Вища ліга України відновлює змагання вже сьогодні. На честь цього ми готуємо спеціальний анонс: у перших його частинах ми приділили увагу аутсайдерам та середнякам, а сьогодні поговоримо про команди, які, на нашу думку, розіграють медалі.

Динамо (Київ)

Минулий сезон: четверте місце

Ключові посилення: Андрій Ярмоленко (вінгер, Аль-Айн, вільний агент), Володимир Бражко (центральний півзахисник, Зоря, повернення оренди), Крістіан Біловар (центральний захисник, АЕЛ, повернення оренди), Денис Кузик (лівий захисник, Львів, повернення оренди ), Сідклей (лівий захисник, ЦСКА 1948, повернення оренди), Вітіньо (вінгер, Атлетіко Паранаенсе, повернення оренди), Ахмед Алібеков (опорний півзахисник, Львів, повернення оренди), Євген Ісаєнко (нападник, Колос, повернення оренди)

Ключові втрати: Джастін Лонвейк (центральний півзахисник, Андерлехт, оренда), Денис Бойко (воротар, Полісся, вільний агент), Артем Бєсєдін (нападник, Ордабаси, вільний агент)

Найдорожчі гравці*: Георгій Бущан (воротар, 8 мільйонів євро), Микола Шапаренко (центральний півзахисник, 8 мільйонів євро), Віталій Буяльський (наступний півзахисник, 8 мільйонів євро)

* — тут і далі наводяться дані Transfermarkt .

Навесні відхід головного тренера здавався неминучим – хоч би за станом здоров'я! – але він готує команду до чергового сезону. Весь сезон глобальні перестановки здавалися необхідними – і навіть якби вони відбулися першого дня після закінчення сезону, вони все одно були б запізнілими – але тепер уже очевидно, що вболівальники Динамо і найближчого року бачитимуть Шепелєва, Сидорчука та компанію. Сезон за будь-якими адекватними критеріями входить до числа найбільш провальних в історії клубу (заради справедливості: за останні 20 років таке доводиться писати як мінімум вдесяте), але клуб ніби прагне змінити якнайменше.

Проблема нинішнього Динамо – у тому, що у розмові про нього доводиться жалiти того, кого жалiти не можна. Братам Суркісам вперше років за 30 стало дуже не до футболу, а це взагалі-то основа основ управління клубом, починаючи з їхнього приходу в клуб 30 років тому. Ігоря Суркіса можна було звинуватити в будь-чому, але не в тому, що йому нецікавий клуб. Швидше навпаки: притчею в мовах стало його бажання контролювати все, аж до героїв щорічного календаря Динамо.

І тут – події, які затьмарюють будь-який футбол. За спробами відвезти за кордон якнайбільше годинників Суркіси забили на будь-які справи, пов'язані з Динамо. Це, по-перше, вдарило по клубу відразу (Швед коштував Шахтарю один мільйон, Петряк – півтора, Зубков – два, і будь-який з них міг би сильно розбавити ту темряву, яка панувала в атаці Динамо весь сезон), але й у глобальній перспективі війна вдарила по найважливішій складовій клубу: мотивації керівника.

Боронь боже нам цих людей захищати (екс-депутати ОПЗЖ – останні люди в Україні, які зараз заслуговують на жаль), але згадайте, як Суркіси реагували на провали раніше. Закупівля на 46 мільйонів євро 2013-го, запрошення російського тренера 2008-го, звільнення Михайличенка через програш першої гри плей-офф Трабзонспору 2004-го. Це могло працювати в плюс чи мінус, але від боса Динамо виходила така енергія, слово він кидає фішки на стіл казино. До речі, запрошення Мірчі Луческу після чергового провального сезону дуже схоже на чергове олл-ін.

Нині запал зник. Неясно, тимчасово чи назавжди, але зник. Повернення Ярмоленка – чи не останнє, що могло запалити очі керівництву, але, крім цього, клуб просто йде шляхом найменшого опору. Окрім Андрія, клуб не здійснив ЖОДНОГО повноцінного трансферу. Чергові гравці підтягнулися з дубля, дехто повернувся з оренди, з деким попрощалися – а серйозних ходів клуб “в плюс” не зробив. Між іншим, з ходів, які претендують на те, щоб опинитися “в мінус”, вже є трансфер Лонвейка – та й Булеца може змусити про себе шкодувати.

Що може протиставити у чесній боротьбі київський гранд, якщо він перестав бути головною справою у житті своїх босів? Від термінів “вибудована стратегія”, “продумана селекція”, “сучасна тактика” стосовно Динамо вже смішно. Відповідно динамівці не живуть, а виживають, сподіваючись, як і всі ми, що ці похмурі часи скоро пройдуть.

І тут треба зазначити, що свій шанс Динамо має. Саме в такій ситуації поняття “довіра Луческу” виглядає обопільним. Тут уже й тренер забирає у себе рік заслуженої пенсії заради зайвого мільйона (а їх у нього вже дуже багато) та роботи без особливих перспектив. Мірча Михайлович любить возитися з молоддю, він вивів на новий рівень дуже багато гравців – і, можливо, той самий Бражко стане під його керівництвом зіркою. Минулого сезону нічого не вийшло? З такою обстановкою в клубі в більшості тренерів не вийде в принципі.

Між іншим, за одноголосним поливанням Динамо важливо не забути, що в останні роки клуб виконує найпотаємніші бажання своїх уболівальників. Довіряти молоді – це буквально те, що в наказовому порядку вимагали від керівництва клубу вболівальники, щоб стати українським Аяксом. Ну тепер молоді багато як ніколи: у нормальній ситуації ані Дячук, ані Ванат, ані Царенко стільки шансів би не отримали. Поки що вболівальники не дуже задоволені...

Прогноз: друге місце.

Зоря (Луганськ)

Минулий сезон: третє місце

Ключові посилення: Іван Головкін (вінгер, Інгулець, 100 тисяч євро), Жордан (центральний захисник, Віла Нова, вільний агент), Владислав Бугай (нападник, ФК Львів, вільний агент), Вікентій Волошин (атакуючий півзахисник, Динамо, оренда), Антон Боль (центральний захисник, Динамо, оренда), Олександр Яцик (центральний півзахисник, Динамо, оренда), Данило Алефіренко (нападник, Чорноморець, повернення оренди). Не забуваймо і про викуп Едуардо Герреро у Маккабі за 500 тисяч євро, хоча він відіграв другу половину ще минулого сезону.

Ключові втрати: Володимир Бражко (центральний півзахисник, Динамо, повернення оренди), Сергій Булеца (атакуючий півзахисник, Динамо, повернення оренди), Євген Шахов (центральний півзахисник, Тобол, повернення оренди), Павло Полегенько (правий захисник, Карпати, правий захисник), Максим Хлань (вінгер, вільний агент), Шахаб (нападник, Персеполіс, вільний агент)

Найдорожчі гравці: Назарій Русін (нападник, 2 мільйони євро), Арсеній Батагов (центральний захисник, 2 мільйони євро), Дмитро Мацапура (воротар, 1.2 мільйона євро)

І що б робила Зоря, якби Динамо не погоджувалося щороку відправляти сюди в оренду свою молодь? Бугай із ФК Львів, Головкін із Інгульця та захисник, який півтора роки навіть у бразильській Серії Б сидів на лавці, чітко окреслюють масштаб амбіцій клубу, коли справа стосується повноцінних трансферів.

Але поки що Динамо молодь віддає, і Зоря може, наприклад, обійти Динамо в турнірній таблиці. Навряд чи хтось здивується, якщо Боль, Волошин та Яцик навіть усі разом видадуть чудовий сезон. Поки що система так-сяк працює: Динамо само не проти, якщо Бражко виросте у великого гравця, і перший крок у розвитку зробить за допомогою луганського клубу.

У будь-якому разі, Зоря весь час після моменту, як залишила Луганськ, ходить по лезу. І трансфери трансферами, але насамперед не те що вижити, а пережити найкращі часи в епоху незалежності клубу допомогли ювелірні, еталонні влучення з тренерами. Тренер-початківець Юрій Вернидуб, який стартував із приставки “в. о.”; Віктор Скрипник, який відпрацював 0 повних сезонів саме як головний тренер до 50 років; Патрік ван Леувен, який у 53-му вперше почав працювати в УПЛ головним тренером, та й за межами України дуже мало працював у цьому статусі – Зоря дуже ризикувала при призначенні кожного з цих фахівців, але з кожним потрапляла до яблучка.

Лалатович – лише четверте призначення Зорі за останні 12 років. Йому доведеться не абстрактно “підтримувати рівень”, а прямо починати зі надзавдань. Бражко з Булецею були мозком і серцем Зорі ван Леувена, а одним із перших, хто міг би їх підмінити, був Шахов... І просто робити основним Мишньова не вийде – треба миттєво розкривати потенціал із тієї чергової порції молоді, яка дісталася тренеру.

Скажімо так: лише глибока повага до попередніх попадань Зорі дозволяють прогнозувати клубу таке високе місце. Втрата настільки важливих гравців, заміна їх або ніким, або людьми, у яких близько нуля матчів у професійному футболі – для багатьох команд це був би вирок. Але у Зорі є потужна, за мірками УПЛ так просто топова атака, вона, судячи з усього, зберігає зв'язку Імереков-Батагов – і тренера, як ми бачимо, взяла досвідченого і з-за кордону, не занурюючись у вибір між умовними Шараном і Санжаром.

Лалатович тренер досвідчений і досяг успіхів навіть із середніми командами (Кубок Сербії з Войводіною), це плюс. Досвід Лалатовича на 90% – це досвід конфліктів та швидких звільнень, до 45 років він змінював місце роботи 17 разів. Але при цьому він працював із молодіжними збірними, що може допомогти у розкритті умовного Болю. Так я намагаюся пояснити той вибір у виконанні Зорі (клубу, який чудово потрапляє з тренерами), який мені зовсім не подобається. Дуже вже багато разів Лалатович вилітав зі своїх команд за кілька місяців.

Прогноз: четверте місце.

Дніпро-1

Минулий сезон: друге місце

Ключові посилення: Василь Кравець (лівий захисник, Ворскла, 800 тисяч євро), Денис Мірошниченко (правий захисник, Олександрія, 230 тисяч євро), Максим Третьяков (вінгер, Олександрія, 400 тисяч євро), Євген Волинець (воротар, Колос, 400 тисяч) євро), Олег Горін (Мінай, вільний агент)

Ключові втрати: Валерій Лучкевич (правий захисник, Колос, вільний агент), Рональд Матарітта (лівий захисник, Аріс, вільний агент), Сергій Логінов (центральний захисник, Олександрія, вільний агент), Владислав Рибак (воротар, Металіст, повернення оренди), Фарес Балулі (атакуючий півзахисник, Металіст, повернення оренди), Хайнер (правий захисник, Азуріз, повернення оренди), Пеглоу (вінгер, Інтернасьональ, повернення оренди), В'ячеслав Танковський (центральний півзахисник, Металіст, повернення оренди), Євген Підлепенець (вінгер, Металіст, повернення оренди)

Найдорожчі гравці: Артем Довбик (нападник, 15 млн євро), Олександр Піхальонок (атакуючий півзахисник, 5 млн євро), Домінго Бланко (центральний півзахисник, 2 млн євро)

Про посилення команди Красніковим нещодавно виходив окремий матеріал. І цими словами можна було б обмежитися... Але як легко обіграв Дніпро-1 перший же єврокубковий суперник! Обіграв, незважаючи навіть на відсутність зіграності (в ПАО натовп новачків), травму центрального захисника ще в середині першого тайму – і взагалі той факт, що це суперник всього-навсього з Греції.

Волинець так класно посилив команду, що найважливіший матч став дебютом для 19-річного Кінарейкіна у професійному футболі. І на посту номер один не було жодних травм: Волинець, як і Валеф, дивився матч із найкращих місць. Третьяков і Мірошниченко вийшли, але лише вкотре показали, наскільки інший футбол – грати за велику команду, від якої чекають на атаки. Та й узагалі, Дніпро-1 провалився цілком, як команда.

І якось одразу згадалося, що за динамікою 2023 року Дніпро-1 – четверта команда України. Зоря та Шахтар за весну втратили всього по 9 очок (і це вважаючи “регламетні” 0:3 луганчан від Мінаю), сто тисяч разів усіма облаяне Динамо – 15, а Дніпро-1 – 16. І це з чималою кількістю спірних суддівських рішень у користь команди Кучера, і з таким феноменальним Довбиком.

За фактом, лише ідеальний початок сезону витяг Дніпро-1 на друге місце. За нього, між іншим, Кучер заслуговує на похвалу в будь-якому випадку: команда була просто феноменально готова до сезону і виглядала на голову краще за інших. Але вже дуже давно Дніпро-1 не так грає, як мучиться, намагаючись “засушити” всі атаки суперника та забити єдиний гол. І, як бачимо, переорієнтація трансферного вектора на людей, які розмовляють із тренером однією мовою, моментального ефекту не принесла.

Гаразд, ніхто не знає, як ПАО грав би у чемпіонаті України. Може, одних Бернарда з Вербичем вистачило б, аби по старій пам'яті взяти чемпіонство. Але якщо Дніпро-1 продовжить грати влітку і восени так само, як грав навесні, зміна тренера не забариться. Довбик взагалі незрозуміло, заради чого продовжував контракт.

Прогноз: третє місце.

Шахтар

Минулий сезон: перше місце

Ключові посилення: Невертон (вінгер, Сан-Паулу U-20, 3.6 млн євро), Дені Кастільо (опорний півзахисник, ЛДУ Кіто, 0,8 млн євро), Педріньо I (лівий захисник, вільний агент), Педріньо II (вінгер, Атлетико Мінейро, оренда), Олексій Кащук (нападник, Сабаїл, повернення оренди), Максим Чех (опорний півзахисник, Сабаїл, повернення оренди), Богдан В'юнник (нападник, Грац, повернення оренди), Оларенваджу Кайоде (нападник, Умранієспор), Дмитро Капінус (правий захисник, Металіст 1925, повернення оренди), Денис Світюха (вінгер, Льєїда, повернення оренди)

Ключові втрати: Андрій Пятов (воротар, закінчив кар'єру), Невен Джурасек (опорний півзахисник, Аріс, вільний агент), Олексій Шевченко (воротар, Чорноморець, вільний агент), Валерій Бондаренко (центральний захисник, Колос, вільний агент), Богдан Михайліченко (лівий захисник, Андерлехт, оренда), Лукас Тейлор (правий захисник, ПАОК, оренда)

Найдорожчі гравці: Анатолій Трубін (воротар, 22 млн євро), Микола Матвієнко (центральний захисник, 20 млн євро), Георгій Судаков (атакуючий півзахисник, 15 млн євро)

“Гірники” виграли чемпіонство. Виграли, додаючи від місяця до місяця – і просто знищивши другу та третю команди ліги. Виграли – і… пішли все міняти.

Навіщо і чому – виходив окремий текст. Але зараз уже здається, що Шахтар змінює забагато. Нові та нові бразильці знову заполонюють склад, цього разу компанію їм склав колумбієць – різниця з часом Вілліана, Фернандіньо та Кости (або хоча б Тете, Маркоса Антоніо та Соломона) лише в тому, що рівень легіонерів на два порядки нижчий.

Постає питання: а чи потрібно це? Адже чемпіонат вигравали і з Судаковим, Криськівим, Бондаренком (Мудриком у ролі камео). Можливість реалізувати свої вміння для Патріка ван Леувена теж опиняється під питанням: адже він формував академію, а не селекційну службу. З такими ходами клубу на ринку навіть мимоволі починаєш вірити в конспірологічну теорію, що Зінченку, Маліновському та компанії не давали грати у Шахтарі, бо вони не мали зоряного статусу – на відміну від гравців, яких клуб продавав за мільйони.

І тим не менш. Прикро, що перехід Трубіна в Інтер все більше під питанням, але це означає, що у Шахтаря залишається на сезон класний, перевірений перший номер. Судаков, Бондаренко, Криськів – чудовий підбір гравців атаки, Шахтар не втратив взагалі нікого по-справжньому важливого. Це формує найкращий підбір гравців у лізі – причому, на мій погляд, найкращий із відривом.

Прогноз на сезон ви бачите, але, як на мене, Шахтар дає конкурентам шанс.

Прогноз: чемпіонство.