Боруссія Дортмунд вважається одним з найсимпатичніших клубів світу, як за стилем гри, так і фанатською базою. Домашня арена команди Вестфаленштадіон є бажаною до відвідування мільйонами вболівальників. Проте не кожен може зазирнути залаштунки та детально оцінити дану тезу. У цьому матеріалі ми вирішили розповісти про поїздку на поєдинок проти Уніона і як живе місто в матчдей. 

Дортмунд — непростий для подорожей фанатів зі Східної Європи 

Дістатися рідного міста Боруссії не так просто. Напряму туди не завжди є прямі авіарейси, аналогічна ситуація з автобусами та іншим транспортом. Особливо це стосується віддалених регіонів. В нашому випадку розглянемо маршрут із Польщі. Прямий рейс літаком є з Катовіц. Наразі можна полетіти в два часових слота — о 07:15 та 11:25 європейського часу. 

Враховуючи те, що найчастіше поєдинки Бундесліги за участі дортмундців відбуваються о 15:30 за місцевим часом, перший варіант більш підходящий. Проте варто завчасно дивитися на календар матчів, тому що топові зустрічі можуть бути у вечірньому слоті у суботу або в п'ятницю. Можлива гра і в неділю, втім це може відбутися в разі протистояння із учасником Ліги Європи чи Ліги конференцій від Німеччини та деяких інших ситуацій. Словом, треба уважно слідкувати за розкладом, особливо, якщо ви готуєтеся поїхати на футбол завчасно, коли немає точних дат. 

Аеропорт в Катовіцах достатньо великий та обладнаний залами очікування, а також магазинами та відділами із гастрономією. Тому перед вильотом можна провести час там, скуштувати польські і не тільки страви в очікуванні свого чек-іну. 

Рекомендований рейс авіакомпанією Ryainair, котра має регулярні перельоти до німецьких міст. 

Також можна пошукати варіанти із автобусами. Проте в багатьох випадках вони можуть їздити з пересадками у близьких до Дортмунду містах, наприклад, Леверкузені, тому варто не впустити цей момент. Є і прямі маршрути, проте на них потрібно буде витратити більшу частину доби. Це може бути незручним для деяких вболівальників, і хоча ціна на квитки більш менш нормальна, варто акцентувати увагу на тому, що даний транспорт може прийти із запізненням, тому потрібно планувати виїзд із часовим гандикапом. 

Аеропорт у Дортмунді практично одразу зустрів великим банером із написом — "Stand with Ukraine", що достатньо приємно бачити. 

Також можна побачити нагадування, що ви все ж таки опинилися у одному з головних футбольних центрів світу — "Вчора. Сьогодні. Завтра. Назавжди Боруссія Дортмунд". 

У місті знаходиться найбільший музей футболу у Німеччині і один з найбільших у Європі, а практично в кожному куточку відчувається любов до Боруссії 

Дістатися центру міста можна шатлами, які курсують кожні півгодини / годину. Коштують вони в районі десяти євро, все залежить від напрямку. Радимо їхати до головного залізничного вокзалу, про що скажемо кілька слів далі. Якщо є бажання та час прогулятися околицями аеропорту можна дістатися однієї зі станцій місцевого потягу, який курсує по місту. Квиток на нього можна купити в автоматах, проте необхідно вибрати найбільш підходящий варіант, тому що є різноманітні категорії. Чудовим варіантом є "FahrWeiter W", який коштує 6,60 євро. Великий плюс в тому, що він діє на усі види місцевого транспорту — від автобусів до метро. Після його придбання в вас є приблизно півгодини, допоки квиток буде мати свою актуальність. 

В моєму випадку довелося їхати не до станції "Dortmund Hauptbahnhof", а до "Dortmund-Hörde" через ремонтні роботи на залізничних коліях. Звідти можна пересісти на метро та доїхати безпосередньо до вокзалу. 

Чому ми радимо їхати саме туди? Тому що через дорогу від нього знаходиться Музей німецького футболу (до речі, саме там часто відбуваються жеребкування Кубку Німеччини). Його було відкрито у 2015 році, він має два поверхи, кожний з яких презентує окремий літопис — загальний про розвиток цього виду спорту у Німеччині і конкретно про місцеві Бундесліги. Цього разу в мене особливо не було часу відвідати цю справжню Мекку кожного вболівальника як німецького футболу, так і нейтральних фанатів, проте є архівні фото, зроблені восени 2017 року. Багато цінних речей з тих пір точно мають таку ж актуальність. 

Виділявся, звісно ж, автобус національної збірної Німеччини з чемпіонату світу 2014 року в Бразилії, який "манншафт" виграв під керівництвом Йоахіма Льова, перемігши у фіналі на Маракані команду Аргентини. Можна було сфотографуватися як ззовні, так і всередині автокару, відчувши себе частиною того відомого колективу. 

Окрім того, є міні-майданчики для гри у футбол, створені переважно для дітей, інтерактивні предмети, як-то голограми різноманітних подій чи можливість спробувати себе в якості коментатора матчу. Ну і, звісно, купа раритетних речей — від вимпелів минулих часів до щоденників тренерів. 

Наразі є чотири цінових категорії — дорослий / діти до 14 років, учні та студенти / діти до 6 років / інваліди. Квиток для дорослих коштує приблизно 18 євро, проте воно того варте. 

Прямо зараз на вході в музей стоїть велика копія трофею Євро-2024 та зворотній годинник до старту турніру. Дортмунд буде приймати матчі континентального форуму наступного літа, що було достатньо очевидно. 

З вокзалу можна дістатися місцевим транспортом безпосередньо до стадіону. Потрібно вибрати правильну гілку метро та вийти на станції "Wesfalenstadion". Можна вийти на одну зупинку раніше, "Westfalenpark", та прогулятися гарним парком, який знаходиться близько арени. Даний парк має відому вежу — Флоріантурм, котра має більше 200 метрів висоти, а також є теле- та радіомовником. 

Також можна відвідати та побачити розаріум, в якому представлені понад 3000 видів троянд. Окрім того, там відбуваються концерти та різноманітні заходи. 

Матчдей — справжнє футбольне свято для кожного вболівальника 

Переходимо безпосередньо до головного об'єкту Дортмунда. Вестфаленштадіон, або Сігнал Ідуна Парк (комерційна назва фінансової та страхової компанії, котра колись сприяла порятунку клубу від банкрутства, її дуже не люблять у фанатському комм'юніті та віддають перевагу традиціям), відкритий у 1974 році, пройшов реставрацію та розширення місць спершу у 90-их роках, а потім перед ЧС-2006. Зараз це найбільша арена Німеччини та одна з найбільших в Європі. Коли підходиш до неї впритул відчуваєш масштаб та цінність стадіону "джмелів". З лівого кута арени, якщо іти туди зі станції метро, знаходиться вхід для преси та Borusseum — музей Боруссії. 

В дні матчів він працює до початку поєдинків, в інший час доступний більшу частину дня, проте варто завчасно подивитися розклад та по можливості придбати квиток туди або на стадіонний тур через офіційний сайт клубу. Назва говорить сама за себе і всередині можна побачити найважливіші події, пов'язані із командою. Наприклад, інсталяція того самого бару Zum Wildschütz, де 19 грудня 1909 року група семинаристів на чолі із Францом Якобі створила Боруссію Дортмунд. Якщо придивитися, можна навіть побачити стейки із овочами, котрі колись подавали у дортмундській пивній. Особливо приємним для фанатів клубу, таких як автор цього репортажу, буде спеціальний автомат, де можна подивитися деякі відео із визначними моментами різних років, як-то перемога у Рурському дербі над Шальке, гельзенкірхенців тут м'яко кажучи не люблять. Знову ж таки, враховуючи обмеження в часі не було можливості потрапити туди, проте є фото з попереднього візиту до цього важливого місця. 

До початку зустрічі можна сходити до Fan-Welt — двоповерхового фан-шопу, в якому можна придбати практично любу річ. Традиційні футболки, прапори, шарфи, постіль, диски із фанатськими піснями, книги, Advents calendar за декілька місяців до святкування Різдва, і навіть зубні щітки. Ще за декілька годин до матчу біля нього неможливо ступити і кроку через велику кількість вболівальників. Саме тому варто приходити туди завчасно. 

Всередині фан-шопу є фуд-корт, де можна поїсти перед початком поєдинку, а також невелика тераса із видом на фасад Вестфаленштадіону. Практично біля входу знаходиться стійка для отримання акредитацій преси, саме там мені вдалося отримати свою, до речі, виглядає вона достатньо нетипово і більше нагадує вхідний квиток. 

Говорячи про ложу преси варто зазначити, що вона зроблена максимально компактно і в ній дуже зручно дістатися залу прес-конференцій і місця, де є можливість взяти флеш-інтерв'ю в гравців або представників клубу. Катерінг для журналістів тут зроблений за вищими стандартами. Можна взяти різноманітну випічку, як-то відомі німецькі кренделі, чи булочки. Також був доступний овочевий салат із м'ясом. Поряд в автоматі на вибір пропонувалося зробити собі каву, чай чи какао. Какао був неймовірно смачним. 

Зала преси обладнана столиками, біля яких можна було поїсти та поспілкуватися із колегами, прочитати традиційний передматчевий Mitgleidermagazin, а також насолодитися видом на басейн та парк, куштуючи макарони в двох варіантах. До речі, про них. Окрім згаданої вище їжі головні страви готували спеціальні кухарі, котрі за бажанням могли дати порцію "мушель" із пармезаном та помідором черрі або ж м'ясним гуляшем із тушкованими овочами. Були і непогані картопляники. 

Трибуна для журналістів знаходиться справа від знаменитої "Жовтої стіни", чи Südtribune, головного сектору фанатів команди, відомого на весь світ своїми неймовірними перформансами та підтримкою. Цього разу супорт традиційно був на висоті. Коли потрібно було розритикувати дії футболістів або суддів — був дуже гучний свист, в разі голів чи вдалих епізодів — шалена радість. Та про це згодом. 

Перед початком матчів є декілька чудових фішок від Боруссії, заради яких потрібно бути на трибунах хоча б за 20 хвилин до стартового свистка. Після традиційної розминки футболістів спікер стадіону Норберт Діккель, культовий колишній гравець клубу, автор дубля у ворота Вердера в фіналі Кубка Німеччини 1989 року, оголошує виконання знаменитої пісні You'll Never Walk Alone. Її також співають дортмундські вболівальники перед кожним домашнім поєдинком і це саме та відома композиція, котру свого часу написали для Ліверпуля. На Вестфаленштадіоні співають точно не гірше за англійських фанатів, а під час матчу проти "The Reds" у Лізі Європи сезону-2015/16 обидва колективи видали просто неймовірний синхрон. 

Далі відбувається презентація стартового складу команди, коли весь стадіон скандує прізвища футболістів. Потім оголошується колектив опонентів, і в підсумку учасники зустрічі виходять на поле під акомпанемент пісні "Heja BVB!". 

Переходячи безпосередньо до поєдинку варто зазначити невдалу тенденцію Боруссії під керівництвом Едіна Терзіча цього сезону — невміння проводити обидва тайми матчів із однаковою динамікою. Здавалося, що після гри проти Мілана у другому турі групового етапу Ліги чемпіонів цей факт може змінитися, проте перша половина з Уніоном знову вийшла невдалою у цьому відношенні. Спершу Ніклас Фюллькруг відкрив рахунок після кутового, забивши перший гол за Дортмунд саме на домашньому стадіоні, а далі вже берлінці відповіли точним ударом зі стандарту авторства Робіна Госенса. 

Стандарти і Уніон є практично синонімами, що додатково зазначив наставник рурського колективу Едін Терзіч, відповідаючи на моє питання на післяматчевій прес-конференції. Тому дивує, що пропустили господарі після двох стандартів достатньо легко. В попередньому реченні мова іде не про пенальті від Леонардо Бонуччі, а відмінений після консультації з ВАР гол Алекса Крала. До речі, даний епізод переглядався головним рефері Патріком Іттріхом на протязі трішки більше чотирьох хвилин і викликав свист на трибунах. Після матчу він сказав, що краще було послухати консультацію з відео-асистентами довше, аніж прийняти невірне рішення, за яке його потім критикували би ще більше. Важко не погодитися із цією тезою. 

Отже, заслужений гул від фанатів Боруссії на адресу своїх футболістів після завершення першого тайму, в якому знову були традиційні проблеми. Були епізоди із невдалим просуванням м'яча вперед, не надто вдало працювали обидва фланги, особливо правий, де зіграли Маріус Вольф та Доніелл Мален. Не вдавалося ефективно проходити захисний блок опонента. 

Проте у другому таймі на поле вийшла зовсім інша команда. Додаткової впевненості додав і гол Ніко Шлоттербека, який він забив із 31 метра у дев'ятку з легким рикошетом від рукавиць голкіпера. Вміє центральний захисник видавати подібні красиві м'ячі. Через декілька хвилин зіграла заміна Едіна Терзіча. Після перехоплення на кутовому біля власних воріт вдалося розігнати контратаку, в підсумку якої Марко Ройс видав ідеальний за таймінгом пас на Юліана Брандта, а той забив чітким ударом повз воротаря. Прізвище півзахисника скандували ще гучніше через те, що він дозволив зробити рахунок 3:2. 

Забив ще один Юліан, Рюєрсон, який з льоту і підбору поклав четвертий дальнім ударом. Після цього колектив Урса Фішера ще намагався вибігти у декілька атак, проте виглядав не дуже переконливо і скоріше міг пропускати ще. Його опонент чудово контролював гру і впевнено довів її до своєї перемоги. Чудовий міні-камбек, і це після важкого матчу у Лізі чемпіонів. 

Після завершення футболісти Боруссії традиційно підійшли до Південної Трибуни та святкували разом із вболівальниками. 

Окрім того, надягнули спеціальні футболки з написом — "Niemals aufgeben, Marcel", "Ніколи не здавайся, Марсель". Даний слоган веде мову не про Марселя Забітцера, який наразі перебуває у лазареті через пошкодження, а вболівальника одного із найбільших фан-клубів Боруссії The Unity, який має важку хворобу, гравці таким чином додатково намагалися привернути увагу до допомоги. 

Далі відбулася післяматчева прес-конференція, а потім мені вдалося поспілкуватися із Едіном Терзічем. Можу сказати, що це максимально відкрита і приємна людина. Така думка розповсюджувалася давно, враховуючи фанатський бекграунд наставника, який колись сидів на Жовтій стіні в якості простого вболівальника, а потім очолив клуб, тепер підтвердилася в реальності. Можливо, поки що якихось серйозних результатів він ще не здобув, проте принаймні єдиний із командою та трибунами, а це часто вартує набагато більше. 

Житло в Дортмунді коштує достатньо дорого в дні матчів, тому його потрібно бронювати наперед 

Вартість готелів у колисці Рурського регіону залежить від навантаження у дні поєдинків. На подібні заходи треба готуватися наперед та шукати житло, бажано далі від центру, якщо ви хочете заплатити меншу суму. Я зняв готель за 10/15 хвилин від аеропорту, вийшов відносно недорогий варіант одномісного номеру із комфортним ліжком, столом, телевізором, тумбочкою із настільною лампою, все інше було в загальному користуванні, проте без проблем вдалося зробити собі чай та не мати проблеми з вай-фаєм. 

Стосовно таксі варто сказати, що є декілька локальних, котрі мають нормальний прейскурант. Важливий момент, Uber у Дортмунді немає, а є він лише у кількох містах Німеччини. Це через політику підтримки власних служб таксі, що мають набагато менший заробіток в важкій конкуренції із американською компанією. Тому не дивуйтеся, якщо не зможете викликати машину через дану фірму. 

В центрі міста можна також знайти місцевих водіїв, проте будьте готові заплатити більше за їхню націнку. Це достатньо розповсюджена практика. 

Якщо робити коротке саммарі даної поїздки, це місто однозначно вартує вашої уваги. Футбол тут максимально щільно працює у симбіозі з місцевими мешканцями, в кожному куточку відчувається гордість за головну команду. Атмосфера на Вестфаленштадіоні є однією з найкращих у світі, важко передати її словами, потрібно відчути усю палітру емоцій саме за рахунок власного досвіду. Футбольний музей також було встановлено саме тут не просто так, тому що де будувати подібні споруди, як не в Дортмунді? 

Це промислове місце, котре раніше було відоме переважно завдяки вугільним шахтам, тому шукати якісь цікаві пам'ятки тут не варто, їх не так багато і переважно вони пов'язані з футболом. Проте за рахунок специфічного вайбу створюється неповторна картина, що є справжнім маст-хевом для кожного шанувальника спорту номер один.