Матч 1/8 фіналу чемпіонату світу проти збірної Норвегії обернувся для Бразилії справжньою трагедією. Команда під керівництвом Карло Анчелотті, яка покладала великі надії на свій шостий чемпіонський титул у США, сенсаційно поступилася з рахунком 1:2.

Ключовим епізодом зустрічі став нереалізований пенальті за нульового рахунку у виконанні півзахисника Ньюкасла Бруно Гімараеса — його удар відбив норвезький голкіпер Ер'ян Нюланд. Для збірної Бразилії ця поразка означала найшвидший виліт з чемпіонату світу з 1990 року.

Гімараес підійшов до 11-метрової позначки, оскільки був третім у списку пенальтистів команди. На той момент Неймар перебував на лаві запасних, а Рафінья був недоступний, тому Бруно взяв відповідальність на себе, випередивши Вінісіуса Жуніора. Цей промах зробив його першим бразильцем із 1986 року, який не реалізував пенальті на чемпіонаті світу в ігровий час (без урахування післяматчевих серій).

Після матчу гравець опублікував надзвичайно відвертий та емоційний допис на своїй сторінці в Instagram, назвавши цю неділю найсумнішим днем у своєму житті.

"Я писав і видаляв це стільки разів, що втратив рахунок.  Я завжди був тут заради перемог, тому справедливо буде зробити крок уперед і зустрітися з вами всіма віч-на-віч у поразці. Футбол, який дав мені все, що я маю, зараз завдає мені найгіршого болю за 28 років мого життя", — зізнався Бруно.

Півзахисник, на рахунку якого 3 голи у 48 матчах за національну збірну, не став шукати виправдань і публічно прийняв удар на себе:

"Промахнутися з пенальті та вилетіти в 1/8 фіналу — це важко. Це боляче, дуже боляче, але це буде ще одна перешкода, яку потрібно подолати. Я пройшов через стільки всього, що знаю тільки я... Я впевнений, що, як би погано я зараз не почувався, все це мине. Я беру на себе відповідальність, як і завжди, і зараз не час, щоб було інакше".

Незважаючи на глибоке розчарування, Гімараес знайшов розраду в найближчих людях. За його словами, найбільшим потрясінням і водночас порятунком став ранок після фатальної поразки.

"Найбожевільніше було повернутись додому після найсумнішого дня в моєму житті, і перше, що сказали мої діти, коли я прокинувся, було: "Тату, давай пограємо у футбол?" І саме тоді я зрозумів, що незалежно від того, хороші дні чи погані, футбол завжди буде моєю великою любов'ю", — зворушливо підсумував гравець.

Свій допис футболіст завершив обіцянкою не здаватися. Він зазначив, що хоча його серце зараз розбите, мрія про великі перемоги зі збірною продовжує жити. Зараз Бруно планує відновити сили в колі родини, щоб повернутися на поле ще сильнішим