Збірна України провела черговий поєдинок кваліфікації до Євро-2024. У Мілані нашій команді не вдалося переграти Італію. Матч вийшов не провальним, втім не надто вдалим. Давайте розберемося, що саме було не так.

В першу чергу потрібно відзначити продуманий хід від Лучано Спаллетті. Італія вийшла без чистого нападника, проте робила акцент на ротацію позицій гравців попереду і не тільки.

Окрім того, проходила наш оборонний блок за рахунок грамотного виманювання в пресинг. Детально це можна описати на прикладі двох епізодів, почнемо з того, що структура без м'яча залишилася 4-4-2, місце Романа Яремчука зайняв Артем Довбик, а в парі із ним був Георгій Судаков.

"Скуадра адзурра" намагалася створювати розриви в лініях в захисті завдяки висуванню якогось із наших футболістів на суперника, що готувався або приймав м'яч. Наприклад, опорника. Тарас Степаненко виходить на Ніколо Бареллу, який робить акцентований рух вперед, щоб отримати передачу від Алессандро Бастоні. Андрій Ярмоленко грає по Федеріко Дімарко, а Юхим Конопля із Маттіа Дзакканьї. Футболіст Лаціо висувається вперед, тим самим змушуючи латераля Шахтаря йти за ним, через це створюється великий розрив в лінії.

Федеріко Дімарко одразу демонструє положенням корпусу, що готовий отримувати пас поміж лініями і вриватися на простір, Ярмоленко вже не бачить цього забігання, тому що сконцентрований на зоні м'яча, а Конопля розривається між своїм опонентом та іншим суперником. В підсумку, епізод не завершується небезпечним моментом, тому що відбулася занадто сильна передача і Георгій Бущан її перехопив.

Другий епізод також відбувся за участі вінгера, проте цього разу ним був Віктор Циганков. Італія створила перегруз на лівому фланзі, після чого швидко розгорнула атаку на протилежний фланг. Віталій Миколенко грав із Давіде Фраттезі, Нікола Дзаньоло залишився один, тому футболіст Жирони повернувся в захист для компенсації цього простору.

Проте знову спрацювало виманювання в пресинг, латераль Евертона зламав лінію та пішов на Джованні Ді Лоренцо, Циганков не міг зайняти його коридор, тому що тримав свого гравця, Сергій Кривцов виконав цей рух, проте Джакомо Распадорі все одно грамотно розпізнав розрив в лінії та можливість забігти туди і небезпечно пробив по воротам.

Таких мікро-епізодів в матчі було декілька. Це створювало Україні певні проблеми.

Другим фактором можна назвати пресинг. Господарі активно тиснули на гостей на їхній половині поля, особливо на початку першого тайму. Помилка у виконанні Георгія Судакова була випадковістю, проте і Італія зуміла довести справу до цього епізоду завдяки правильному положенню гравців під час свого персонального пресингу.

Нерідко хтось із латералей піднімався вище, створюючи асиметрію на флангах, а його простір компенсував один з футболістів центру поля. Це не новина для збірної під керівництвом нового тренерського штабу.

В даному моменті це робив інсайд Шахтаря. Маттіа Дзакканьї скористався помилкою та створив гольову атаку.

Будувати хороший білд-ап також було важко, тому що навіть якщо діючі переможці континентального форуму не застосовували високий пресинг вже біля нашого штрафного майданчика, то перекривали наших опорних півзахисників, що утруднювало пошук варіантів із адресатом для передачі у розвитку атак, було ризиковано грати через центр, а на флангах застосовувався активний тиск від опонентів. У другій половині першого тайму це вдавалося робити дещо легше.

Біля протилежних воріт ситуація була не критичною. Вдалося створити кілька нагод, проте варто сказати про компактність Італії у захисті, котра оборонялася у структурі 4-5-1, а епізодично навіть у 6-3-1.

Проте користатися деякими провалами в захисті опонента не завжди вдавалося. Варто зазначити, що спроби були і тренерський штаб не дарма виставив зі старту саме Артема Довбика, а не Романа Яремчука, тому що він більш мобільний та здатний грамотно користуватися простором між лініями, вриватися туди та створювати моменти самотужки чи шукати партнерів передачею. Даний скілл було задіяно кілька разів і практично завжди створювалася небезпека біля володінь Джанлуїджі Доннаруми, саме так було забито гол Андрія Ярмоленка.

Також можна було побачити високий пресинг "блакитно-жовтих", коли намагалися розбирати суперників персонально. Подібне ми вже бачили у тій же грі проти Англії.

Якби вдалося добре конвертувати в голи ці епізоди, можна було б навіть за такого сценарію претендувати на очки.

Проте назвати гру України провальною точно не вийде. Пропущений гол на стартовому етапі матчу помітно змінив перебіг цього поєдинку, втім своїх хороших моментів також вистачало.