Зазвичай під час матчів збірних не відбувається чогось надто цікавого, проте іноді трапляються несподівані повороти подій.

Одним з таких стало звільнення Юліана Нагельсманна з Баварії. Ба більше, оперативно з’явилася інформація про призначення Томаса Тухеля. Сенсаційна історія, що тут казати та давайте спробуємо дати їй певну оцінку.

По-перше, дивним є саме момент, коли відбулося звільнення тренера. Баварія знаходиться на другому місці в таблиці з одним пунктом відставання від конкурента, готується до протистоянь із Фрайбургом у Кубку Німеччини та Манчестер Сіті у Лізі чемпіонів. Тобто, жодної катастрофи наразі немає й приводів до подібного рокірування також.

Серед численних конспірологічних теорій активно називається поразка від Баєра минулої неділі, що призвела до втрати лідерства на користь Боруссії Дортмунд, проте подібна риторика викликає сміх. Ну дійсно, одна локальна невдача у чемпіонаті на фоні інших турнірів з можливістю виправити положення в тому числі у майбутньому Классікері та з більш легким календарем на фініші – це серйозний аргумент на користь таких неочікуваних рухів у важливий момент сезону. Звісно, справа полягає дещо в іншому.

Прямо зараз Баварія грає на своєму звичному рівні, якогось очевидного регресу немає. Традиційний оверперформанс у забитих голах (72 проти 63 очікуваних), лідерство за володінням м'ячем, кількістю ударів, спроб дриблінгу, інтенсивністю пресингу. За багатьма показниками Мюнхен є найкращою командою у Європі прямо зараз, випереджаючи лідерів інших топових чемпіонатів, наприклад, за кількістю голів або ударів. В Лізі чемпіонів ситуація також доволі непогана, і хоча там є команди, які випереджають мюнхенський клуб, не забуваємо про те, що ключові показники йому доводилося встановлювати в матчах з грандами, а конкуренти мали у групі багато пасажирів, які дозволяли набити статистику. Тому знаходження у топових п'ятірках за багатьма статистичними даними є доволі солідним результатом.

Якби Мюнхен дійсно настільки серйозно хвилювався за перемогу у національній першості, то звільнив би тренера ще восени, коли була невдала серія з декількох матчів без перемог, або ж нещодавно, коли тричі зіграли внічию та впевнено програли у Менхенгладбаху.

З цього пункту повстає наступна теза. В першій половині кампанії ситуацію врятували успіхи у єврокубках. Баварія виглядала неймовірно переконливо на груповому етапі і хоча не в кожному матчі заслуговувала однозначний тріумф, здолала віце-чемпіона Італії Інтер, чемпіона Чехії Вікторію Пльзень та навіть Барселону Хаві, котра наразі пропустила лише 9 голів у чемпіонаті та йде на вічний рекорд. Міланцям накидали чотири, каталонцям взагалі п’ять, чехів навіть не згадуємо. Ах, так, пропустили двічі від аутсайдера групи, тоді це все кардинально змінює.

Якщо пріоритет клубу виступи у Європі, тоді де логіка в діях керівництва, якщо "ротен" зріло переграли ПСЖ в 1/8 фіналу, фактично не даючи супернику якогось серйозного шансу змінити хід цього двобою?

Скоріше за все, головна причина лежить у площині роздягальні. Щури були в команди ще за часів каденції Гвардіоли, який не раз декларував їм меседж через німецьку пресу, обіцяючи позбавити їх можливості виступів за клуб та називаючи однією з головних причин свого відходу. Здається, навіть за Карло Анчелотті подібне мало місце в Баварії. Дивно, проте іноді складається враження, що керівництво не дуже зацікавлене в пошуку щура, хоча було не проти знайти його і серйозно з ним поговорити.

"Мені плювати, хто це був. Я хочу, щоб цього зрадника вишвирнули з команди" – це слова Хосепа у жовтні 2013 року.

"Ми не будемо використовувати шпигунські технології, щоб знайти зрадника. Але я б порадив йому припинити свою діяльність, інакше на нього очікують великі неприємності" – говорив тоді ж генеральний директор Руменнігге.

А це те, що говорив Нагельсманн нещодавно. "Кроти – цінний вид, тому їхній пошук дуже-дуже важкий. Для мене важливо, щоб я міг подивитися на себе в дзеркало. Цій людині буде важко дивитися в дзеркало. Я не уявляю, яка може бути мотивація в такої людини. Це незрозуміло".

Хоча, можливо це витівки чеської Вікторії. Тоді це багато чого пояснює.

Коротко нагадаємо в чому полягає ситуація. Нещодавно у BILD опинилася новина, в якій детально розписувалася тактика мюнхенців у поєдинку з Бохумом у лютому. Це суттєво не вплинуло на результат, Баварія зуміла розгромити свого опонента, проте сигнал був очевидним. Пікантності ситуації додає романтична історія між тренером та журналісткою власне з BILD, а слова Юліана Нагельсманна у пресі описуються в якості спроби відвести підозри та спихнути відповідальність на когось іншого. Якщо подібний розвиток подій має місце, то звільнення як-то кажуть "make sense". Втім проблему все одно не вирішено.

Який ще мотив для подібного рішення? Банально, невміння працювати з зірковою роздягальнею. Зі спортивним директором Саліхаміджичем також. Це підкріплено локальними інцидентами всередині, котрі вдалося швидко погасити та дозволити нормалізувати ситуацію принаймні в публічній площині. Наприклад, однозначно відомі суперечки з Левандовські та Ноєром, який був незадоволений звільненням коуча воротарів Топаловіча та тим, що Кан та Саліхаміджич встали на бік тренера. Судячи з усього, далі продовжуватися ця співпраця не могла і напередодні вирішального етапу сезону настав час для серйозних змін.

Та чи призначення Тухеля замість Нагельсманна буде панацеєю від проблем? Навряд. Цьому є дві головних причини. Перша полягає в характері нового спеціаліста. Реноме скандального тренера тягнеться шлейфом за Тухелем ще з часів Боруссії Дортмунд, яку він зараз відверто підставляє. Томас намагається диктувати свої правила й часто вони не дуже корелюють з інтересами клубів. Лише у Челсі йому вдалося створити практично ідеальну синергію із керівництвом та гравцями, проте й там вистачало мікроепізодів.

 

В Баварії не люблять подібні риси, коли Гансі Флік боровся з Саліхаміджичем в справі трансферної політики, клуб встав на бік своєї легенди і подібний факт може служити трафаретом для нового коуча у випадку, якщо будуть певні конфлікти. В справі трансферів все також очевидно. Хасан далеко не геній селекційної думки і його вдалі переходи можна перерахувати на пальцях однієї руки, беручи до уваги саме продумані варіанти. Це було точкою зіткнення між Фліком та директором. Замість Тімо Вернера та кількох інших покупок йому підсунули гравців рівня Еріка-Максіма Чупо-Мотінга (хоча наразі камерунець дещо змінює відношення до себе і своєї гри, що все одно не говорить про прозорливість Хасана) чи Буна Сарра, який де-факто прийшов в якості гравця обойми на підміну Боатенгу, з яким не захотіли продовжувати контракт.

Тухель посварився з верхівкою у Боруссії не лише через неприємний інцидент з терактом на клубний автобус, а й селекційною політикою. Замість Матса Хуммельса, Ілкая Гюндогана та Генріха Мхітаряна було придбано фактично з десяток нових гравців, більшість з яких були або занадто молоді (Мікель Меріно, Емре Мор), або розпочинали спад своєї кар'єри (Маріо Гьотце, Андре Шюррле).

В Парижі були суперечки із тодішнім спортивним директором Леонардо, лише з Маріною Грановською вдалося вибудувати непоганий зв'язок, проте той союз вийшов короткотривалим. Тобто, дати більшість футболістів, яких хоче Томас, що звик до трансферів за шалені гроші в ПСЖ й Челсі, у Мюнхені скоріше всього не буде. Враховуючи максималізм та педантичність німця може статися все, що завгодно. Можна сказати, що це розв'язання проблеми лише на найближчий час. І варто було звільняти молодого тренера, за якого заплатили велику суму та розставатися із ним таким дивним способом? Скоріше всього, питання в бажанні клубу.

Баварія активно хотіла залучити Тухеля у свої ряди ще за дортмундських часів, проте ідеального таймінгу для цього все не з'являлося. І ось формальний привід є, хоча це й виглядає дуже незрозуміло. Щось подібне було у випадку з призначеннями Боша та Розе у Дортмунд, який спершу дуже хотів Фавра, якого не відпустили з Ніцци, а потім потрапив в прокрустове ложе непоганих результатів Терзіча на фініші його неповного сезону і сильно, сильно хотіли повернути його на посаду. В Німеччині не дуже вчаться на помилках. З попередніх ситуацій, до речі, практично не вийшло нічого путнього (з Едіном поки зачекаємо з глобальними висновками).

Фінальний аргумент не на користь співпраці з Тухелем – інтенсивний пресинг та схема з трьома захисниками. Його Челсі, на який з подивом посилаються більшість різноманітних експертів та вболівальників, грав з трійкою захисників, тиснув на суперників тягучим інтенсивним пресингом, грав саме у дещо "душному" стилі, переважно оборонявся через володіння та не був надто результативним. Юліан намагався імплементувати схему з трійкою захисників, проте працювало це дуже сумнівно.

Багато гравців відчували себе некомфортно в цьому контексті і були незадоволені подібними змінами та чому це раптом мало б змінитися. Ставити Комана чи Гнабрі в ролі вінгбеків є сумнівним рішенням, бо це гравці явно не здатні на якісне руйнування, в схемі 3-4-2-1, яку найчастіше використовував Тухель в Челсі і яка дозволила йому виграти Лігу чемпіонів, не видно місця для, наприклад, тезки коуча Томаса Мюллера.

Практично кожен експеримент з його позицією за попередніх тренерів завершувався провалом (додаткові аргументи на користь того самого "крота", про якого всі говорять, надто часто його прізвище фігурувало у заголовках преси серед бунтарів, хоча німець все ж відомий своїм веселим характером), а найкраще йому підходить традиційна роль горизонтального інсайда у 4-2-3-1, який може вільно рухатися вздовж штрафного майданчика, періодично атакуючи зони завершення. А якщо ставити його у склад, то потрібно жертвувати кимось з вінгерів чи Мусіалою, а може й всіма разом.

Хто точно виграв від цього призначення, так це Ерік-Максім Чупо-Мотінг. Звісно, якби не добрі стосунки з Тухелем, який дозволив йому вчепитися за шанс проявити себе у топовому клубі, коли змусив Париж перетягнути його з бідового Сток Сіті, зараз жодного оверперформансу ми б не побачили.

Перші висновки робити поки зарано, зачекаймо принаймні на Классікер, який цього разу обіцяє бути гарячим в усіх сенсах цього слова, Боруссія отримує додаткову супермотивацію та повинна заграти на максимальному рівні концентрації, а Баварії за нового тренера свіжої енергії не займати. Шкода у цій ситуації лише Челсі.