Чемпіонат України стартує вже цього тижня — і з цього приводу ми підготували традиційний анонс сезону. У першій частині мова піде про команди, які боротимуться за місце під сонцем.

ЛНЗ (Черкаси)

Минулий сезон: третє місце у Першій лізі, перемога над Інгульцем у перехідних матчах

Ключові посилення: Максим Прядун (нападник, Металіст, 150 тисяч євро), Сергій Рибалка (опорний півзахисник, Олександрія, вільний агент), Геннадій Пасіч (вінгер, Верес , вільний агент), Герман Пеньков (воротар, ФК Мінай, вільний агент), Євген Банада (центральний півзахисник, вільний агент), Максим Ковальов (центральний захисник, Інгулець, вільний агент), Владислав Наумець (атакуючий півзахисник, Металіст, вільний агент).

Ключові втрати: Ігор Солдат (правий захисник, Минай, вільний агент) .

Найдорожчі гравці* : Максим Прядун (600 тисяч євро), Іван Тищенко (атакуючий півзахисник, 500 тисяч), Геннадій Пасіч та Володимир Наумець (по 400 тисяч).

* — тут і далі наводяться дані Transfermarkt.

Тут насамперед переадресую вас до окремого матеріалу про новачка УПЛ – але й з моменту його написання пройшло чимало потужних підписань.

Відчувається, що черкасько-лебединський клуб вирішив зайти до вищої ліги всерйоз і надовго. Жодних спроб “спробувати” закріпитися в УПЛ першоліговим складом: ЛНЗ посилюється не просто досвідченими гравцями, а досвідченими та класними. Трансфер Рибалки дивує вже тим, чому такий гравець не став у нагоді Олександрії – можливо, горезвісна ставка на омолодження зіграла свою роль, але у ЛНЗ Сергій точно може бути зіркою. Пасіч видавав чудові матчі, Банада має перспективу, щоб вистрілити у новому клубі...

Питання в першу чергу щодо тренера. Олександр Ковпак працюватиме лише другий сезон у кар'єрі – і чим якісніше посилюється його клуб, тим більше бажаючих стає в ньому працювати, тим більшими стають вимоги та тиск на молодого фахівця. Втім, у завтрашній день цей клуб уже зараз може дивитися впевненіше, ніж деякі клуби вищої ліги.

Прогноз: 12 місце.

Оболонь

Минулий сезон: друге місце у Першій лізі

Ключові посилення: Олександр Рибка (воротар, ФК Львів, вільний агент), Дмитро Нагієв (правий захисник, Інгулець, вільний агент)

Ключові втрати: відсутні

Найдорожчі гравці*: Дмитро Нагієв (400 тисяч євро), Назарій Федорівський (воротар, 350 тисяч), Олег Слободян (атакуючий півзахисник, 350 тисяч)

Про Оболонь нещодавно теж виходив окремий текст, але в її житті не змінилося майже нічого. Головна новина для “пивоварів” – не символічне повернення Рибки і, тим більше, не трансфер захисника зі смішними ім'ям та прізвищем, а утримання тих гравців, що є.

Одного дня Оболонь оголосила про продовження контрактів відразу з 15 (!) футболістами – зрозуміло, це по суті вся основа. Підхід викликає повагу, але, чесно кажучи, надто вже явно зміцнюють склад два інших новачка – а серед старожилів зовсім не проглядаються команди, яких легко обійти. Оболонь, мабуть, сподівається, що в ході сезону якогось із суперників почне лихоманити, але поки що цей клуб виглядає найслабшим у лізі.

Прогноз: виліт.

Верес

Минулий сезон: 13-е місце

Ключові посилення: Максим Марусич (нападник, Інгулець, вільний агент), Олександр Кучеренко (опорний півзахисник, Інгулець, вільний агент), Андрій Кухарук (центральний півзахисник, Інгулець, вільний агент), Євген Паст (воротар, Чорноморець, вільний агент)

Ключові втрати: Геннадій Пасіч (вінгер, ЛНЗ, вільний агент)

Найдорожчі гравці: Валерій Кучеров, Дмитро Кльоц (обидва – півзахисники, по 500 тисяч євро)

Цікаво було спостерігати, як величезна медіаактивність клубу за підсумками минулого сезону зіграла проти нього. Юрій Вірт стільки сезонів світився у серіалі “Футболіст”, до нього настільки звикли сотні тисяч людей, що його гнівний спіч на адресу керівництва зустрів миттєву підтримку.

Емоційна та проста людина, Вірт завоював любов масової аудиторії. Він із тих, для кого нормально влаштовувати розноси в роздягальні, говорити на камеру: “Я б цього Довбика [покалічив]” і бути впевненим, що прогрес досягається лише за рахунок трансферів. Проти Вереса грає і величезний контраст із новим тренером: Лавриненко – мабуть, найфлегматичніший тренер ліги, він не в змозі завоювати натовп, принаймні моментально.

Але всі ці вихваляння Вірта розбиваються про просте запитання: чому ж він виявився нікому не потрібен? Чому Шахтар призначив ван Леувена, а не свою легенду?

Факти в тому, що: а) в останніх 19 турах минулого сезону Верес здобув лише три перемоги; б) тільки два безнадійні аутсайдери пропустили за підсумками сезону більше за нього. І загалом лише крах Львова з Металістом дозволив Вересу врятуватися. Футбол Вірта досить цікавий, але дуже примітивний – і за стільки років у клубі тренер не зміг поставити скільки-небудь надійну оборону. З ним було досить цікаво, але він не та величина, рівну якій не зможе знайти Верес.

Лавриненко кілька років вигравав боротьбу за виживання з Інгульцем, а вилетів клуб у першому ж сезоні без нього. Це якщо не згущувати фарби – бо якщо згущувати, то, звичайно, доводиться згадати, що звільнили його, коли команда опустилася на останнє місце, і з іншими тренерами вона піднялася. Футбол він ставить відверто нудний, чисто від суперника, але щонайменше два роки цей футбол працював. І ніщо, абсолютно ніщо не потрібно було Вересу так сильно, як налагодження справ в обороні.

Підписання трьох знайомих футболістів додатково має допомогти Лавриненку.

Прогноз: місце у зоні перехідних матчів.

Металіст 1925

Минулий сезон: 12-е місце

Ключові посилення: Олексій Сидоров (форвард, Металург З, 100 тисяч євро), Дмитро Юсов (форвард, Чорноморець, вільний агент), Вадим Червак (центральний захисник, Полісся, вільний агент), Арі Моура (вінгер, Метрополітано , оренда)

Ключові втрати: Дмитро Капінус (правий захисник, Шахтар, повернення оренди), Михайло Шершень (центральний захисник, Інгулець, вільний агент)

Найдорожчі гравці: Андрій Ременюк (вінгер , 600 тисяч євро), Артем Габелок, (центральний півзахисник, 500), Микита Безуглий (центральний захисник, 500)

В останніх 17 матчах сезону “двадцять п'яті” здобули лише дві перемоги – і, до речі, любителю УПЛ нескладно назвати суперників, яких вони обіграли. Звичайно, це Металіст і Львів, які під кінець сезону зовсім розвалилися.

Команда непогано відбивалася (14 нічиїх, з них вісім – з рахунком 0:0, з них дві – з Шахтарем та Динамо), але лише хороший старт врятував її від, як мінімум, попадання у стикові матчі. Дюжину років тому, коли натуралізовували Едмара, всі казали, що він уже давно ментально українець: дружина українка, знає гімн, любить борщ... Але саме зараз, коли дивишся на виступи його команди, бачиш, що ментально він зовсім не бразилець. Вишиковувати гру настільки очевидно другим номером, на одних спробах обмежити суперника – у стилі саме типових українських фахівців.

Клуб, втім, намагається, посилює атаку в міру сил. Придбання Сидорова та Юсова надихає не так самим фактом посилення, скільки тим, що клуб знайшов сто тисяч євро вільних коштів. У дивний час ми живемо: начебто на дрони люди зі світу по нитці збирають, і водночас клуби УПЛ стали платити за гравців гроші набагато частіше, ніж до повномасштабного вторгнення. Серйозно, до 24.02.2022 клубів, які платили за переходи, було від сили п'ять – зараз же по сто, двісті, триста тисяч платить більша частина ліги.

Сидоров забив 11 голів і віддав 4 асисти минулого сезону Першої ліги. Юсов забив чотири м'ячі у 15 матчах минулого сезону за Чорноморець. Не елітне посилення, скажімо прямо, але принаймні у Едмара побільшало варіантів – замість одного Віталія Пономаря, який майже не грав, клуб придбав дві повноцінні бойові одиниці. Інше підписання харків'ян могло привернути увагу навколоспортивними справами. Захисник Вадим Червак – це та сама людина, яка штовхнула арбітресу і отримала за це дискваліфікацію на півроку. Пізніше вона була скорочена до трьох місяців, тому Вадим зможе грати за новий клуб з першого туру.

І всеж. 2 перемоги у 17 матчах – це темп прямої дороги до Першої ліги. ЛНЗ, Оболонь і тим більше Полісся – команди незрівнянно сильніші за тих Металіста та Львова, яких Металіст 1925 цього-таки обіграв. Посилюється клуб гравцями з Першої ліги, що не дуже переконливо, тренери тільки починають свій шлях... Тож ризикну припустити, що через рік УПЛ втратить і другу команду з Харкова.

Прогноз: виліт.

Рух

Минулий сезон: 11-е місце

Ключові посилення : Олексій Сич (правий захисник, Кортрейк, повернення оренди)

Ключові втрати: відсутні

Найдорожчі гравці: Олексій Сич (900 тисяч євро), Юрій Клімчук (вінгер, 700 тисяч), Таллес (атакуючий півзахисник, 600 тисяч)

Єдиний львівський клуб УПЛ продовжує жити два життя одночасно. В одній із них президент пропонує (і можна не сумніватися, що справді може за ресурсами) взяти на себе трансляцію всієї УПЛ; молодіжка виграє чемпіонат України та вибиває європейський гранд у єврокубках; є прекрасні база, стадіон, соцмережі... В іншій – похмурий аутсайдер, який сезон намагається врятуватися від вильоту і нічим візуально не відрізняється від жебраків, “сільських” клубів.

І це літо показує, що нічого принципово не зміниться. Рух навіть не намагається підписати серйозних гравців, і поки що головні ходи від клубу – це їхня відсутність. З першою командою продовжить працювати Віталій Пономарьов, котрий добивався неймовірних результатів із молоддю Руху, продовжив роботу з першою командою після порятунку від вильоту. Жодного гравця з перспективної молоді не продано. Так само ніхто й не куплений – і взагалі кількість трансферів була б нульовою, якби бельгійський Кортрейк не відмовився від викупу Сича.

У принципі, в такій відсутності локальних ходів бачиться хід глобальний. Хто забув , команда Руху U-19 у минулому сезоні обіграла Заглембе, Галатасарай та Інтер, та й Мілану поступилася тільки з мінімальним рахунком. Добре, якби йшлося про умовний Шахтар чи хоча б Дніпро-1 – але ми говоримо про аутсайдера УПЛ. Може, гравці, які обіграють топ-клуби, допоможуть утримати команду на рівні топ-10 ліги, яка стрімко слабшає?

У всякому разі, якщо перехід із юнацького футболу до професійного не зможе забезпечити Пономарьов, цього не зможе забезпечити ніхто. Саме для Руху більше, ніж майже для будь-якого іншого клубу, означає міжсезоння як таке. Якщо Слюбік і Холод, Кітела і Роман зможуть досягти прогресу, Рух повинен дуже додати в результатах і без трансферів. Якщо ж ні – не дуже зрозуміло, навіщо було потрібне це все.

Прогноз: 11-е місце

Минай

Минулий сезон: восьме місце

Ключові посилення: див. текст

Ключові втрати: Олег Горін (центральний захисник, Дніпро-1, вільний агент), Ігор Гончар (правий захисник, вільний агент), Іван Трубочкін (лівий захисник, вільний агент), Олександр Мельник (центральний захисник, Олександрія, повернення оренди)

Найдорожчі гравці: Вадим Вітенчук (опорний півзахисник, 600 тисяч євро), Єгор Твердохліб (атакуючий півзахисник, 600 тисяч євро)

Хто б міг подумати, що після двох сезонів, які клуб закінчив у зоні вильоту, після півтора ігрових років, які включили в себе п'ять (!) виграних матчів, Володимир Шаран зможе так перебудувати гру команди, що вона врятується навіть без будь-яких стиків. Як усе-таки багато важить досвід, розуміння специфіки конкретним тренером і довіра йому. Від Миная чекали, що він посипається до останнього туру, а він мало того, що тримався, так ще й заробляв прямо по ходу сезону. Ще в січні Олександр Петрусенко та Рустам Ахмедзаде поїхали до закордонних клубів, поповнивши скарбницю клубу на сотні тисяч євро (за словами самого президента в інтерв'ю – на 280 тисяч євро, за словами Трансфермаркету – на 400).

І тим не менш. Літні події навколо Миная прямо демонструють, наскільки важко буде команді зберегти місце в УПЛ.

По-перше, сам президент клубу прямим текстом говорить про те, що від закриття клубу у воєнний час Минай врятував п'ятирічний син президента, який просто про це попросив батька. Мила історія, яка, проте, тільки підкреслює, на якому волоску існує більшість наших клубів.

По-друге, клуб втрачає лідерів. І одна справа Горін, який пішов у Дніпро-1 (хоча і тут заковика: захисник пішов вільним агентом, його не вдалося продати) – багато гравців йдуть просто в нікуди. Іван Трубочкін пішов, прямо в інтерв'ю каже, що веде переговори щодо контракту з іншим клубом, але “спокійний за свою кар'єру”. Залишив команду й Ігор Гончар, Олександр Мельник просто повернувся до Олександрії, якій належить – а це втрата всіх чотирьох гравців лінії оборони одночасно. А Минай, звичайно, добивався результату насамперед завдяки обороні.

Але ще більше тривогу викликають не втрати, а придбання. Вони, м'яко кажучи, скромні. Минай підписав уже п'ять гравців з команд, що вилетіли (з викупом контракту Кравчука у Металіста – шість), і це навіть близько не кейс ЛНЗ, який підписував найкращих. Запасний вінгер Інгульця Одарюк; напівосновний хавбек Металіста Панасенка; вічно травмований гравець Львова Ременяк; глибокий запасний, який зіграв хоч якісь хвилини лише після офіційного вильоту воротар ФК Львів Вільховий – це все не те, що може посилити команду. Хіба що захисника Ралюченка можна було вважати лідером свого клубу минулого сезону, але Металіст занадто багато ганьбився в обороні, щоб вважати це нормальною заміною Горіну.

Знову і знову доводиться говорити про нові, особливі реалії нашого футболу. Коли контракти гравців падають з 10-20 тисяч доларів на місяць до 1-2, футболісти починають жити сьогоденням. Що з того, що Минай грає в УПЛ, якщо у половині команд Першої ліги платять більше? Клуб виживає, і навіть ті сотні тисяч доларів із січневих продажів не може витратити на трансфери.

Крім гравців з команд, що вилетіли, Минай підписав у ЛНЗ Ігоря Солдата, а в Олександрії Єгора Гунічева – і на обох є явний штамп забракованості. Солдат до 32 років майже не грав в УПЛ, а його єдиний досвід – півсезона у Вересі 2021-го. І треба сказати, що захиснику треба було дуже “постаратися”, щоб його списав Вірт (та й взагалі: гравець не потрібен новачкові ліги, це Минай не бентежить?). Гунічев – 19-річний форвард, і знову ж таки: страшно уявити рівень молодого гравця, щоб з ним не захотів працювати Ротань.

Напевно, дуже багато залежить від трансферу Твердохліба. Хавбека, який за сезон набрав 5+4 за системою “гол плюс пас”, клуб хоче продати за рекордні гроші. Але навіть якщо ці амбітні плани здійсняться, це не знімає з клубу двох питань: 1) а ці гроші матимуть якесь відношення до посилення? 2) як грати сезон без Твердохліба? Новий сезон Миная обіцяє бути ще складнішим, ніж попередній, і в ньому всі надії на досвідченого тренера.

Прогноз: місце у зоні перехідних матчів.

А взагалі, щодо Минаю вже давно головне питання: коли вже туди приїде закінчувати Коноплянка?