Уявіть, що чемпіоном України з футболу стала команда з довоєнного Краматорську. Невеличке місто приблизно на 160 тисяч жителів, поруч величезна агломерація з купою шахт, заводів і фабрик, а до столиці приблизно 600 кілометрів.

Від порівняння Леверкузена з містами Донбасу втриматися дуже важко. Найкраща команда країни живе в передмісті Кельну і завдячує в першу чергу промисловості, якою славиться Рейно-Рурський регіон. Місцевий завод Баєр в 1904 році створив команду на прохання працівників.

Баєр — хімічний гігант, чия штаб-квартира розташована в Леверкузені. В Україні ця фірма відома перш за все своєю фармацевтичною продукцією, хоча основні статки вона заробила на виробництві фарби та барвників. 

Від хімічної промисловості не тільки плюси у вигляді робочих місць і податків в бюджет. В липні 2021 року на заводі зі спалювання небезпечних відходів стався вибух. Після цього в Леверкузені випала масляниста сажа. Через два дні на місці вибуху знайшли 5 тіл загинувших працівників, двоє людей просто зникли.

В історії хімічного гіганта є і сторінки, про які в Німеччині не хочуть згадувати: створення сумнозвісного “Циклону Б”, який використовували в таборах смерті, винайдення героїну. Зараз же Баєр продає свої товари по всьому світу, а заводська команда вперше в історії стала чемпіоном Німеччини. Але ви це й так знаєте.

Хімічно-футбольна провінція

Деякі українські вболівальники вже відвідували Леверкузен. “Фармацевти” грали проти Динамо, Шахтаря,  Металіста. Не так давно на БайАрені збірна України зустрічалася з Італією, але навряд хтось запам'ятав місто на правому березі Рейну. Значно цікавіше на протилежному, де розташований історичний центр Кельна. Стародавнє місто зі своїм величним собором та пивними-браухаусами, де розливають місцевий “Кельш”.

Відстані між містами в цьому регіоні — умовність. Один населений пункт перетікає в інший. Від центру Кельна до Леверкузена кілька зупинок електричкою, деякі райони сполучає міський трамвай. До сусіднього Дюссельдорфа — не набагато довше тією ж електричкою або автобаном.

Робити в Леверкузені за великим рахунком нічого. Типовий пішохідний центр з магазинами та кнайпами, декілька парків, музеїв. Найбільша атракція в місті — місцевий футбольний клуб та “БайАрена”. Біля стадіону протікає невеличка річка, є парк з дитячою залізною дорогою.

Стандартне затишне німецьке місто, але з двома нюансами. Перший — в межах Леверкузена і на його околицях дуже багато виробничих потужностей, резервуарів, трубопроводів. Другий — тут грає один з найсильніших футбольних клубів Європи, який навіть колись виступав в фіналі Ліги чемпіонів.

Так вийшло, що найсильніші клуби грають далеко в ненайголовнігих містах федеральної землі Північна Рейн-Вестфалія. В мільйоннику Кельні місцеві “козли” частіше борються за виживання, ніж за єврокубки, Фортуна з Дюссельдорфу — лише іноді навідується в елітну Бундеслігу. Стабільні результати демонструють хіба Леверкузен, та дві Боруссії з депресивних шахтарських Дортмунда та Менхенгладбаха.

Тому футбольні зірки для життя обирають Кельн або Дюссельдорф, а на тренування без проблем їздять на авто. Граніт Джака, наприклад, до Арсенала виступав за Боруссію з Гладбаху, а жив в Дюссельдорфі. Андрій Воронін, коли в 2004 році переходив з Кельна в Баєр, взагалі не мав проблем з переїздом.

Варто згадати, що головна зірка Леверкузена Флоріан Вірц — народився в західному передмісті Кельна Пульхаймі. Баєр зі скандалом переманив півзахисника з молодіжної команди "козлів", хоча клуби раніше домовлялися так не вчиняти. "Фармацевти" аргументували такі дії тим, що запросили гравця одразу в дорослу команду, тому формально не порушили договір.

Хто вболіває за Баєр

За кількістю вболівальників в регіоні Леверкузен значно поступається Кельну та дортмундської Боруссії. В Кельні та його передмістях дуже багато символіки “козлів”: на зупинках транспорту, стінах, на одязі місцевих жителів. Чи не єдине виключення — Леверкузен.

Іноді за Баєр вболівають жителі інших передмість. Наприклад, Фрехена чи Тройсдорфа. Ми поспілкувались з Оллі — жителем Тройсдорфа та палким фанатом “фармацевтів”. За Леверкузен він вболіває з дитинства, але, відверто кажучи, Оллі не зміг пригадати, скільки саме йому було років, коли він побачив перший матч своєї улюбленої команди.

Оллі є членом клубу, щороку він сплачує 35 євро внеску. Це дозволяє підтримувати Баєр та мати власний акаунт на офіційному клубному сайті. Завдяки цьому він має скидки на різноманітний мерч: від футболок і курток до окулярів, чашок і навіть лінійок.

Головний плюс — право на першочергове придбання квитків та сезонних абонементів. В цьому році, правда, навіть з членським квитком придбати перепустку на стадіон дуже важко.

“Так, можна легко купити квитки на ігри зі слабкими суперниками чи ранні стадії Ліги Європи, але проти Дортмунду, наприклад, квитки розкупили в перші хвилини. Треба заходити на сайт стояти в живій черзі разом з іншими членами клубу”, — каже Оллі.

У Оллі є купа символіки Баєра: шалики, футболки. Є навіть оригінальне ігрове екіпірування. Наприклад, воротарський светр легендарного Ганса-Йорга Бутта і його ігрові рукавичики. Також оригінальні футболки Олівера Нойвілля та Бернда Шнайдера з автографами гравців команди.

Здобути такі трофеї йому вдалося в тому числі і через те, що його батько знайомий з колишнім фізіотерапевтом Баєра. Оллі мав можливість вживу бачити тренування команди і навіть завітати до роздягальні клубу.

Цей рік для нього особливий, адже Леверкузен став не тільки чемпіоном, а й близький до перемоги ще в двух кубках. Єдиний мінус — майже всі знайомі і родичі Оллі вболівають за Кельн, Дортмунд або Баварію.

Олег Ткачук спеціально для Football.ua