Чесно кажучи, такий собі вийшов тур. За голами впродовж тижня команди несильно випередили Ерлінга Голанда (12 голів проти восьми) і не змогли обійти Манчестер Сіті (13). При цьому будь-яка орієнтація на статус лише зменшувала шанси побачити багато голів: у матчах за участю Шахтаря, Динамо, Зорі, Ворскли, Олександрії та Дніпра-1, разом узятих, результативність дорівнювала одному голу за гру (п'ять забитих у п'яти матчах).

#   20 БЕРЕЗНЯ 2023 М В Н П ЗАБ ПРО РІЗН О ФОРМА
1 Шахтар 17 13 3 1 45 12 33 42  
2 Дніпро-1 17 12 3 2 34 13 21 39  
3 Зоря 18 11 4 3 39 25 14 37  
4 Динамо Київ 18 10 3 5 25 16 9 33  
5 Олександрія 17 7 7 3 29 25 4 28  
6 Колос 18 6 5 7 15 20 -5 23  
7 Кривбас 18 6 4 8 14 21 -7 22  
8 Металіст 1925 18 4 9 5 17 28 -11 21  
9 Ворскла 18 5 5 8 22 25 -3 20  
10 Інгулець 17 5 4 8 17 21 -4 19  
11 Верес 18 5 3 10 20 26 -6 18  
12 Чорноморець 18 4 6 8 16 23 -7 18  
13 Минай 18 4 6 8 13 21 -8 18  
14 Рух 17 4 5 8 19 26 -7 17  
15 Металіст 18 4 5 9 17 27 -10 17  
16 Львів 17 3 4 10 13 26 -13 13  

 

Було дуже мало видовища – і дуже багато антифутболу. Спалахи результативності у матчах аутсайдерів лише наголошують, що в Україні зазвичай забивають після грубих помилок. Те, як захист Інгульця примудрився залишити Алефіренка одного-єдиного в радіусі доброго десятка метрів, просто феєрично...

Втім, після таких матчів їжі для роздумів зазвичай навіть більше, ніж після 4:3.

Про Динамо зараз надто багато говорять

Величезна вболівальницька аудиторія, київський гранд має своїх фанатів по всій країні – щастя і прокляття Динамо одночасно. Щастя, бо київський клуб завжди буде на особливому рахунку в Україні – а прокляття, бо ніхто ніколи не дасть киянам часу на нормальне перезавантаження.

Домашній матч із Зорею вийшов якимсь апофеозом зневіри. За весь перший тайм Динамо жодного разу не пробило по воротах суперника і просто контролювало м'яч у центрі поля. У другому таймі кияни до останнього відмовлялися форсувати події та найнебезпечніші (ну, відносно) моменти створили після стандартів. Лонвейк зі штрафного пробив по горобцях, а Перріс після корнера вдарив у руки голкіперу. Після цього Зоря скористалася неакуратністю Дячука , забила гол – і у Динамо виявилося недостатньо ресурсів, щоб хоча б організувати гідний фінальний штурм воріт Сапутіна.

В Динамо зараз взагалі дуже мало ресурсів. Клуб, очевидно, не може і не хоче витрачати десятки мільйонів на посилення топ-гравцями, продав усіх найкращих вихованців і просіває пісок у пошуках золота: шукає нові поєднання гравців. Між іншим, Динамо виконало бажання дворічної давності 90% фанатів: почало ставити в основу молодь. Проти Зорі вийшло п'ять гравців віком не старше 21 року, а просто “вихованців” було так багато, що простіше назвати, хто їм не був.

Нинішній стан справ у київському клубі – не якась катастрофа, а перезавантаження проекту. Мало хто міг би втратити 5 найкращих гравців (Циганков, Забарний, Миколенко, Шапаренко, Бущан у різних поєднаннях становили цілком очевидні топ-5 найкращих гравців Динамо за підсумками чемпіонського сезону) і не втратити якість. Дячук, який так впевнено “з'їв” Довбика у минулому турі – гравець із очевидною перспективою, але вимагати від нього повної відсутності помилок неможливо.

Проблема в тому, що Динамо ніхто ніколи не дозволить, як умовному запорізькому Металургу, просто “награвати молодь” і виводити топ-юніорів на новий рівень. Тому Луческу вже й сам говорить про відставку, і нова зміна вектора, мабуть, не за горами.

Патрік ван Леувен – найкращий тренер УПЛ

За подвигами Шахтаря у єврокубках важливо не забути, хто творить справжні дива саме у чемпіонаті України. Патрік ван Леувен за півроку зміг впровадити в основу безліч молоді та перебудувати команду з контратакуючою на домінуючу модель. Вирішальний гол Динамо було забито після ауту – і я даю стовідсоткову гарантію, що за Вернидуба луганчани просто закинули б м'яч у штрафний майданчик. Зоря ван Леувена вирішила скинути м'яч назад, розіграти комбінаційну атаку, грамотно зіграти на підборі й забити переможний гол.

В принципі, і не дивує, що тренер з досвідом роботи у Феєноорді та Шахтарі спроможний посилити як команду, так і клуб. Але просто вражає, як Зоря, зі своєю вічною невизначеністю щодо майбутнього, змогла запросити такого фахівця та забезпечити йому оптимальні (Геррейро, забивший переможний гол – футболіст збірної Панами, який знайомий ван Леувену за однією з попередніх команд) умови. Вернидуб, Скрипник, ван Леувен – всі три призначення припали просто в яблучко і сприяли розвитку клубу.

Чемпіонат показує наївність тренерських ідей Ротаня

Зараз, коли ви читаєте ці рядки, Руслан Петрович уже готує найкращих представників УПЛ до матчу проти збірної Англії. До дебюту як тренер збірної він так і не зміг виграти хоча б один матч з Олександрією – всі чотири гри під його керівництвом закінчилися внічию. Не вдалося обіграти навіть Металіст, у якому, згідно з інсайдами, вже три місяці не платять зарплату і розлучаються з усіма футболістами, на яких є хоч якийсь попит.

Як не дивно, ці чотири матчі дуже ясно підкреслили, що за тренер Ротань – і в чому його проблеми. Він любить контроль м'яча і ставить Олександрії володіння. Але тільки зараз стало ясно, що Руслан Петрович взагалі не готовий поступатися принципами. Як наслідок, команда стерильно перекочує м'яч без спроб загострити – Металіст відбився взагалі без видимих проблем. Можна, звичайно, говорити, що підбір гравців не надто відповідає ідеям Ротаня (форварди зовсім слабкі!), але Гура з тим самим складом справлявся значно краще.

І пішов брат на брата

Черговий домашній матч Вереса подарував глядачам незвичайну страву: зустріч братів Пасічів. 90% кар'єри Геннадій та Євген були нерозлучні: разом виховувалися у Дніпрі, разом розпочинали професійну кар'єру в Нафтовику, разом заявили про себе в Олімпіці. Але у січні Дніпро-1 вирішив посилити півзахист лише Євгеном Пасічем – і в неділю він постійно зустрічався у центрі поля із Геннадієм.

Щодо безпосередньо футболу, то Дніпро-1 перервав невдалу серію, обігравши Верес вдруге за сезон. Гра команди Кучера, як і раніше, далека від ідеалу, рівняни могли не раз зрівнювати рахунок, але, здається, зараз уже настав той момент, коли будь-які подібні виправдання Верес готовий обміняти на очки в таблиці. У 10 останніх матчах у команди 4 набраних бали – це темп навіть не аутсайдера, а команди, яка вмирає.

Щось зламалося у командному механізмі: Верес програє навіть (іншим) аутсайдерам удома. Причому у грі від одного карного майданчику до іншого рівненський клуб діє плюс-мінус так само, але у вирішальних епізодах пропускає і не забиває. Враховуючи дуже невисокий рівень більшості гравців, можна припустити, що Верес просто повернувся на свій рівень, а до цього стрибав вище голови (у тактичних гіків для цього є модне слово “оверперформив”). Але 0,4 очка в середньому за гру – це рівень, чесно кажучи, навіть нижчий за той склад, який зібрав Ігор Надєїн.

Можливо, на фініші сезону варто чекати на новий ривок. Але тепер від зони вильоту Верес відокремлює лише один бал.

Прощання туру

За якісь хвилини після фінального свистка Рух через соцмережі оголосив про розлучення з Леонідом Кучуком. Досить дивно так реагувати на виїзну поразку від Шахтаря, також досить дивно звільняти тренера через три тури після передсезонної підготовки, але... Це все деталі, які не скасовують головного.

Кучук і Рух чим далі, тим менше підходили один одному – і чим далі, тим більше один від одного втомлялися. Кучук – типовий тренер під результати, і якщо з зв'язків медалей у Шеріфі можна посміюватися, то київський Арсенал він довів до історичних висот. Рух же дедалі більше ставав клубом-фермою, місцем, де ростуть талановиті зірки.

Коли Кухаревич і Сич їдуть у не останні європейські команди майже без досвіду виступів за Рух — це виглядає кумедно, але водночас абсолютно очевидно, що у статусі основних вони могли б і піти у сильніші команди, і коштувати їм дорожче. З іншого боку, Кучуку самому навряд чи було дуже цікаво вирішувати завдання виключно збереження місця в Прем'єр-лізі.

Прізвище нового тренера Руху поки невідоме, але в соцмережах вже обговорюють прізвище тренера Руху U-19 Віталія Пономарьова. Це виглядає дуже логічно: людина, яка дотягла молодшу команду до чемпіонства та чвертьфіналу єврокубку, заслужила принаймні спробувати інтегрувати молодь у дорослий футбол. А Кучук може виявитися набагато доречнішим у клубі з верхньої половини таблиці.

Зав'язка скандалу туру

Впевнена перемога Шахтаря над Рухом набагато більше уваги привернула персонажем на лаві. Юхим Конопля екстрено вибув із заявки збірної у п'ятницю, а вже у неділю потрапив у заявку на матч чемпіонату – і навіть вийшов на другий тайм.

Як же з цього приводу завирували коментарі! Теорій змови було щонайменше три:

1) Конфлікт інтересів імені Ротаня. Викликаний замість Коноплі захисник саме Олександрії Мірошниченко – всупереч слабким результатам команди у 2023 році. Участь гравця у збірній може потенційно підняти його трансферну ціну, підвищити увагу до клубу і т.д. і т.п.

2) В Шахтаря з'явився новий Ракицький (майже одночасно зі старим, так) – Коноплі неважливі чи принаймні не дуже важливі матчі збірної;

3) Любовний трикутник. Вибув зі складу головної команди країни Конопля через день після того, як туди був включений –  причому довикликаний , у початковому списку його не було – Денис Попов. А у захисників Динамо та Шахтаря давній конфлікт на ґрунті любовних справ: дружина Юхима Анастасія Гладун раніше зустрічалася з Денисом. Причому Попов навіть у соцмережах відзначався грубими висловлюваннями на сторінках як Анастасії, і Юхима...

Кожну версію можна обговорювати до нескінченності. Наприклад, далеко не факт, що тренеру Олександрії взагалі хочеться, щоб його підопічні виїжджали до збірних: мінуси тут можуть переважувати плюси. Як завжди, спроби погасити скандал лише його розпалюють: Конопля вже дав інтерв'ю, в якому сказав, що “з Рухом був важливий матч, тому грав на уколі”. Домашня гра Шахтаря з Рухом важливіша за гру збірної на Вемблі?

Але скандалів наш футбол завжди провокував більше, ніж яскравих матчів. Принаймні, так він здатний привертати увагу.

Святкування туру

Інгулець перервав чотириматчеву переможну серію (по ходу якої, до речі, тільки й перемагав цього сезону). Медовий місяць Ковальця закінчений: зона вильоту, як і раніше, дуже близько, і треба багато-багато працювати, що не грати наступний сезон у першій лізі... Але гол престижу у виконанні Івана Головкіна змусив забути про турнірні розклади. Після гола він підняв футболку з написом “Тату, я знаю, ти бачиш. Я люблю тебе!".

Кілька місяців тому батько Головкіна пішов із життя після тривалої хвороби.

Гол туру

Як завжди, найрезультативнішим виявився найпрохідніший матч. ФК Львів погано розпочав гру з Кривбасом, потім отримав гру в більшості, але навіть так до останнього часу поступався 1:2. Після помилки Сарнавського на виході в Олександра Бєляєва був час на два торкання – і він їх використав дуже грамотно.