півзахисника Брайтона і чемпіона світу Алексіса Мак Аллістера, а у таборі "чайок" також вже почали думати, куди інвестувати мільйони з майбутнього продажу свого 21-річного таланту Мойзеса Кайседо, боротьба за якого на трансферному ринку обіцяє бути спекотною. 

Але якщо ми говоримо про молодість у рамках англійської Прем'єр-ліги, то тут перші асоціації безперечно з'являються саме з лондонським Арсеналом. Мікель Артета зібрав під своїм крилом справді перспективний та молодий колектив, у якому кожна лінія представлена кількома молодими талантами.

Капітан і головний конкурент Де Брюйне за рівнем неординарних передач Мартін Едегор, дебютант АПЛ і важливий елемент в обороні команди Вільям Саліба, бразильський вінгер Габріел Мартінеллі, якого ще кілька років тому Роналдіньо назвав "талантом століття", а також, звичайно, головний продукт та зірочка академії Арсеналу Букайо Сака — саме англійському вінгеру ми віддамо нашу перевагу при виборі найкращого молодого гравця сезону в АПЛ.

Сака лише 21 рік, а він уже не перший сезон є ключовим гравцем атаки Арсеналу, який прогресує із сезону в сезон разом зі своєю рідною командою. Англієць провів усі 38 матчів цього сезону, забив 14 голів і віддав 11 результативних передач. І це при тому, що в стані "канонірів" ставка робиться в першу чергу на командну гру, а кількість результативних дій рівномірно розподілена між всіма гравцями лінії атаки. Напевно, немає сьогодні у складі "канонірів" гравця, якому більше довіряв би Артета, ніж Букайо Сака. Талановитий вінгер продовжив контракт із Арсеналом і готується до дебюту у Лізі чемпіонів.

 

Брайтон не лише приваблює своїм цікавим комбінаційним футболом, а й якісно побудованою системою у плані роботи клубу на трансферному ринку. Справді не може не викликати захоплення вміння "чайок" систематично продавати своїх лідерів та ключових гравців, при цьому мало того, що не втрачати у класі, так ще й прогресувати, відкриваючи англійському футболу нових талантів.

Наприклад, 18-річний Еван Фергюсон без проблем замінив на вістрі атаки Брайтона Ніла Мопе, який у результаті очікувано нічого не показав у Евертоні, а 19-річний Хуліо Енсісо взагалі, здається, може зіграти абсолютно на будь-якій позиції, що у півзахисті, що в атаці . Головним же сюрпризом та відкриттям сезону АПЛ, на нашу думку, став 26-річний японський вінгер Каору Мітома. Найяскравіший футболіст у нинішній команді Роберто Де Дзербі, завдяки якому "чайки" не помітили відходу свого лідера Леандро Троссара посеред кампанії.

Мітома знає абсолютно все про дриблінг, адже навіть писав на цю тему дипломну роботу, коли здобував вищу освіту на батьківщині. Брайтон знайшов цього хлопця в 2021 році в японському Кавасакі Фронталі за три мільйони євро, при тому, що до лютого 2020 року Каору виступав у Японії лише на університетському рівні, не поспішаючи переходити до професійного футболу через бажання здобути освіту.

Року оренди в чемпіонаті Бельгії виявилося достатньо для Мітоми, щоб у своєму дебютному сезоні англійської Прем'єр-ліги забити 7 голів та віддати 6 результативних передач у 33 проведених матчах. Та й нехай ті ж талановиті вінгери Алехандро Гарначо з Манчестер Юнайтед та Вілфрід Ньонто з Лідса мають перевагу над японцем у віці у 7-8 років, але від цього крайнім захисникам команд-суперників не стає легше, коли їм доводиться протистояти феноменальному дриблінгу та швидкості Мітоми .

 

Матч у 26-му турі англійської Прем'єр-ліги-2022/23 залишиться в історії Манчестер Юнайтед як один із тих моментів, який хотілося б вболівальникам "червоних дияволів" забути і не згадувати.

Ліверпуль розбив команду Еріка тен Гага на Енфілді з рахунком 7:0, що стало найбільшою поразкою для Манчестер Юнайтед в епоху АПЛ і повторенням антирекорду в англійській першості в цілому за всю історію.

Ліверпуль — Манчестер Юнайтед 7:0
Голи: Гакпо, 43, 50, Нуньєс, 47, 75, Салах, 68, 83, Фірміно, 88

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Конате, ван Дейк, Е. Робертсон — Гендерсон (Байцетич, 78), Фабіньо (Мілнер, 79), Елліотт (Джонс, 85) — Салах, Гакпо (Фірміно, 79), Нуньєс (Жота, 78).

Манчестер Юнайтед: де Хеа — Далот, Варан, Мартінес (Маласія, 76), Шоу  — Каземіро (Забітцер, 77), Фред (Мактоміней, 59) — Антоні, Фернандеш, Рашфорд (Еланга, 85) — Веггорст (Гарначо, 59).

Попередження: Салах — Антоні, Мартінес, Мактоміней

Безальтернативно найбільшим провалом цього сезону став лондонський Челсі, а точніше робота його нового керівництва та менеджменту. Ще під час минулого літнього трансферного вікна рішення новоспечених босів "синіх" виглядали хаотично, про що ще під час передсезонної підготовки в США публічно заявив Томас Тухель після розгромної поразки від Арсеналу в товариському матчі, яка стала таким собі анонсом майбутньої кампанії Челсі:

"Я не можу гарантувати, що ми будемо готові до сезону через два тижні. Я сьогодні бачив команду в Арсеналі, яка мала уявлення про те, як грати до рівня виснаження та рівня фізичної відданості, з яким ми не могли зрівнятися. Також є рівень розумової відданості, якого нам не вистачає, тому що у нас багато гравців. які думають про перехід в інші команди, шукають інші варіанти, при цьому у нас вже є гравці, які пішли. Я думаю, що на даний момент це очевидно.

Мій аналіз сезону не змінився через цю гру. На жаль, ця поразка просто підтвердила мою думку. Весь останній тиждень підтверджує мою думку. Я б абсолютно волів не бути правим. Я робив усе, щоб довести свою неправоту, але зараз відчуваю, що був правий. Я дивлюся на минулий сезон і частину тих матчів, де у нас було труднощі. Дивлюся на частини сезону, де у нас було труднощі. Потім на нас наклали санкції, гравці покинули нас, а деякі футболісти намагаються піти. Осі в чому тут справа — не вистачає потрібних гравців. Тож ми терміново звернулися до якісних гравців, величезної кількості якісних гравців. Наразі ми підписали тільки двох висококласних гравців, але ми неконкурентоспроможні. На жаль, ви могли це побачити сьогодні".

Цей коментар став початком кінця для Тухеля на посаді головного тренера Челсі, оскільки налагодити взаємини з новим президентом клубу Тодом Боелі німцю так і не вдалося – функціонер, мабуть, думав, що результати у футболі залежать виключно від кількості інвестицій за короткий проміжок часу. Хаотичність у рішеннях керівництва Челсі не припинилася і за Грема Поттера, довівши в результаті загальну суму витрачених коштів на трансфери нових гравців у понад 600 мільйонів євро за сезон. Підписати в останні дні трансферного вікна Обамеянга виключно під Тухеля, щоб потім звільнити того за кілька тижнів, — коротка характеристика того, що відбувалося в таборі "синіх".

Поттер зарекомендував себе як системного тренера в Брайтоні, в якому його "багаж" дозволив схожому за футбольною філософією Роберто Де Дзербі не витрачати час на такі глобальні речі, як побудова команди і знайомство виконавців зі своїми вимогами, та фактично з перших же матчів демонструвати результати.

У Челсі цієї системи не було, проте Поттеру обіцяли надати час, говорячи про "довгостроковий проєкт", але в результаті хаотичність рішень керівництва Челсі далася взнаки і тут — Грему не дали доопрацювати навіть сезон, адже, вибачте, він не дав результатів з командою з 40 футболістів (умовно), що деякі гравці змушені були перевдягатися в коридорі через брак місця в роздягальні. Зрозуміло, що таке рішення було зроблено лише для того, щоб показати інвесторам, що у клубі намагаються щось робити для вирішення проблем, адже сподіватися на раптово-казкові успіхи з Лемпардом було надто наївно навіть для Боелі.

Підсумком сезону для Челсі стало 12-е місце в турнірній таблиці, а справлятися з хаосом тепер намагатиметься Маурісіо Почеттіно, якого вже офіційно представили як головного тренера "синіх". Що ж, бажаємо аргентинцю удачі, а Поттеру щиро співчуваємо, що з самого він початку погодився на всю цю історію, не розуміючи рівня глобальності проблем.

 

ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР: Хосеп Гвардіола (Манчестер Сіті)

ЗАПАСНІ

ГОЛКІПЕРИ: Аліссон Беккер (Ліверпуль), Аарон Рамсдейл (Арсенал)

ЗАХИСНИКИ: Люк Шоу (Манчестер Юнайтед), Лісандро Мартінес (Манчестер Юнайтед), Свен Ботман (Ньюкасл Юнайтед), Натан Аке (Манчестер Сіті)

ПІВЗАХИСНИКИ: Родрі (Манчестер Сіті), Мігель Альмірон (Ньюкасл Юнайтед), Деклан Райс (Вест Гем)

НАПАДНИКИ: Мохамед Салах (Ліверпуль), Айвен Тоуні (Брентфорд), Маркус Рашфорд (Манчестер Юнайтед)