Гарний вийшов тур, подієвий. Вісім матчів включили всього 17 голів, зате в кожному з них інтрига трималася до фінального свистка. Не відбулося жодної перемоги навіть у два м'ячі, було дуже багато рівних матчів. Нульова нічия була лише одна, але і в ній було на що подивитися (про це нижче).

13 ТУР. 03.11.2023
17:00 Динамо Київ 0:1 Шахтар

13 ТУР. 04.11.2023
15:45 ЛНЗ 1:1 Колос

13 ТУР. 05.11.2023
13:00 Минай 0:0 Ворскла
15:00 Металіст 1925 2:1 Чорноморець
17:00 Верес 2:2 Зоря

13 ТУР. 06.11.2023
15:00 Полісся 1:1 Кривбас
17:00 Дніпро-1 1:0 Олександрія
19:00 Рух 2:2 Оболонь

Щоправда, тур зіпсували типово українські деталi.

Ганьба туру

Поставити на будні 50% контенту – це ще треба примудритися. У найкращий час, у суботу, глядачі могли насолодитися матчем, який вибирався начебто з категорії максимальної невидовищності. Нічого не маю проти ЛНЗ та Колосу, але ці дві команди грають дуже закрито – а конкретно Колос на виїзді про атаку просто не думає. І водночас: Шахтар – Динамо вдень п'ятниці, Полісся – Кривбас вдень понеділка... З війною, звичайно, багато хто став безробітним, але все ж таки не всi.

Чемпіонат України чим далі, тим більше звикає жити без уболівальників. Більш того: його ключові фігури знаходять у цьому перевагу. У братів Суркісів давній конфлікт з уболівальниками Динамо – їм просто зручніше, що на стадіон ніхто не приходить і їх не ображає. А ще штрафів за поведінку вболівальників, за різні фаєри немає. А ще той самий Шахтар може спокійно грати матчі у п'ятницю і по три дні готуватися до ЛЧ...

Розумієте? Чемпіонат України завжди розігрувався для президентських лож, а не трибун, але наразі це навіть перестали приховувати. Це, звичайно, вибір цих лож, але їм не варто дивуватися, що молодому поколінню чемпіонат України нецікавий від слова “зовсім”.

Матч туру

Матч лідерів виправдав очікування. Шикарні швидкості, обмін ударами, демонстрація найсильніших якостей зірок обох команд – та інтрига до останніх хвилин із перевертанням ходу гри замінами.

Я сподіваюся, ви зрозуміли, що йшлося про гру Полісся – Кривбас.

Очна зустріч двох лідерів лише підтвердила, що цього сезону вони здатні вирішувати найсерйозніші завдання. Обидві команди чудово готові фізично: швидкості часом навіть змушували сумніватися, що дивишся на чемпіонат України. Причому це не можна просто прирівняти до біганини рівня Чемпіоншипу: Стецьков видав просто чудовий пас на гол Кривбасу.

Калiтвiнцев подивився на не найкращий перший тайм – і випустив Козака, який ідеально реалізував момент, створений Макуаною. Такі ходи колишній плеймейкер Динамо робить не вперше: раніше він також випускав "на перемогу" Будковського. Загалом, надзвичайно подієва гра, яку рекомендую подивитися навіть у повторі.

Полісся та Кривбас хороші – і, чесно кажучи, це не тільки комплімент їм самим, а й докор класичним грандам, і лізі загалом. Раніше про першу лігу говорили, що вона не демонструє рівень тренера – і з огляду на те, що в ній королем почувався такий фахівець, як Севідов, це цілком логічно. З першої ліги виходили ті, кому потрібніше – хто не затримував зарплату, хто був готовий запропонувати найбільшi контракти вільним агентам (а в нижчих лігах майже всі контракти завдовжки в сезон)...

Наразі вища ліга України перетворилася на першу. Хто може просто зберегти тих гравців, кого хоче, одним цим гарантує собі високе місце. У кого зарплату платять без перебоїв, той має колосальну перевагу. Хто привіз пару класних гравців, той взагалі грає наче на чіт-кодах. Минулого сезону генієм тренерської думки до листопада виглядав Кучер, чий Дніпро-1 майже не втрачав очок. Зараз практично не прощає Полісся Калiтвiнцева – і, звісно, видатним тактиком це теж не робить.

Клуби живуть не як команди, а як господарства. Якщо в одному господарстві (згадуючи той самий Інгулець, можна сказати: феоде феодала) усе гаразд, він впевнено обіграє господарства на кшталт Олександрії, яка зараз переживає занепад. І, звичайно, такий песимістичний погляд – ні в якому разі не дорік Поліссю з Кривбасом. Питання у тому, що відбувається у вищих кабінетах історичних грандів. Чому в момент, коли Полісся знаходить можливість переманити гравця з вищої ліги Франції, Динамо не може не те що топ-легіонера підписати, а хоча б Таловєрова взяти, який так класно виявив себе на молодіжному Євро.

Вихід туру

Супряга! Він живий! Він не виїхав і не закінчив кар'єру, він навіть продовжує бути на контракті в Динамо – і саме його Луческу випустив на поле наприкінці гри із Шахтарем. Попереднього разу Владислав грав за професійний фубольний клуб 20 місяців тому, коли Марко Джампаоло випустив його за Сампдорію . А якщо не рахувати ці смішні 23 хвилини, то попереднього разу Супряга виходив на поле проти... Барселони.

У це навіть важко повірити, але останній вихід Владислава в основі за яку-небудь професійну команду відбувся 20 жовтня 2021 року, у матчі Ліги чемпіонів Барселона – Динамо. А ми за де Хеа переживаємо, що він півроку не грає і може закінчити. Як бачимо, для когось і два роки простою не стають на заваді на шляху до ігрового часу у найважливіших матчах.

Але це не більше ніж статистичний казус, а суть у тому, що до чергового “класичного” Динамо виявилося з кадрової точки зору не готовим. Зіграли вони навіть непогано: лаяти їх можна лише за сукупністю факторів, враховуючи ще й попередні (справді погані) ігри. Луческу зробив усе, щоби піти на мажорній ноті. Але коли Ярмоленко та Ванат дискваліфіковані, а Буяльського травмовано, у Динамо виявилося елементарно недостатньо гравців для боротьби усі 90 хвилин. У Шахтаря через вимушену заміну на поле вийшов Ракицький, з яким клуб заграв лише краще – Динамо ж у ситуації, коли потрібно було йти ва-банк, випустило Супрягу та абсолютного дебютанта Пономаренка.

Акція туру

Перед “класичним” представники обох команд віддали належне Артему Франкову.

Дніпро-1 потрібно перейменувати на Дніпро-1:0

Поки Полісся з Кривбасом рубалися практично на смерть, Юрій Максимов здобув для Дніпра-1 чергову перемогу – яка була абсолютно не видовищною, але водночас була дуже впевненою. І з урахуванням того, що Філіппов забиває все більше, перешкод для цієї команди все менше.

Оборона у Дніпра-1 просто топова – доки є Сваток із Сарапієм та Бабенком, про це можна говорити як про факт. З Піхальонком та Філіпповим Дніпро-1 рідко закінчуватиме матч без забитих м'ячів – а ситуації, коли одного забитого вистачає для перемоги, у Максимова виникають регулярно. Навіть проблеми зі здоров'ям Волинця і, як наслідок, вимушена ротація у воротах не завадила віце-чемпіону закінчити на нуль шість матчів із десяти після зміни тренера.

До речі, зверніть увагу, як багато тепер означає гарматний удар Бабенка на останніх хвилинах гри Дніпра-1 із Поліссям. Якби не він, Полісся зараз лідирувало б з відривом від команди Максимова в три очки. Можливо, цей удар вирішить долю найвищих місць й пiсля 30-го туру...

Модник туру

У Руслана Ротаня все, як і раніше, погано в Олександрії, але йому не відмовиш в умінні одягатися. Влітку на молодіжному Євро він був просто шикарний у костюмі, а з настанням холодів почав носити стильний вовняний кардиган:

Роль другого плану туру

Коли з Ліверпуля після шести років кар'єри йшов Глен Джонсон, цього майже ніхто не помітив. Не тому що “Енфілд” невдячний, зовсім ні: просто одночасно з ним йшов Стівен Джеррард, який зосередив на собі всю можливу увагу. Приблизно так сталося і в цьому турі: на тлі прощання з Луческу відхід з Металіста 1925 Едмара залишився майже непоміченим.

І, знаєте, це цілком заслужено. У бразильця з досвідом гри за збірну України був календарний рік, щоб поставити Металісту 1925 осмислену гру. Він цього зробити не зумів – причому справа стосується навіть не так результату, як гри. Едмар нічим не продемонстрував відмінність від категорії кучуків-дулубів-шаранів : суто оборонних тренерів, які ззаду наголошують на “битися, боротися”, а попереду сподіваються в першу чергу на помилки суперника.

А якщо прийняти на віру тезу, що рішення про звільнення тренера і навіть прощання Едмара відбулися ще до гри з Чорноморцем, то перша ж гра харків'ян після цього підтвердила, що клуб непогано справлятиметься і без нього. Зрозуміло, що пощастило з дурістю Ієде, який пішов у грубий стик із жовтою карткою, але Голодюк класно розпорядився перевагою, використавши двох форвардів як “джокерів”.

Скандал туру

Після матчу Миная та Ворскли єдине, що залишилося сухим: рахунок. Звичайна злива перетворила поле закарпатської команди на лайтову версію болота. Гравці просто не могли віддати передачу низом: м'яч застряг у калюжах.

Зрозуміло, що Ворсклі бажано навчитися забивати пенальті, але це не скасовує головного. Допускаючи такі поля, ми ще більше перетворюємо УПЛ на першу лігу (хоча і там такого не повинно бути). Якщо клуб не може підготувати дренаж, він повинен отримувати технічну поразку. Після першого ж такого покарання можливості все виправити раптово з'являться.

Гол туру

Олег Дулуб освоюється у ЛНЗ – і це позначається на грі. Черкаський клуб розпечатав Колос, якому дуже складно забити (найменша кількість пропущених у лізі!), за допомогою комбінації, яку можна назвати “українською тiкi-такою”. І гол, і гольова передача були оформлені головою – причому наскільки точно вони були виконані, і який стрибок з НБА зробив Сергій Шестаков!

Збірна туру

Кліщук (Кривбас) – Адамюк (Дніпро-1), Стецьков (Кривбас), Ракицький, Невертон (обидва – Шахтар) – Бізімана (Кривбас) – Козак (Полісся), Пiхальонок (Дніпро-1), Зубков (Шахтар), Макуана ( Полісся) – Квасниця (Рух)

#   07 ЛИСТОПАДА 2023 М В Н П ЗАБ ПРО РІЗН О ФОРМА
1 Кривбас 13 8 3 2 26 12 14 27  
2 Дніпро-1 13 8 3 2 16 10 6 27  
3 Полісся 13 8 2 3 20 9 11 26  
4 Шахтар 11 7 3 1 21 10 11 24  
5 Рух 13 5 6 2 21 14 7 21  
6 Чорноморець 12 6 1 5 19 13 6 19  
7 Колос 13 3 8 2 9 9 0 17  
8 Динамо Київ 10 5 1 4 23 16 7 16  
9 Металіст 1925 12 4 3 5 11 13 -2 15  
10 Ворскла 13 4 3 6 14 23 -9 15  
11 ЛНЗ 13 3 4 6 12 16 -4 13  
12 Оболонь 13 3 4 6 10 19 -9 13  
13 Зоря 11 2 4 5 12 15 -3 10  
14 Олександрія 13 2 4 7 7 18 -11 10  
15 Верес 12 1 5 6 10 19 -9 8  
16 Минай 13 0 6 7 6 21 -15 6